"Партнерські пологи — це не для слабких духом": чесні історії чоловіків про те, що насправді відбувається за дверима родзалу

Бути присутнім на пологах: норм чи стрьом?

Зараз вибір лікаря та присутність чоловіка на пологах стала нормою, а ще донедавна це вважалося справжньою екзотикою. Проте за ідеальними фото з першими обіймами в Instagram часто ховаються години виснажливого очікування, страху та справжньої перевірки стосунків на міцність.

Ми зібрали відверті коментарі чоловіків у threads, які ризикнули переступити поріг родзалу. Без прикрас, цензури та зайвого пафосу — лише чесні роздуми про те, як змінюється світ, коли ти стаєш не просто свідком народження дитини, а справжньою опорою для своєї жінки в найважчу мить її життя.

Чоловіки, які були присутні на пологах і брали активну участь, а не просто чекали за дверима.Які ваші враження саме від процесу пологів, якщо відкинути емоції від появи дитини?Чи змінив цей досвід ваше ставлення до жінок, батьківства або самої ідеї пологів?

• Показала ваш пост своєму чоловікові, який був там двічі, надцять років тому. Цитую : “почав любити тебе ще більше, бо це дуже важко”, пише Kriz.slova.

• Був двічі присутній на пологах, таке враження, що треті вже б і сам міг прийняти. Радий, що був і міг допомагати, підтримувати, заспокоювати (була трохи нервова ситуація при других пологах) і взагалі відчувати себе дотичним. До дружини з'являється додаткове почуття ніжності і вдячності, коли бачиш, як вона це все проходить, щоб ваша сім'я могла мати діток і радіти їм. Раджу і рекомендую, розповідає Andriy Sheketa.

• Підтримував свою дружину і морально, і фізично. Приносив воду, допомагав сходити в туалет тощо. Я вважаю, що кожний чоловік у нормальній родині првинен допомагати дружині. Ніяких відносин чи ставлення після партнерських пологів не стало. Навпаки, я її кожного дня люблю сильніше і сильніше, коментує mura.prosto.

• Був на партнерських пологах у той самий момент, коли прилетіло в Охматдит. Дружина народжувала під звуки вибухів. Після цього досвіду зрозумів, що жінки сильніші ніж ми це уявляємо. Повага, вдячність, гордість і впевненість, що зможемо пройти через будь що, пише alexpoltorak.

• Скажу як терапевт, який має реальний досвід у прийнятті на цей світ своїх дітей:Пологи бувають різної складності. Не раджу всім проходити цей процес. Психіка може не витримати. А вслід за цим і фізика почне руйнуватися.Але я не відмовляю нікого.Ті хто бажають, хочаб пройдіть спеціальні курси для батьків та не романтизуйте даний процес, бо він досить складний і ділить життя на «до» і «після». У когось він може «прописатися» як позитивний досвід а в когось як негативний, радить andrewcheberko.

• Був, жінкам за те все памʼятники прижиттєві ставити треба. Я то що, принеси-подай-прибери-ось ту каталку з приладами привези. А те, що жінки переживають і проживають (то я ще за вагітність мовчу), то капець. Честь і хвала, як то кажуть.І ні, не змінив. Радше зацементував те, що і так розумів. Навічно, розповідає atvalevsky.

Жінки з міопією бояться самостійно народжувати, щоб не погіршити зір. Але треба знати, що мінус на очах - це не вирок для пологів.