Відверте інтерв’ю молодого виконавця
Арабське коріння з українською душею - це про творчість молодого, але перспективного виконавця. Його пісні набирають тисячі прослуховувань, але одиниці знають про шлях до успіху.
Сьогодні він відверто розповість про вплив культурних відмінностей на творчість, власні страхи, боротьбу з хейтом та плани на майбутнє. Про своє становлення, творчий шлях, труднощі та їх подолання - в ексклюзивній розмові з Муаядом.
У вас інтернаціональна сім’я. Що ви взяли найкращого з двох сторін?
Хочу розпочати з невеликої історії. Це було в Сирії, я жив там до семи років і ходив у мечеть. У дитинстві мені це дуже подобалося, тому що там дарували щось солодке, якісь іграшки. Я міг ходити туди майже кожен день. І це свідчить про що? Це про щирість, відкритість, доброту. І цим дуже схожа Україна.
Незважаючи на те, що я з мусульманської родини, я відвідав церкву разом з мамою та сестрами на Великдень. І там схожий вайб із сирійським: всі з гарним настроєм, усміхаються, від кожної людини відчувається та щирість й відкритість, якої дуже мало в інших країнах.
Я був у багатьох місцях і бачив різних людей (зокрема прожив у Німеччині 2,5 роки) - і дуже складно виділити щось з двох культур. Попри те, що вони різні, спільних рис більше.
Крім музики ви ще займалися спортом, а саме - боксом. Чого досягли у цьому виді спорту і чому не продовжили ним займатися?
Я займався спортом 9 років. Коли переїхав в Україну, я не знав мови, щоб нормально спілкуватися із людьми. І такий був великий тиск від однолітків - хейт та булінг. І в моменті, коли я приходив із синцями, мені просто батько казав: "Ну, ти хочеш щось з цим робити? Йди на секцію боксу".
Я ходив декілька років на секцію боксу, потім пішов на ММА, потім на тайський бокс, далі на кікбоксинг, ходив на змагання. З досягнень у мене 51 перше місце та 1 друге. Але в моменті я просто зрозумів, що, напевно, я не зможу продовжувати займатися цим професійно, тому що хочу бути артистом більше - і тому мій фейс мені потрібен. Тож це все закінчилося заради моєї більшої мрії, але хочу повернутися до спорту, тому що спорт - це життя і гарне здоров'я.
Чи вдається вам сьогодні заробляти творчістю достатньо?
Насправді скажу, що скільки б людина не заробляла, вона завжди буде прагнути більшого. Не можу сказати, що мені вистачає, не можу сказати, що я шикую. Я можу собі дозволити піти з кимось погуляти, якось провести час. Якщо гуляю з подругою або дівчиною, то можу за неї заплатити. Це не проблема. Але коли є розуміння, що хочеш більшого, то ти і працюєш більше. Додаткових доходів не пов’язаних з творчістю немає, тому що весь свій час, всього себе я віддаю саме творчості.
Якщо дивитися інстаграм, то це здається дуже легко: просто робити сторіс чи відео, просто виступити. Але це важке заняття, багато підводних каменів, яких люди в основному не бачать. Тож не заробляю якимось іншим чином, бо просто не маю часу на це.
З приводу бізнесу - мрію про свій ресторан або хочу бути продюсером. І коли я також досягну чогось такого великого, я, напевно, зможу це зробити, але поки це просто мрія.
Багато творчих особистостей зіштовхуються з хейтом. Розкажіть про свій досвід.
Перший хейт, який я відчув, був від моїх однолітків-однокласників, коли я ще не так сильно займався вокалом. Це було дуже важко, коли ти мрієш про щось, ти цим живеш, ти віриш у цю справу, а тобі просто в обличчя кажуть: "Навіщо ти це робиш? В тебе нічого не буде! Буде мутація голосу, ти зламаєшся, ти підірвешся, ти скотишся вниз. Йди на звичайну роботу, там працюй собі!". А я кричу їм у відповідь: "Це моя мрія, навіщо ви хочете за мене щось вирішити? Це ж моє життя, я ж не кажу, як вам жити".
