Ми розповідали, скільки насправді у кліторі нервових закінчень. Наука не стоїть на місці, і та, що стосується сексу - не виняток. Та, на жаль, деякі питання нашої сексуальності ще не досліджені достатньо глибоко. Серед них - гіперсексуальність.
Гіперсексуальністю в науці називають передбачуваний психічний розлад, який змушує людей займатися сексом або думати про нього до рівня страждання. У світі науки досі триває дискусія, чи слід включати його до переліку клінічних діагнозів. Раніше на позначення цього стану використовувались терміни німфоманія та сатиріаз — для жінок і чоловіків відповідно.
Через суперечки навколо діагностики гіперсексуальності немає навіть єдиного загальновизнаного визначення та симптомів. За оцінками, з гіперсексуальністю живе 2–6% населення. Ця позначка може бути вищою серед чоловіків, ЛГБТК+ спільноти тощо, про це пише Вікіпедія, посилаючись на дослідження.
Симптоми гіперсексуальністі
Симптоми гіперсексуальності схожі на симптоми сексуальної залежності. Вони включають нездатність бути інтимними, депресію та біполярні розлади. Це інтенсивна зосередженість на сексуальних фантазіях, потягах або поведінці. Якщо її неможливо контролювати, це псує ваше здоров’я (зокрема через значно вищі ризики ІПСШ), соціальну складову життя, зокрема роботу та особисті стосунки.
Така поведінка може включати різні види зазвичай приємних сексуальних переживань. До прикладу, це мастурбація, сексуальне збудження через використання комп’ютера для спілкування, велика кількість сексуальних партнерів тощо. З тією різницею, що у людини, яка страждає на гіперсексуальність, така сексуальна поведінка стає основним, постійним фокусом у житті, вона неконтрольована та створює проблеми.
Також гіперсексуальність може бути симптомом ряду психічних і неврологічних розладів, серед них прикордонний розлад особистості, біполярний розлад, хвороба Альцгеймера тощо.
Також, швидше за все, люди з гіперсексуальністю мають інші залежності. Що ж до лікування гіперсексуальної поведінки, то необхідна ретельна оцінка, щоб визначити, які типи поведінки та стани потребують вирішення та лікування. Цим займаються медичні фахівці. Плани лікування створюються після оцінки особистості, тому методи лікування можуть відрізнятися залежно від історії людини, поточних симптомів та супутніх захворювань. Загальні методи лікування включають когнітивно-поведінкову терапію, терапію для профілактики рецидивів, психодинамічну психосоціальну терапію та психофармакологічне лікування.
Загалом є чимало опитувальників, які дозволяють діагностувати гіперсексуальність. На Mayoclinic розповіли про поширені симптоми. Їх наявність свідчить про нав’язливу сексуальну поведінку.
-
У вас є повторювані та інтенсивні сексуальні фантазії, вони забирають у вас багато часу, і здається, що ви їх не контролюєте.
-
Ви відчуваєте спонукання або часті бажання займатися певною сексуальною поведінкою. Після цього ви відчуваєте звільнення від напруги, але також і провину.
-
Ви намагалися зменшити або контролювати свої фантазії, бажання чи поведінку. Однак, це було безуспішно.
-
Ви використовуєте нав’язливу сексуальну поведінку як спосіб втечі від інших проблем. Зокрема це самотність, депресія, тривога або стрес.
-
Ви продовжуєте, навіть коли це викликає серйозні проблеми. Зокрема це може бути ймовірність зараження або зараження іншої людини ІПСШ, втрата важливих стосунків, проблеми на роботі, фінансові проблеми, проблеми з законом тощо.
-
Вам важко налагодити здорові та стабільні стосунки. Також важко їх зберегти.
Якщо ви відчуваєте, що втратили контроль над своєю сексуальною поведінкою, варто звернутися до лікаря. Як правило, компульсивна сексуальна поведінка погіршується з часом без лікування.
Пам’ятайте, що з цим живе від 2 до 6% відсотків земної кулі, і дехто з них цілком успішно бореться. Лікар не буде розголошувати конфіденційну інформацію. Також ми розповідали, чому довідка перед сексом - це сексуально.
Важливо: вся інформація медичної тематики та інформація, що стосується здоров'я, розміщена на сайті Хочу.ua, має виключно інформаційний характер і не є медичними порадами. Будь-які поради медичного характеру, зокрема щодо прийому тих чи інших препаратів, може давати тільки фахівець. Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям, зверніться до лікаря.