Для чого класти свячену вербу під поріг на Поливаний понеділок? Так робили мами незаміжніх дівчат

Великдень

Іванна Кульбіда

Редакторка стрічки новин

Фото: glavcom

З Поливаним понеділком у народі пов'язано багато традицій

Поливаний, Великодній, Світлий, Волочильний чи Поливальний понеділок святкується на другий день після Великодня. У цей день потрібно поливати інших людей водою, для духовного очищення, адже колись вірили, що у цей день вода набуває цілющих властивостей.

У наш час звичай перетворився здебільшого на розвагу. Основні звичаї Поливального понеділка були пов'язані з водою. Раніше в цей день було прийнято, щоб парубки ходили по хатах, де є дорослі незаміжні дівчата, та обливали їх. За це їм дарували писанки. Які звичаї були у різних регіонах, розповідає chas.news.

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ:

Традиції Обливаного понеділка 

Сколівщина. Дівчата давали хлопцям крашанки, щоб відкупитися від обливання водою.

Гуцульщина. Дівчата ховали великодні яйця за пазуху, а парубки намагались їх відібрати. Отримавши яйце, вони обливали жінок водою.

Мами незаміжніх дівчат клали під поріг гілочку свяченої верби перед тим, як прийдуть поливальники. Вважалося, що хлопець-поливальник, котрий, виходячи з хати, спіткнеться об поріг, стане зятем. Також це робилося, щоб злий дух у хату не зайшов та щоб донька довше вдома побула до заміжжя.

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ:

У Світлий понеділок діти відвідують старших членів родини, несуть їм паски та крашанки. Звичай Поливаного понеділка був розповсюджений у багатьох країнах: Європи, зокрема, у Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині.