Пояснення антропологині Дар’ї Анцибор
Великдень — це найбільше християнське свято. Враховуючи колонізовану історію українців, не дивно, що нам хочеться відрізнити, які традиції є нашими, а які — окупаційними. Ми розповідали, чим відрізняються паска, бабка та куліч. Але це далеко не єдиний “камінь спотикання” у передвеликодніх чварах.
То що саме їли готували та їли наші предки на Великдень? Про це для “Слей Шоу” розповіла Дар’я Анцибор, антропологиня, фольклористка та співзасновниця каналу “Пороблено”.
Паска проти Куліча
Дослідниця підтвердила, що “куліч” — це назва російської страви, аналогічній пасці. І це слово може бути органічним для етнічних росіян, які, наприклад, століттями живуть в Україні.
Щоб перевірити себе, Дар’я радить згадати, як ви називали це в дитинстві, коли гралися:
Найімовірніше, це будуть пасочки, а не кулічики. А от якраз якщо там поїдеш десь, хто мав колись родичів у Росії, то там от якраз, да, були кулічики у дітей.
Все це синоніми, але для когось вони можуть бути частинкою ідентичності. Тому певний відсоток людей в Україні може називати паску кулічем.
Чи прикрашали українці паски глазуррю?
Є думка, що глазур — це якраз ознака російського куліча. Насправді ж це було питання смаку, традицій в конкретно цьому населеному пункті, врешті, достатку. Помадка була характерна для багатьох регіонів.
Насправді ще в ранньому 19 столітті є прекрасні записи, що помадку робили. Ну що їй там робити по факту? Ну типу, ну та білок, ти цукор трошки додаєш там і все. Вона в тебе є,
Паска — фалічний символ?
Ця легенда “вилазить” чи не перед кожним Великоднем. Це така неоязичницька паралельна історія про те, що це фалічний символ.
Кожен Великдень я натрапляю на численну кількість отаких от постів про те, як люди інтерпретують це, що подивіться, це ж ерегований член перед вами, і помадка це ж сперма,
Якою була українська паска
Як і зараз, українці пекли паски, орієнтуючись на моду, доступність продуктів, і, врешті, на власний достаток. Як зараз з’являються “дубайські” паски та подібна випічка, так і раніше — кулінар, який мав доступ до дорогих спецій та алкоголю, міг включити їх у свій рецепт:
Ну, тобто це все елементи моди. Якщо ми подивимося на рецепти, які там були там, які, якщо є в нас така можливість там на 200 там 300 років тому, 100 років тому, вони виглядали інакше, тому що доступ у людей був до інших продуктів. Якщо в тебе була можливість виокремити певні гроші для того, щоби купити кращі товари, то ти це робив.
Як приклад, дослідниця наводить історію про те, що коли за часів Гетьманщини до України привозили чорні оливки, то українці клали їх у борщ. Так і з усім.
Дослідниця радить орієнтуватися у виборі великодніх символів на традиції власного роду. Тобто, якщо воно викликає конкретно у вас відчуття ностальгії, це можна залишити. Також ми розповідали, що не можна класти до великоднього кошика.