"Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну": повний текст легендарної "Яворини" Степана Гіги, яку він присвячував героям (ВІДЕО)
Ділимося словами та цікавими деталями про хіт
У п’ятницю, 12 грудня, стало відомо про велику втрату українського шоубізу — смерть легенди української музики, Народного артиста України Степана Гіги. Сьогодні проходить його похорон. Зірку поховають у Львові, на Личаківському кладовищі.
Артист помер на 67-му році життя. За ті десятиліття, які він віддав сцені, Гіга створив багато хітів, які сьогодні з легкістю підспівує не тільки старше покоління, а й молодь. Він став справжнім феноменом української музики. Серед найпопулярніших його хітів часто згадуються “Цей сон”, “Яворина”, “Золото Карпат”, “Третій тост” та інші. Сьогодні ХОЧУ.ua вирішив поділитися повним текстом пісні “Яворина” та історією про її створення і не тільки.
Чим особлива пісня “Яворина” Степана Гіги?
Як з’ясувалося, це була улюблена композиція артиста. Вперше “Яворину” він виконав ще у далекому 1995-му і з того часу для Гіги ця пісня стала дуже особливою. Про це у коментарі для “РБК-Україна” розповів турменеджер співака Роман Слобода:
Він завжди її присвячував героям. Він дуже багато допомагав армії, військовим. Багато робив, творив. І дуже багато чого ним було зроблено для української музики та культури.
Другий цікавий факт: слова до цього хіта написав поет-пісняр Степан Галябарда, а от музику створив сам Степан Гіга. Пісня свого часу створювалася в пам'ять про музиканта та співака Назарія Яремчука. Тоді поет звертався до різних композиторів, але тільки Гіга погодився покласти слова на музику, зізнавався в інтерв’ю для Mukachevo.net сам покійний артист. Він зауважив, що оригінальна назва пісні — "У райськім саду", а “Явориною” її вирішили називати слухачі.
“Яворина” була написана за одну ніч (хоч її люди так охрестили), а називалася вона спершу “У райськім саду”. Автор вірша Степан Галябарда показав мені цей текст на одному пісенному конкурсі і запропонував написати музику. Він сказав, що ніхто з композиторів не брався за нього — текст доволі серйозний. Я сказав, що спробую, на тому ми й роз’їхалися,
Через якийсь час встаю вдома вночі, включаю інструмент, працюю. Зразу дзвоню Галябарді й на другому боці дроту чую обурене: «Ти дивився на годинник?». «Та не дивився», — кажу. «Ну то подивися! Перша година ночі!». За короткою перепалкою заспівав йому, запитую про враження і по хвилі чую радісне: «Так, це воно!». Дописав її зранку десь о 7-ій, а далі на пісню ще чекало складне аранжування колег-музикантів.
“Яворина” (“У райськім саду“) Степан Гіга — текст, слова пісні
Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,
Наче крапля роси, наче крик журавля - тільки мить.
Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній,
І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.
Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі,
І душею своєю я вас, як умів, причащав.
Але видно Господь мені краще життя напророчив,
І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.
Приспів:
На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.
На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.
Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний,
Де таких, як і я, назліталася ціла сім'я.
Тільки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні,
Як мені не всміхнеться донька-сиротинка моя.
У далеких світах якось раптом усе я покину,
Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем,
І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину,
І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.
На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.
На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.
На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.
Нагадаємо, раніше ми писали, що автор "Яворини" присвятив реквієм Степану Гізі після його смерті. Поетичним текстом Степана Галябарди під назвою “Ангеле мій небесний…” ділимося на “Хочу!”.