Святкування Великодня неможливе без особливої випічки
Раніше ми писали, як правильно називати свято Воскресіння Христового українською. Тепер пояснимо, як правильно називати великодній хліб, щоб потім вам не довелося червоніти через свою необізнаність.
5 травня українці святкуватимуть важливе та світле свято - Великдень. Напередодні у Чистий четвер господині у спокої та з чистими помислами печуть великодній хліб. У різних регіонах України наші предки називали його по-різному.
Тож як правильно називати великодню випічку українською - підказують фахівці Музею Івана Гончара. Запам’ятайте самі та розкажіть друзям та знайомим.
Якщо не “паска”, то “бабка”
Сьогодні поширеною назвою великоднього хліба є паска (слово юдейського походження). Проте так цю випічку називали не завжди - традиційно вона мала назву “баба”, “бабка” (слово слов’янського походження з відсилкою до язичницької традиції вшанування сонця та предків).
Фахівці музею зазначають, що наприкінці ХІХ століття у Східній Галичині паска та баба різнилися кількістю доданих у тісто яєць - для останньої їх потрібно було більше. А ось на Лемківщині було заведено випікати одну паску з житнього чи пшеничного борошна, а іншу, яку називали бабкою - з білого.
Зустрічаються в Україні й колачі (круглий хліб, що має отвір посередині), короваї з зображенням хреста, сварги.
Що не так з “кулічем”
Та все! Цього слова немає в нашій солов’їній мові і, відповідно, на території України їх не печуть. Водночас ним активно користуються громадяни країни-агресора. Тож краще раз та назавжди відмовитися від вживання слова “куліч”.
Раніше ми ділилися цікавими фактами та цитатами про Великдень. Більше інформації - ось у цьому матеріалі.