Мушлі, спіралі та "Боривітер": як Надя Дзяк перетворила спогади про окупований Бердянськ на головну колекцію сезону (ЕКСКЛЮЗИВ)
Дизайнерка Надя Дзяк розповіла в ексклюзивному інтерв'ю про створення BORYVITER SS’26
Для української дизайнерки Наді Дзяк нова колекція BORYVITER SS’26 стала справжнім емоційним щоденником. Кожен елемент — від ніжних мушель до потужних спіралей — несе відлуння місця сили: Азовського моря у Бердянську, що зараз перебуває в тимчасовій окупації.
В цьому відвертому ексклюзивному інтерв’ю для Хочу! Надя Дзяк ділиться, як пам'ять про рідні береги, поєднана з натхненням від мистецької спадщини Алли Горської, дала життя колекції. Також поговорили про участь в проєкті S|STYLE — DENIM LAB й плани бренду NADYA DZYAK на майбутнє…
Надю, вітаємо з приголомшливою колекцією BORYVITER SS’26! Ви знову повертаєтеся подумки на Південь України… Цього разу до окупованого Бердянська. Які саме особисті спогади вам навіює це місто?
Я знову подумки повертаюся на південь, бо ця тема для мене дуже болісна. Я щиро люблю наш південь, усе моє дитинство минуло на Азовському морі. Протягом останніх вісімнадцяти років у нас була традиція щоліта приїжджати саме до Бердянська. У нас були там свої особливі місця, свій простір спокою й натхнення. Я дуже любила сидіти на пляжі, просто дивитися на море, малювати, ловити відчуття безмежності. Ніде у світі море не було для мене таким рідним, як там.
Сьогодні моя місія — розповідати світові про те, що відбувається в Україні, через мову моди. Для мене мода — це форма діалогу, спосіб говорити з людьми, які живуть у різних куточках світу. Через наші колекції, релізи й візуальні образи ми продовжуємо нести український голос і нашу правду.
Що було найважчим і найприємнішим під час роботи над цією колекцією?
Найскладнішим для мене було переглядати останні фотографії, зроблені в травні 2021 року в Бердянську, на тому самому пляжі, де ми ще сміялися й раділи. Тоді навіть уявити було неможливо, що це стануть останні світлини, що були зроблені там. Ці спогади настільки болісні, що мозок ніби запечатав їх десь глибоко, але вони все одно проявилися в новій колекції.
Мені захотілося зробити її морською, світлою, живою, із яскравими смугами, мушлями як символом бренду, зі спіраллю й колом, знаком нескінченності. А найприємніше для мене завжди — сам процес творення. Я люблю працювати з тканиною, люблю момент, коли годинами стоїш перед дзеркалом, перекручуєш матеріал у руках і раптом знаходиш ту саму форму. А потім бачиш її вже на подіумі й розумієш, що це саме те, що мало народитися.
Основна ставка була зроблена на морські мотиви й доволі непритаманний бренду принт — смужку. З якими ще візерунками ви плануєте чи мрієте поекспериментувати в наступних колекціях?
Так, у цій колекції з’явився абсолютно нетиповий для нашого бренду принт — смужка — причому широка смужка. Але оскільки ми не лише креативний, а й модний бренд, який уважно стежить за тенденціями, мій дизайнерський інстинкт, мабуть, підказав мені, що саме широка смужка стане одним із головних трендів наступного літа. Вона смілива, графічна і водночас дуже жива.
Я завжди перебуваю у пошуку нових фактур, форм, поєднань кольорів і відтінків, і смужка дала змогу побачити нову геометрію в малюнках, нову пластику в одязі. У майбутніх колекціях, безперечно, з’являться ще більш сміливі експерименти, із принтами, об’ємами та текстурами. Я експериментаторка за природою, і саме це рухає бренд уперед.
Цього разу ви звертаєтеся до творчості видатної української мисткині Алли Горської. Її мозаїка «Боривітер», власне, стала основою SS’26. З чим пов’язаний цей вибір?
Тому що це знову про Південь, про нашу спадщину, про українську культуру, яку, на жаль, знищували й продовжують знищувати росіяни. Мозаїка «Боривітер» була створена у Маріуполі видатною українською мисткинею Аллою Горською, але була варварськи зруйнована. І, на щастя, цього літа її вдалося відтворити в Києві. Це стало для мене дуже символічною подією.
Я багато читаю, дивлюся, досліджую, і мій розум завжди ловить речі, які емоційно чіпляють. Коли я побачила новину про відновлення мозаїки, одразу знайшла її оригінал, старі фото, поєднання кольорів, відтінки, ритм. Ця кольорова гра, цей рух крила, спіралі, усе це перегукується з нашим візуальним кодом. У якийсь момент я зрозуміла, що це єдина картина: Південь, море, мушлі, спіралі, українська земля… І через творчість, можливо навіть тихим голосом, я хочу кричати світові про те, що відбувається з нашою культурою і нашими містами.
І неможливо знову не помітити ваше тяжіння до деніму… Можна стверджувати, що окрім прозорих елементів, денім поступово стає вагомою частиною ДНК вашого бренду?
Все вірно, денім — це моя нова пристрасть. Я відчула, що можу «приборкати» цей складний, на перший погляд, грубий матеріал, але для мене він навпаки пластичний. Я працюю з ним, як скульпторка чи архітекторка, немов ліплю форму. Ми почали експериментувати з денімом майже три роки тому, коли готувалися до London Fashion Week, створили кілька речей, відправили їх на спеціальну обробку, і вони повернулися світло-блакитними, із дивовижними переходами кольорів.