Але серйозніший хейт був на "Євробаченні". На той момент я почав працювати з Альоною Гармаш в агенції "А69". Я прокинувся о 9 ранку і побачив з нічого великий скандал - я не розумів, чому та звідки це пішло, що я зробив. І я розумів, що просто людям сказати: "Я такого не робив" - недостатньо. Це треба вивести в медіа, написати текст так, щоб тобі насправді повірили. І з цим мені допомогла впоратися саме Альона.
Я не можу сказати, що я дуже сильно стресанув - я тримався дуже добре. Навіть Альона казала: "Я думала, ти трошки зламаєшся". Але я завжди з позитивом йду по життю. Я запам’ятаю це надовго, тому що ми разом викручувалися з цієї ситуації, у якій мене просто захейтили з нічого. І це 100% важко, але якщо від усієї душі розповідати людям все від А до Я, то вам вірять.
Тож потрібна, щоб хоча б одна людина була з тобою поруч, щоб морально допомагала не загубитися у цьому просторі.
Чи зіштовхувалися ви з упередженнями щодо віку у шоубізнесі?
Так, зовсім нещодавно я зіштовхнувся з ейджизмом. Це було на заході в Одесі, де артисти повинні були виступати два дні. Перший - коли виступають діти. Й мене поставили з ними, хоча мені 20 років і пісня "Вилікуй мене" не для дітей - туди вкладений великий сенс. І дуже боляче, коли тебе вважають за дитину з таким репертуаром.
Я з командою намагаюся робити все, щоб довести іншу сторону медалі. За 8 місяців я трошки подорослішав і можу сказати, що поступово мене починають сприймати на свій вік. Тому дуже сподіваюсь, що мої пісні з великим сенсом будуть продовжувати надихати людей, лікувати їх. І не будуть казати, що це дитячі пісні.
Ваша музика звучить дуже щиро. Як ви визначаєте межу між особистим і публічним у творчості?
Я вважаю, що якщо ти вже артист, - в тебе немає межі між особистим і публічним. Тому що коли я співаю пісню, я кожен раз віддаю частинку своєї душі і серця. Завжди. Перед кожним виступом на будь-якому заході, де стоять тисячі людей, я завжди собі кажу таку річ: "Просто пам'ятай, для чого та для кого ти це робиш. Вони стоять, чекають тебе і хочуть почути ці пісні. Ти в них вклав душу, віддайся на сцені". І коли я віддаюсь пісням, я вже відчуваю себе відкритим для всіх. Тобто це вже немає якихось меж між особистим та творчістю. Творчість це те, що відкрите для людей.
Який ваш найбільший страх як артиста?
Моїм великим страхом було те, щоб людині, яка стоїть між піснями та слухає мою розповідь про пісню, не було нудно.
Зараз я записався на курси ораторського мистецтва та борюсь над своєю проблемою. І, як кажуть мої викладачки, доволі вдало. Є така невеличка закритість, яку я приховую за своєю посмішкою. Як казав мій батько: "Коли ти усвідомлюєш свій недолік - це перший крок, щоб його позбутися". Я усвідомив його і поступово позбуваюсь його.
Чи вільне зараз ваше серце?
Так, серце вільне. І частіше я обираю дівчат старших за себе. Тому що вони розуміють, що в клубах не все життя, вони вже пройшли цей етап тусовок з купою алкоголю. І мені також це не дуже подобається - я люблю проводити час вдвох.
Моя обраниця має бути щирою, відкритою, розуміючою, адже я виїжджаю на різні заходи, можу не бути декілька днів вдома.
Я маю багато класних підписниць, класних людей, які приходять на мої виступи - я з ними обіймаюся, фотографуюся. Тому мені важливо, щоб не було ревнощів - дуже важко, коли в стосунках вони є. Я відкрита людина з таким чітким розумінням того, якщо я в стосунках, то я ніколи не зраджу.
Раніше ми писали, що пенсіонерка "полює" на зірку Нацвідбору. Так, співак Муаяд зізнався, яку суму йому пропонують за "особливі послуги".