Джулія Робертс - красуня назавжди: 7 головних фільмів з улюбленою акторкою (+ТРЕЙЛЕРИ)
Будь-який з них можна передивлятися по декілька разів
Можна сказати, що Джулія Робертс не мала особливого вибору – її батько і мати були акторами, а потім заснували школу акторського майстра для дітей, старший брат Джулії, Ерік Робертс, досяг успіху в Голлівуді… Проте, переживши розлучення батьків у дитинстві, а також зіткнувшись у юності з усіма бідами спільного існування з жорстоким вітчимом, Джулія не поспішала вирушати в погоню за славою. Для початку вона вступила до Університету штату Джорджія – але так і не закінчила його. Кинувши навчання, Джулія таки поїхала до Нью-Йорка, уклала контракт із модельним агентством та записалася на курси акторської майстерності.
Вже у наступному десятилітті Робертс стала найоплачуванішою акторкою планети. Сьогодні ми згадуємо її найяскравіші ролі в кіно.
"Красуня" (1990)
Ну хіба це не чудово, коли стару казку розповідають на новий лад – і у цю казку знову хочеться вірити, хоч би на ті дві години, коли дивишся фільм? Так, "Красуня" Гаррі Маршалла - це і "Попелюшка", і "Пігмалліон", та ще й "Моя прекрасна леді" разом узяті. І, звичайно ж, "Красуня" - це фільм, який не тільки знову заразив безліч молодих дівчат мрією про прекрасного принца на білому коні, але й зробив суперзіркою Джулію Робертс.
Джулія грає Вівіан, повію з Лос-Анджелеса, яка бере сто доларів за годину – якщо бачить, що клієнт явно має гроші. Але Едвард (Річард Гір), дуже успішний бізнесмен із Нью-Йорка, садить Вівіван у свою шикарне авто тільки тому, що заблукав, а дівчина добре знає місто. Але, звісно, Вівіан опиняється в його готельному номері, година перетворюється на ніч, ніч на тиждень – а на що перетвориться тиждень?
Рідко коли в кіно зустрічні перехожі так часто окидають красиву жінку багатозначними поглядами – захопленими, хтивими, здивованими чи засуджуючими. Але, повірте, у фільмі це не виглядає кіношним штампом чи перебільшенням. Справді, напевно, неможливо не обернутися слідом героїні Джулії Робертс, вульгарній, сексуальній, чарівній і карколомній - потрібне підкреслити.
Роль дісталася Джулії після того, як кастинг не пройшли Вайнона Райдер і Ума Турман, а Мішель Пфайффер просто відмовилася від пропозиції, прочитавши сценарій. 21-річна Робертс дуже нервувала на зйомках – наприклад, кілька дублів були зіпсовані, після того, як у неї на лобі від хвилювання здулася вена. Але це ще дрібниці – коли у Джулії з'явився на шкірі кропив'яний висип, зйомки довелося перервати на кілька днів. І так, як це не прикро, в деяких "ризикованих" сценах ми спостерігаємо тіло дублерші, а не красуні Робертс. За роль Вівіан Джулія була номінована на “Оскар”.
"Мачуха" (1998)
Сімейні драми – особливий жанр у кіно. Їх не так часто дивляться просто заради розваги – для цієї мети стануть у нагоді інші фільми. Але якщо у вашій родині є проблеми (а чи існують сім'ї без проблем?), рано чи пізно вам захочеться подивитися стрічку, герої якої переживають приблизно те саме, що і ви – і справляються з негараздами. “Мачуха” режисера Кріса Коламбуса, якому особливо вдаються подібні фільми – не звичайнісінька сімейна драма.Вона не про прірву між поколіннями і не про те, як хтось із подружжя не може наважитися порвати зі зв'язком на стороні – все не настільки передбачувано.