Згодом у мене з’явилася мрія створити колекцію з кольорового деніму, пофарбованого вручну природними барвниками. І був один момент, дуже особистий і, мабуть, метафізично важливий. Я привезла свіжовироблені блакитні речі до батьківського дому, у Самар, неподалік від Дніпра. Ми з татом фарбували денім у літній кухні, а потім сушили його на подвір’ї. Коли я поїхала в студію, тато залишився доглядати за процесом, надсилав мені фото, писав, що все добре. Це був неймовірний день — спогад, у якому поєдналися дитинство, творчість і любов.
Адже саме тато подарував мені мою першу швейну машинку, коли мені було сім-вісім років, а мама дозволила сісти за дорослу в одинадцять. З цього все почалося. І тепер денім став для нас новою мовою. Так само як прозорі сукні колись стали впізнаваним кодом бренду, сьогодні денім поступово стає частиною ДНК NADYA DZYAK. Ми вже навчилися працювати з ним, немов із живим матеріалом, плісирувати, формувати об’єм, створювати скульптурні речі, у яких зчитується наш почерк і наш характер.
Безперечно, кожна річ із цієї колекції для вас особлива… Однак можете виділити одну, яку б ви носили, не знімаючи?
Якщо чесно, у мене ніколи не буває «особливих» речей у колекціях, тому що над кожною я працюю окремо й приділяю їй багато годин. Кожну річ я люблю по-своєму. Часто жартую, що всі мої вироби — це мої “діти”. Можливо, це звучить трохи дивно, але я справді ставлюся до кожного образу як до живої істоти, з власним характером і долею, просто створеної з тонких ниток.
Є речі, які настільки мене захоплюють, що на фінальному етапі я буквально стрибаю від радості перед дзеркалом. У цій колекції саме так було з денімом і в’язаними виробами. До речі, в’язка — не нова для нас фактура, але цього разу ми повернулися до неї з новими ідеями, передаючи через плетіння нашу ДНК, мотив спіралі. І, звісно, не можу не згадати костюм у біло-рожеву широку смужку, що складається з ліфа та об’ємної спідниці. Він для мене особливий, дуже життєрадісний, сповнений енергії моря й літа.
Вітаємо вас ще з однією важливою подією для NADYA DZYAK — участю в проєкті S|STYLE — DENIM LAB у межах Тижня моди в Мілані. Ваша унікальна сукня вражає! Як європейська модна публіка відреагувала на ваш артоб’єкт? Які відгуки ви отримали?
Це справді неймовірний і дуже важливий проєкт для нас. Сам факт, що до тебе звертається Kering із пропозицією створити спільну роботу, і що ти входиш до добірки дизайнерів, обраних поряд зі світовими брендами, — вже сам по собі надихає. Це велика честь і потужне визнання для всієї нашої команди.
Насамперед це було важливо тому, що ми представляли Україну. Це був захід, на якому зібралася уся ключова міжнародна преса й ті представники модної індустрії, які формують глобальні процеси, навіть якщо залишаються поза публічністю.
Мушу зізнатися, це був момент гордості. Наш артоб’єкт, сукня з деніму, став однією з центральних точок експозиції. Куратор виставки вирішив розмістити її просто в центрі простору, і всі гості, які заходили, одразу звертали на неї увагу. Атмосфера була така, ніби це був мій день народження🥰. Я отримала безліч привітань і мала нагоду особисто розповісти історію створення цієї сукні кожному журналісту та гостю.
Один із топменеджерів Kering, Laurent Claquin, який відповідає за політику брендів на кшталт Gucci та Brioni, зупинився біля сукні надовго. Його дуже зацікавив процес її створення: як тканина приїхала з Італії до нашої студії в Дніпрі, як ми створювали волани, як необроблений виріб знову повертався до Італії на фабрику Tonello, де його обробляли за екологічними технологіями, а потім знову, назад до нас. Цей шлях між Україною та Італією відобразив філософію проєкту, показавши, що високий дизайн може бути створений із повагою до довкілля.
Зрештою, коли куратори підбивали підсумки, саме нашу сукню відзначили як одну з найсильніших. Її залишили в архівах Kering, і для мене це величезна гордість. Це момент, коли ти відчуваєш, що усі 17 років роботи, усі пошуки, експерименти й праця команди не були марними.
Чим бренд NADYA DZYAK ще планує дивувати у найближчому майбутньому? Розкриєте якісь ексклюзивні подробиці?
Як я вже казала, я завжди перебуваю у пошуку нових фактур і матеріалів, саме це мене найбільше надихає. Я дуже люблю працювати з українською ткацькою традицією, із «неслухняними» тканинами, які живуть власним життям. Ми з командою обожнюємо руйнувати звичні закони фізики й геометрії, створювати неочікувані форми та досліджувати нашу ДНК через нові матеріали.
Наразі ми готуємо на літо кілька несподіваних колаборацій. Трохи притримаємо інтригу й обов’язково поділимося подробицями згодом☺️. Крім того, плануємо активно розвивати трикотажний напрям, адже в’язання може бути надзвичайно творчим, натхненним і водночас дуже модним.
Раніше ми писали, що бренд Tsvite Teren створив лімітовану колекцію підвісів SMALTA. В основі прикрас — автентична смальта 1960-х років, саме з неї влітку 2025-го був відтворений «Боривітер».