Байдужість до трагічних новин: що таке емпатійне вигорання та як повернути здатність співпереживати

Психологія

Дмитро Шевченко

Редактор стрічки новин

Емоційне оніміння може бути захисною реакцією психіки на хронічний стрес. Фото: unsplash.com

Якщо ви помітили, що більше не реагуєте на трагічні новини так, як раніше, - це може бути не байдужість, а захисна реакція психіки

Термін “емпатійне вигорання” не є офіційним медичним діагнозом, але він точно описує стан, у якому опиняються люди під час тривалого стресу. Йдеться про поступове притуплення емоцій - і негативних, і позитивних. Людина ніби “вимикає” чутливість, щоб витримати надмір навантаження.

В умовах війни, постійної тривоги та інформаційного тиску такий стан став поширеним. Психологиня Юлія Павлова пояснює: це спроба нервової системи зберегти ресурс, коли зовнішні подразники стають занадто інтенсивними. Про механізми цього явища та способи допомоги собі розповідає “Бережи себе”.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Як проявляється емпатійне вигорання

Притуплення почуттів

Зменшується глибина переживань: радість стає слабшою, сум - менш відчутним. Людина може помічати, що не здатна радіти або щиро засмучуватися. Мозок не вміє “відключати” лише неприємні емоції - разом із ними блокується і здатність відчувати позитив.

Апатія або дратівливість

Часто з’являються гойдалки між байдужістю та різкими реакціями. Людина може відкладати відповіді на повідомлення, уникати розмов, а згодом відчувати провину за це. Тривала апатія небезпечна тим, що поступово охоплює всі сфери життя - від роботи до особистих стосунків.

Зменшення співчуття

Реакція на новини про втрати або трагедії стає менш емоційною. Це може лякати й викликати думки на кшталт “зі мною щось не так”. Насправді це одна з форм психологічного захисту.

Потреба в ізоляції

Бажання зменшити кількість контактів або тимчасово усамітнитися - це сигнал що людина виснажена. Нервовій системі потрібен простір та час для відновлення.

Труднощі з концентрацією

Складно зосередитися на книгах чи фільмах із глибоким сюжетом. Натомість зростає тяга до простого й короткого контенту, який не потребує значного емоційного включення.

Фактори ризику

Кілька стресових подій одночасно значно підвищують ризик емоційного виснаження. Окрім війни та постійної загрози, посилити стан можуть:

  • перевантаження на роботі;

  • фінансові труднощі;

  • проблеми у стосунках;

  • народження та догляд за маленькою дитиною;

  • втрата близької людини;

  • тривале перебування у небезпечних регіонах;

  • очікування звісток від рідних, які служать або зникли безвісти.

Як допомогти собі

Подбати про базові потреби

Сон, регулярне харчування та вода - це базові потреби та фундамент стабільності. Нервова система не може одночасно компенсувати фізичне виснаження і переживати складні емоції.

Відмовитися від самозвинувачення

Думки “я стаю черствим” лише поглиблюють стан. Важливо розуміти - це реакція організму на перевантаження, а не втрата людяності.

Дотримуватися інформаційної гігієни

Постійне споживання тривожних новин посилює напруження. Скорочення кількості джерел, обмеження часу в соціальних мережах або “день без новин” можуть суттєво полегшити стан.

Поступово повертати відчуття

Емпатія - це навичка, яку можна підтримувати. Короткі прогулянки без телефона, уважне слухання музики, смакування їжі без відволікань допомагають нервовій системі відновити чутливість.

Дозволяти собі паузи

Тимчасове зменшення спілкування - не прояв байдужості, а спосіб зберегти ресурс. Важливо чесно визначати межі й не перевантажувати себе понад можливості.

Емпатійне вигорання - це не про втрату людяності, а сигнал що нервова система виснажена. Прийняття свого стану й турбота про базові потреби допомагають поступово повернути здатність відчувати та співпереживати.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Нагадаємо, що живіт росте не від їжі, а від нервів. Дізнайтесь, що про це говорять дієтологи, та як стрес непомітно руйнує вашу фігуру