Чим відрізняється підхід до пластичних операцій в Україні, Польщі, Італії
Авторська колонка пластичного хірурга Сергія Королюка
Протягом своєї кар'єри мені вдалося попрацювати не лише в Україні, але і в країнах Європи. Можу сказати, що підхід до пластичних операцій в різних країнах досить відрізняється. Про особливості пластичної хірургії в різних країнах, тенденції та підходи розкажу у своєму авторському матеріалі.
Європейський та український досвід
Раніше серед українських лікарів була розповсюджена думка, що у Європі усе краще: і освіта, і обладнання, і можливості. Але зараз, хочу сказати, що ми вийшли на дуже високий рівень. Українські хірурги тяжіють до знань, активно відвідують міжнародні конференції, обмінюються досвідом із європейськими колегами. Клініки, які працюють в Україні, досягли дуже високого рівня, і по обладнанню, і по сервісу, і по якості надання послуг.
До початку війни в 2022 році в Україну приїжджало багато іноземців, щоб робити пластичні операції, бо у нас більш доступні ціни, висока якість і сервіс на вищому рівні.
В Європі сервісу приділяють дуже мало уваги. Там лікарі не “б’ються” за пацієнтів. Вони просто працюють у своєму звичному режимі, знаючи, що клієнти завжди будуть. В Європі не культивуються великі заробітки, у них цінується стабільність і баланс роботи та відпочинку.
В Україні ─ сервіс на першому місці, пацієнт завжди правий, лікарі йдуть назустріч забаганкам, практично кожна клініка має свої "фішки", особливості. Клієнтів намагаються вразити, привернути увагу і втримати її.
У Європі такого немає. Там на першому місці лікарі і їхні права. Кожен пацієнт перед операцією підписує дуже об’ємний договір, де проговорені усі ризики. Лікарі застраховані й захищені на усіх рівнях. Навіть якщо щось станеться, з цим буде розбиратися адвокат і страхова компанія, а хірург продовжить працювати за графіком.
В Україні ситуація інша. У нас якщо хірург втрапить у скандал, то це може суттєво відобразитися на його професійній діяльності. В Італії та Польщі ─ по моєму досвіду ─ пацієнтам не стараються вгодити. Лікар робить свою справу за протоколом, не більше і не менше.
Причини відмінностей
У Європі лікарів-хірургів не так багато, як в Україні, тому вони впевнені, що попит завжди буде високий, незалежно від сервісу чи рейтингу. До кожного лікаря завжди є черга, і це в Європі є нормою. В Італії взагалі середньостатистичні клініки не відрізняються якимось особливим ремонтом чи сервісом.
Українські хірурги намагаються в усьому досягти “вау-ефекту”. В сервісі, стилі ведення соціальних мереж, комунікації, брендингу. В Європі так глибоко і ретельно про це не думають. У маркетингових інструментах вони теж відстають. Якщо хоч щось публікують ─ це вже добре. А у нас в Україні часто наймають цілі команди, які займаються виключно SMM.
Особливості роботи пластичних хірургів в різних країнах
В Італії система охорони здоров'я регулюється таким чином, що маленькі клініки не можуть здійснювати хірургічні втручання через законодавчо встановлені стандарти. Хірургічну діяльність дозволено проводити лише у великих клініках та госпіталях, які відповідають певним вимогам.
Тому деякі пластичні хірурги просто винаймають кабінет для прийому пацієнтів та консультацій, а у великих госпіталях орендують операційну, де проводять заплановані операції. При цьому, деякі хірурги говорять, що мають клініку. Хоча насправді це лише кабінет і оренда операційної у великому госпіталі.
Ментальність у європейських лікарів зовсім інша. Вони нікуди не поспішають. Навіть якщо збивається графік, ніхто не нервує і не виправдовується перед пацієнтами. Якщо у лікаря робочий день закінчується о 4-ій, він все відкладе і піде додому. Натомість український хірург більш за все лишиться дооперувати усіх запланованих пацієнтів, щоб люди, які чекали місяцями свою операцію, не засмутилися.
Також деякі хірурги протягом консультаційного дня можуть дозволити собі келих пива. Для них це нормальна практика.
Європейські пацієнти навіть якщо платять, то вони не чекають нічого екстра особливого. Буде проведена операція ─ вони цьому і раді. Операційна медсестра не надто привітна? Нічого страшного.
Наші ж українські пацієнти звикли до розкішного сервісу, звикли до привітності, турботи і готовності йти на зустріч. Тому для них європейське відношення може здатися грубістю. У нас просто дуже різне сприйняття норми.
В Україні до кожного пацієнта індивідуальний підхід. Під час перебування у клініці клієнтам можуть організувати спеціальний раціон. Під час виписки можна очікувати: подарунки, сувеніри або брендовану продукцію.
В Польщі багато красивих клінік. Але вони працюють у режимі конвеєру. Немає такого індивідуального підходу, який є в Україні. Один пацієнт вийшов, інший зайшов. І так день за днем. Виписка може відбутися о 8-ій ранку і персоналу буде все одно, хоче пацієнт ще трохи поспати чи ні.
В Європі доволі високі ціни на пластичні операції. Хірургам достатньо тих грошей, які вони заробляють, тому лікарі навіть не намагаються взяти більше клієнтів. Просто вибудовують зручний графік і працюють. У Польщі підхід більш схожий на наш, певне, тому що ми країни-сусіди. Але Україна за сервісом все одно випереджає.
Професійне визнання та контроль якості
Спеціальність пластичної хірургії в Україні з'явилася лише напередодні війни. До цього часу багато років лікарі працювали та оперували без офіційного визнання цієї спеціальності.
