Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів: що варто знати про цю дату
11 квітня - Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів
Весь світ відзначає 11 квітня Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів (International Day of Fascist Concentration Camps Prisoners Liberation). Саме у цей день в 1945 році відбулося повстання в’язнів концтабору Бухенвальд.
Концтабори, систему яких вибудувала нацистська Німеччина - це найстрашніша і найжахливіша річ, на яку лише було здатне людство. Через табори пройшла неймовірна кількість людей, які втратили здоров’я, волю та життя, розповідає armyinform.
Як з’явилися концтабори
Концентраційний табір походить від іспанського campos de concentración. Саме так позначали іспанці місця ув’язнення супротивника й інтернування мирного населення у 1895 році під час війни за незалежність Куби, а відомим термін став під час англо-бурської війни 1899-1902 років, коли англійці створили низку таборів для цивільного бурського населення, де від голоду і хвороб сотні людей вмирали від мук.
Перші концтабори стали використовувати під час Громадянської війни у США. Людей тримали у жахливих умовах. У Андерсонвіллі — в період з 1864-го по 1865 рік перебували понад 50 тисяч осіб, з яких 13 тисяч померли або були вбиті.
Одним з перших концтаборів XX століття був створений владою Австро-Угорщини концтабір Талергоф. Через Талергоф з 4 вересня 1914-го до 10 травня 1917-го пройшло не менше ніж 20 тисяч галичан і буковинців. Під час Громадянської війни в Росії одним з найвідоміших став Соловецький табір особливого призначення, або СЛОН.
Концтабори нацистів
Першим концтабором (нім. Konzentrationslager або KZ) став Дахау, біля Мюнхена, Мюнхена. Він був відкритий 20 березня 1933 року та функціонував аж до звільнення його американцями 29 квітня 1945 року. Штурмовими загонами SA та SS і поліцією створено близько 50 таборів масового ув’язнення, зокрема Дахау, Оранієнбург, Естервеген і Заксенбург. Напередодні Другої світової війни загальна чисельність в’язнів концтаборів сягала 25 тисяч.
Були табори, призначені для масових убивств євреїв і циган: Хелмно, Треблінка, Белжець, Собібор, Майданек та Освенцим. Два останніх були також “звичайними” концтаборами на території окупованої Польщі. У Німеччині такими таборами смерті були Бухенвальд, Дахау і Равенсбрюк (перший жіночий концентраційний табір). Усього нацисти збудували 14033 концтабори.
На територіях, які контролювали гітлерівці, у концтаборах, таборах смерті, в’язницях перебувало понад 20 мільйонів осіб із 30 країн світу. 12 мільйонів не змогли дожити до звільнення. Серед загиблих — 5 млн громадян СРСР, а також 6 мільйонів євреїв з різних країн.
Марші смерті та звільнення концтаборів
Незадовго до кінця війни нацисти намагалися усіма силами приховати свої жахливі злочини. Табори руйнували, закопані трупи ув’язнених викопували і спалювали у в печах крематоріїв та на гігантських вогнищах, починали масово переводити ув’язнених з таборів пішки. Такі переходи отримали назву “марші смерті”. Найбільші пройшли взимку 1944-1945, коли Червона армія почала визволення Польщі. Відомо про близько 50 таких маршів.
11 квітня 1945 року розпочалося повстання в Бухенвальді, а незабаром передові частини американців увійшли в табір. Саме цей день і став Міжнародним днем звільнення в’язнів фашистських концтаборів.
Ці злочини неможливо виправдати, не можна забути і нереально пробачити. Нацизм мав на меті знищити цілі народи і поставив цю систему на потік.