Святкова добірка кіно до Дня батька: ТОП-7 фільмів про татусів

Ми підібрали для вас найкраще кіно для цього святкового вечора

В Україні День батька щорічно відзначається у третю неділю червня (цьогоріч свято випадає на 16 число). Тож маємо пречудово нагоду привітати улюблених татусів з їхнім днем. А для відповідного вайбу дивіться нашу добірку – кумедних та серйозних фільмів про тих, хто заради своєї дитини готовий на все! Про наших особистих - найрідніших - супергероїв.

“У гонитві за щастям”

Навіть коли твоє життя руйнується – ти втрачаєш дім і роботу,– ти все одно не маєш права здаватися. Бо ти – тато – і в тебе є маленький син, який повністю залежить від тебе. Принаймні так сталося з героєм Віла Сміта. Тож йому довелося стиснути кулаки і подолати усе погане, що так щиро “накидало” йому життя.

Один з найсумніших та водночас найсвітліших фільмів у кар’єрі Сміта. Мудрий, чесний та життєствердний: “Я плакав через відсутність чобіт доти, доки не зустрів людину без ніг”. У ролі сина Віла – його реальна дитина: Джейден Сміт, який пізніше ще раз зніметься з батьком – у фантастичній стрічці “Земля після нашої ери”.

“Інструкції не додаються”

Валентин був звичайним чоловіком – любив запальні вечірки та яскравих дівчат. І секс – без зобов’язань. От тільки одного разу, як раз саме після таких от випадкових, нетривалих відносин, йому принесли “подарунок” – маленьку дівчинку. Мовляв, - виховуй, твоя черга. Після чого турботлива мати чкурнула геть – кудись в Америку. Звісно, що спочатку він мріяв позбавитися маленької, повернути її, але згодом зрозумів, що не може без своєї принцеси. Заради цієї дівчинки Валентин змінився і став найкращим батьком у світі. От тільки через кілька років повернулася мати, яка жадала повернути доньку. За будь-яку ціну.

Кумедна комедія, яка поступово перетворюється на вельми серйозну мелодраму. Яскрава історія, якою захоплюєшся і цілком серйозно починаєш вболівати за кіношного героя, який з бабія-плейбоя переконливо перетворився на ніжного і люблячого татуся. Справжня магія від кіно.

“Великий татко”

Дорослі – нудні. Вони наче забули як це – бути дітьми. Вони все забороняють і що ще гірше - постійно повчають. Взагалі – дорослі – це наче окремий особистий наглядач. Він лише виховує та карає. Проте - це не про 32-річного Санні (Адам Сендлер). Він сам – ще та дитина, яку цікавлять лише ігри, розваги та фаст-фуд. І коли йому випадає взяти тимчасову опіку над сином друга (щоб вразити свою подружку, яка покинула його), то це ще велике питання – хто-кого буде виховувати. Він малого, чи той його.

Одна за найкращих комедій в кар’єрі Сендлера (яка, по суті, і зробила його супер зіркою). Що цікаво, його прийомного сина грає одразу двоє акторів – брати-близнюки Ділан та Томас Спрауси.

“Ми придбали зоопарк”

У Бенджаміна (Метт Деймон) померла дружина. І все одразу вийшло з-під контролю: життя, кар’єра, но головне – діти, які закрилися у собі. Щоб якось врятувати їхню психіку і не дати родині розпастися, Бенджамін йде на відчайдушний крок: купує старий зоопарк, сподіваючись, що “спілкування” з дикими тваринами, піде дітям на користь.

Не дивлячись на всю зовнішню фантастичність сюжету (купівля зоопарку як “пігулки” від депресії, - серйозно?) фільм знято за реальними подіями. У режисерському кріслі – лауреат премії “Оскар” Кемерон Кроу. Додатковий приємний бонус – Скарлет Йохансон у ролі співробітниці зоопарку (кажу вже – сюжет вельми фантастичний).

“Мій хлопчик”

Віл (Г’ю Грант) – ні дня не працював (дякуючи батькові-композитору, за музику якого він отримує вельми приємні кошти). Все його життя – це шопінг, нові платівки та жінки. Віл навіть придумав таку цікаву штуку як… дитина напрокат. Тобто він наймав чиюсь дитину, і за її допомогою видавав себе за батька-одинака. Жінки, звісно ж, жаліли бідолашного татуся, якого кинула невдячна дружина, та усіляко намагалися підняти йому настрій. І все було пречудово, доки Віл не познайомився, а з часом і не потоваришував із 12-річним Маркусом.

Стрічку було номіновано на “Оскар”, “Золотий глобус” та купу інших престижних кінонагород. А самого Гранта було визнано “Найкращим актором Британії”. В основу сценарію покладено однойменний літературний бестселер письменника Ніка Хорнбі.

“Черговий тато”

Що робити двом чоловікам (Едді Мерфі та Джефф Гарлін), які раптово втратили роботу і не можуть знайти нову? Тільки одне – почати працювати на себе. А саме – відкрити власний дитячий садочок (що цілком логічно: бо і без того вони безкоштовно сидять вдома зі своїми дітьми, так чого б не посидіти із чужими, але вже за гроші!). І треба ж такому статися, що справа пішла вгору! Але це не дуже сподобалося власникам конкурентного садочка (вельми дорогого і крутого). Тож між садочками розпочалася війна – на цілковите знищення супротивника!

Знята за $60 млн стрічка у світовому прокаті заробила майже $180 млн. Тож пізніше з’явилося продовження, - проте вже без Мерфі, якого не задовольнив сценарій. І недарма – сиквел вийшов просто жахливий – якесь свято несмаку та поганого гумору!

“Батько”

Батькові Анни – вже 80 років. Він живе наодинці у власній лондонській квартирі і відмовляється від послуг професійної доглядальниці. Проте вона йому дійсно потрібна, бо чоловік поступово втрачає зв'язок із реальністю. Він забуває імена, події і не завжди впізнає навіть найрідніших людей…

В ролі батька – шестиразовий номінант премії “Оскар” – сер Ентоні Гопкінс. І це – найкраща та найпотужніша його роль за останні 10-15 років. Це непросте – непопкорнове кіно. Воно болісне та щемне. Про те, як це – поступово відпускати тих, хто раніше опікувався тобою. А зараз сам перетворюється на маленьке дитятко…

Раніше ми також розповідали про 5 найкращих фільмів, які ви подивитесь на одному подиху! Описані в них пригоди точно не залишать нікого байдужим 😍