Я був у першому випуску пластичних хірургів, які отримали сертифікати, що підтверджують кваліфікацію саме пластичної хірургії.
Через те, що в Україні немає такого жорсткого контролю або регулювання кількості естетичних хірургів, дуже багато спеціалістів, які оперують дуже неякісно. Завдяки низькій якості послуг, у них завжди є клієнти. Але люди потім зіштовхуються з ускладненнями, з поганими результатами і приходять перероблювати.
Вторинна пластична операція завжди важча, дорожча, складніша. Саме тому я рекомендую дуже уважно ставитися до вибору клініки та хірурга. Для тих, хто хоче “швидше”: якщо зробити неякісну операцію, то потрібно буде чекати відновлення (а це близько року), щоб потім зробити повторну операцію.
В Польщі регулювання кількості пластичних хірургів відбувається через систему медичної освіти, сертифікації та ліцензування, що забезпечує високий стандарт медичної практики в цій спеціальності. Початкова ступінь медичної освіти включає загальний медичний курс, після якого майбутні пластичні хірурги проходять спеціалізацію у галузі хірургії.
Після завершення спеціалізації лікарі мають можливість пройти додатковий курс з пластичної хірургії та скласти відповідні іспити для отримання сертифіката спеціаліста. Цей сертифікат підтверджує їхню кваліфікацію в цій спеціальності. Щоб практикувати, лікарі також повинні отримати ліцензію, яка видана медичною радою Польщі. Ліцензія підтверджує, що лікар відповідає вимогам професійної практики та етики, встановленим медичними організаціями країни. Таким чином, контроль за кількістю пластичних хірургів в Польщі здійснюється через строгу професійну та освітню ліцензійну систему.
В Україні система охорони здоров'я прогресує завдяки приватній медицині та ентузіазму лікарів. У європейських країнах та США існує чітка структура охорони здоров'я, аналогічна нашому МОЗ. Вони мають визначені директиви щодо навчання, практики та виконання обов'язків медичними працівниками.
В Італії кількість пластичних хірургів контролюється через суворий процес освіти, сертифікації та професійного регулювання. Кандидат спочатку має закінчити 6-річний курс медичної освіти в акредитованому університеті, а потім пройти резидентуру зі спеціалізації в пластичній хірургії, що триває 5-6 років. Після цього він повинен скласти національний іспит для отримання ліцензії від Італійської медичної асоціації (FNOMCeO). Додатково, хірург може отримати сертифікацію від спеціалізованих асоціацій, таких як Італійська асоціація пластичної, реконструктивної та естетичної хірургії (SICPRE).
Пластичні хірурги повинні бути зареєстровані в місцевому медичному ордері і регулярно підтверджувати свою кваліфікацію, дотримуючись стандартів, встановлених професійними асоціаціями. Це включає постійний професійний розвиток, тренінги та регулярні перевірки. Італійське законодавство також регулює практику медичної діяльності, забезпечуючи високу якість послуг і безпеку пацієнтів. Таким чином, лише лікарі, які пройшли всі етапи підготовки та сертифікації, можуть займати посаду пластичного хірурга в Італії.
Попит на пластичні операції
В Італії попит на пластичні операції серед жінок значно відрізняється від ситуації в Україні. Особливість полягає в тому, що в італійському суспільстві жінки частіше звертаються до пластичних хірургів вже у зрілому віці. Це пов'язано з культурними та соціальними аспектами, де зовнішній вигляд і доглянутість відіграють важливу роль у підтримці індивідуальної гідності та самоповаги.
В Україні попит на пластичні операції більш різноманітний і частіше пов'язаний з молодіжними трендами або корекцією вроджених недоліків. Мамопластику у нас часто роблять молоді дівчата від 18 років. Такої тенденції в Польщі чи Італії немає. Основний відсоток клієнток у Європі це жінки 40+, які хочуть зберегти або продовжити молодість. У більшості випадків вони можуть самі собі оплачувати операції.
В Європі жінки, можна сказати, роблять операції для себе, а в Україні часто дівчата мотивовані зробити груди, ніс, підборіддя для того, щоб подобатись чоловікам, щоб вдало вийти заміж, щоб ефектно виглядати. В Україні присутній культ краси. В Європі жінки менше на цьому сконцентровані.
В багатьох країнах Європи існує тенденція того, що жінки не дивляться за собою. Можуть не носити підбори, не голити тіло, і не користуватися макіяжем. Але варто сказати, що італійки дуже люблять бути доглянутими. Просто у них трохи вищий віковий поріг попиту на пластику.
У Польщі, так само як і в Україні, дуже популярна ринопластика, блефаропластика, також мамопластика. Запит на ліпосакцію в країнах Середземноморського басейну значно менший, ніж в Україні, і це може бути пояснене різними культурними, соціальними та кліматичними факторами.
Обмін досвідом
Обмін досвідом ─ це дуже важливий елемент професійного росту хірурга. Можливість працювати в європейських клініках дала мені багато позитивних спостережень і безцінний досвід. Зараз я активно працюю і в Києві, і у Варшаві. Мені подобається європейська захищеність лікарів, контроль якості і абсолютна безпека в роботі. Лікарі застраховані, в договорі прописані усі ризики. У нас в Україні поки немає такого рівня. Але Україна виграє у питанні сервісу, обслуговування, маркетингу. Велика конкуренція мотивує лікарів розвиватися, показувати кращі результати, покращувати сервіс.
Тому, на мій погляд, Україні і Європі є чому повчитися одне в одного 😉