Є чоловік, який вчасно зрозумів, що більше не любить свою дружину та матір двох дітей. Люк Харрісон (Ед Харріс), успішний адвокат, йде до коханки, яка набагато молодша за нього – до фешн-фотографа Ізабель (Робертс). З дружиною Джекі (Сьюзен Сарандон) Люк, тим не менш, залишається в добрих, дружніх стосунках - в іншому ж спостерігаються суцільні біди. Діти, які бачаться з обома батьками, не бажають налагоджувати стосунки з Ізабель, Джекі теж, зі зрозумілих причин, не надто шанує нове кохання екс-чоловіка. Але потім героїня Сарандон дізнається, що жити їй залишилося зовсім недовго, і так чи інакше саме Ізабель роститиме її дітей у майбутньому…
Не так часто дивишся фільм і не можеш визначитися – на чиєму ти боці. Неможливо не співчувати одночасно і героїні Робертс, і Джекі у виконанні Сарандон. Але іноді саме кіно дає чудову можливість одночасно перебувати по різні боки барикад – і спостерігати, як єдиний свідок, що саме твориться на серці головних героїв.
"Ноттінг-Хілл" (1999)
Все-таки Джулія Робертс просто створена для таких фільмів, які й породили розхожу фразу – “Як у кіно!”. Так, у реальному житті історія, розказана в цій чудовій романтичній комедії, навряд чи була б можлива – але хто сказав, що романтика в кіно має бути правдоподібною?
А сюжет «Ноттінг-Хілла», тим не менш, ще більше відірваний від реальності, ніж та сама «Красуня». Джулія грає у фільмі вигадану суперпопулярну акторку Анну Скотт, чиї зовнішні дані, акторські здібності та подробиці особистого життя обговорює все населення планети, не тільки чоловіче. Так ось, ця сама Анна прилітає до Лондона з рекламною кампанією свого нового фільму – і опиняється у книгарні в районі Ноттіг-Хілл. У цій затишній крамниці поруч із ринком Вільям Такер (Х'ю Грант) торгує путівниками, він простий обиватель, але при цьому неймовірний душка. Як ви вважаєте, чи вийде у Вільяма щось із американською суперзіркою?
Запорука успіху стрічки – у неймовірній «хімії» між Робертсом та Грантом. А ще в тому, що Джулії аж надто добре вдається зображати не стільки пересичену популярністю актрису, як змучену і поранену цією самою славою жінку, яка прагне звичайного життя і незвичайного, неземного кохання. Зніматися у фільмі Джулію переконав її агент – сказавши, що у житті не читав кращого сценарію романтичної комедії. І агент був не такий вже й далекий від істини.
"Ерін Брокович" (2000)
А ось у цій картині Робертс грає зовсім інший тип красуні - невдахи, яка вже майже зневірилася знайти просте жіноче щастя, але все ще не здається. Ерін Брокович – двічі розлучена одинока мати, що залишилася без роботи, з трьома маленькими дітьми на руках. Так, Ерін, яка все ще чудово виглядає, не дивлячись на суцільні негаразди, катастрофічно не щастить з чоловіками - як і з няньками, на яких вона залишає дітей, та й з пошуками роботи теж.
Якось Ерін ледь не відправляє на той світ лікар, який поспішає на роботу, і вона збирається виграти в суді справу, розраховуючи на грошову компенсацію. Але не тут було - адвокат Ерін програє, зате сама безжурна жінка, закликавши на допомогу все нахабство, робить так, що адвокату доводиться взяти Ерін до себе у фірму. Там героїня Брокович, розбираючи документи, знаходить підозрілу справу…
Фільм заснований на реальних подіях, справжня Ерін Брокович знялася в крихітній ролі офіціантки, ну а сама Робертс в ударі - вона примудряється грати так, що буквально щохвилини хочеться кричати в екран: "Вірю!". За цю роль Джулія нарешті здобула заслужений “Оскар”.
"Їж, молись, кохай" (2010)
Ця екранізація автобіографічної книги Елізабет Гілберт, бестселера "Їж, молись, кохай", була не настільки популярною, як книжка - але все одно зібрала велику касу в прокаті. І у книги, і у фільму Райана Мерфі, і в самої Гілберт було багато критиків – і їхні судження часто були досить поверховими, заснованими чи не на одній тільки назві, мовляв, як можна звалювати гедонізм, любов і пошуки себе і Бога в одну купу. Що ж стосується безпосередньо фільму, то мало хто спромігся тоді, на початку минулого десятиліття, оцінити акторську роботу Робертс, яка зіграла головну роль, саму Елізабет Гілберт.
Отже, Гілберт, успішна журналістка та письменниця, яка має будинок, про який вона мріяла і люблячого чоловіка, відчуває не просто порожнечу, а вакуум усередині. Їй терміново треба змінювати життя – і Елізабет наважується. Спочатку вона йде від чоловіка, потім заводить роман з молодим коханцем, потім вирішує наодинці полетіти до Італії, Індії і, нарешті, на Балі.
Можливо, Райан Мерфі мав дещо легковажний підхід до режисури, але сама Джулія чи не в кожній сцені з усіх сил намагалася зруйнувати плани Мерфі перетворити цю історію на щось на зразок брошури – і часто їй це вдавалося. Підсумок – хтось може полюбити цю стрічку всім серцем, а хтось – поставитися чи не з презирством.
"Диво" (2017)
Цей фільм – один із найбільш чіпляючих та зворушливих у кар'єрі Робертс, і це не романтична комедія і не любовна драма. Але "Диво" - фільм про кохання. Фільм про материнське кохання, подружнє кохання, сестринське чи братське – яке завгодно, навіть те, яке іноді називають словом “дружба”.
Спочатку у героїні Робертс, Ізабель Пуллман, народилася донька. Потім маленька Віа захотіла братика, і через якийсь час Ізабель знову опинилася в пологовому будинку, а схвильований чоловік Нейт (Оуен Вілсон) знімав пологи на камеру. У Вії справді з'явився братик – малюк Август, або Оггі, як почали звати його у сім'ї. Він народився із синдромом Тричера Коллінза – сильною деформацією обличчя та черепа. Оггі переніс більше 20 операцій, але все одно батьки наважуються віддати його до звичайної школи, тільки коли хлопчику виповнюється вже 10 років.
Треба бачити обличчя Робертс у ролі Ізабель, коли її героїня вкотре зустрічає сина після уроків біля воріт школи – і Оггі нарешті, заливаючись сміхом, іде нога у ногу з однокласником, з яким встиг потоваришувати. На обличчі в актриси – не просто розгублена радість, там промайнуло справжнє, вистраждане щастя. І це лише початок.
"Повернення Бена" (2018)
Джулія Робертс має приголомшливе вміння – з еталонної екранної красуні та небожительки, недосяжної у всіх сенсах, раптом перетворюватися у черговій ролі на земну жінку, з повсякденними проблемами, нещастями та турботами. Саме такий талант Джулія ще раз продемонструвала у цій драмі режисера Пітера Хеджеса.
Отже, одного дня напередодні Різдва Холлі Бернс (Робертс) розмовляє телефоном зі своїм старшим сином Беном, який страждає на наркозалежність – той дзвонив з реабілітаційної клініки. Холлі необережно зауважує у розмові, що найбільше у світі хотіла б на Різдво побачити Бена – не підозрюючи, що той сприйме її слова буквально. Наступного дня син, якому ще зарано залишати клініку, опиняється перед дверима матері… Ніхто ніколи не забував про акторські здібності Робертс, але така потужна гра, як у цій стрічці, була не просто несподіванкою – а чимось на зразок приємного шоку для давніх шанувальників акторки.
Раніше ми показували, як змінились улюблені героїні "Гаррі Поттера" за багато років після виходу серії фільмів. Декого зараз тяжко впізнати, а хтось — майже не змінився.
