Із секс-символів — у потужні актори. 7 цікавих фільмів з Джудом Лоу + трейлери

Ось що варто подивитися найближчим часом

Британець Джуд Лоу — один із тих акторів, які з віком стають лише цікавішими. Насправді Лоу і самому обридла та “посада” секс-символу, на яку він був призначений ще наприкінці 90-х років минулого століття. Що ж, останні років п'ятнадцять Лоу вперто й успішно доводив, що здатний не лише на ролі бездоганних красенів. 

Сьогодні ми з радістю згадуємо найкращі роботи актора, колись названого батьками на честь пісні "Бітлз" "Hey Jude". Але попереджаємо: не обійдеться і без "сексі" ролей 😉

"Гаттака" (1997)

"Гаттака" - один із тих фільмів у жанрі фантастики, які можуть припасти до смаку навіть тим, кому такий жанр зовсім байдужий. Можна не зважати на всі ці польоти на Титан – головне тут все ж таки людська історія. Історія кохання та історія про мрію. Так от, навіть якщо у стрічці всю лінію сюжету, по суті, тягнуть на собі Етан Хоук та Ума Турман, такою особливою “Гаттаку” робить саме Джуд Лоу та його герой.

А героя Лоу звуть Джером Мороу - і саме завдяки йому в цьому фільмі здійснюються мрії. Які мрії? "Непридатний" Вінсент Фрімен (Хоук) мріє полетіти на цей самий Титан - ну а "ідеальний" Джером забезпечує його заради цієї мети власними аналізами. Що ж, Джером - писаний красень? Загалом так, але при цьому герой Лоу прикутий до інвалідного крісла, дико пригнічений – і, звичайно ж, іронічний. Насправді саме Джером, зусиллями Лоу, справляє враження по-справжньому живої людини у цьому фільмі.

"Близькість" (2004)

А ось і найчарівніша, найчуттєвіша з усіх мелодрам за участю Джуда Лоу. Стрічка розповідає про серцеві пригоди всередині навіть не любовного трикутника, а квадрата. У Лоу у фільмі чудові партнери – Джулія Робертс, Наталі Портман, Клайв Оуен – і всі разом вони є чудовим ансамблем кіностраждальців.

А починається ця заплутана історія просто – Ден, журналіст, який пише некрологи (Лоу), зустрівся поглядом на лондонській вулиці з прекрасною незнайомкою (Портман). Дівчина в ту ж секунду ледве не опиняється під колесами таксі, що проїжджає – і Ден відвозить її до лікарні… Так, у цьому фільмі Лоу чомусь щосили намагається бути ще привабливішим, ніж він є насправді – міг би статися перебір, але це працює.

"Алфі" / "Красунчик Алфі" (2004)

На сьогодні це миле кіно виглядає як щось на зразок інсти цього самого Алфі – адже герой Лоу занадто часто дивиться прямо в камеру, розповідаючи нам свою історію. А історія, в принципі, досить нехитра, але при цьому безпрограшна. Красеня Алфі (о так, Лоу тут на піку свого образу секс-символу кіноіндустрії) у житті цікавлять лише дві речі – жінки та вино. Можна навіть без вина - Алфі з тих майстрів своєї справи, що здатні укласти в ліжко будь-яку даму без будь-яких зусиль.

Алфі ще й працює – водієм лімузина. У нього є колега та друг – чорношкірий Марлон (Омар Еппс), і одного разу герою Лоу вдається переспати навіть із його дівчиною. Вона виявляється вагітною… Тут історія стає сумнішою – і це, в принципі, єдиний мінус фільму.Ну до чого все це обов'язкове моралізаторство, справді? Хіба людина не може в житті любити лише жінок та вино? Варто відзначити чудовий саундтрек картини – записаний головним бабієм від рок-музики, сером Міком Джаггером.

"Шерлок Холмс" (2009)

Це могло б стати справжньою кінокатастрофою, але якимось чудовим чином у Гая Річі вийшли практично ідеальні Шерлок Холмс (у виконанні Роберта Дауні-молодшого) та доктор Ватсон (Лоу). Звичайно, багато в чому це заслуга самих акторів – і потрібне віддати належне Джуду Лоу. Його Ватсон дуже в міру наївний, в міру безстрашний, в міру галантний з дамами, в міру чепурний - все в міру, ні додати, ні відняти.

Звичайно, в самому сюжеті дуже мало від самого Конан Дойля - Холмс і Ватсон ганяються за лордом Генрі Блеквудом (Марк Стронг), який займається зловісними ритуальними вбивствами. Але справа навіть не в сюжеті – а в істинно британській атмосфері стрічки, причому не запліснівало-книжкової, а дуже навіть сучасної.

І так, дуже помітно, що Джуд Лоу – великий фанат оповідань і повістей про Холмса. Готуючись до знімань, Джуд навіть понавиписував купу фраз Ватсона з книг Конан Дойля – щоб потім вставляти їх у сценарні діалоги як імпровізації.

"Дом Хемінгуей" (2013)

У жодному іншому фільмі ви не побачите такого брутального, такого мерзенного, такого самозакоханого до запаморочення Джуда Лоу – але все одно не позбавленого харизми. Таке враження, що Джуд спеціально зіграв у цьому фільмі – щоб остаточно позбутися репутації в масах миловидного, навіть солодкуватого актора.

Взагалі, все що ви бачите перші кілька хвилин екранного часу, так це героя Лоу, що вихваляє у будь-який спосіб свій статевий орган - так що, судіть самі. Ну а героя звуть, власне, Дом Хемінгуей і він виходить із в'язниці після 12-річного відсиджування… Спеціально для ролі Джуд набрав 13 кілограмів ваги.

“Готель “Гранд Будапешт” (2014)

У цьому приголомшливому фільмі режисера Уеса Андерсона, одному з найкращих у двадцять першому столітті, Лоу грає не найпомітнішу, але вкрай важливу роль – Автора. Саме він проводить у серпні 1968-го кілька тижнів у тому самому готелі “Гранд Будапешт” і саме йому господар готелю, вже літній Зеро Мустафа (Ф. Мюррей Абрахам), розповідає свою однаково захопливу, неймовірну та сумну історію…

Усі персонажі у фільмах Андерсона так чи інакше унікальні. Герой Лоу теж зовсім особливий - він елегантний, флегматичний, мрійливий і розсіяний, але при цьому, як і всі письменники, ще й цікавий і спостережливий. Хочеться, щоб саме таких персонажів Джуд грав частіше.

"Гніздо" (2020)

А ось у цій чудовій драмі герой Лоу викликає дуже змішані почуття - тут і співчуття, і зневага, і просте розуміння, а іноді, попри все, і найбанальніша заздрість.

Ні, ну справді, живе собі бізнесмен, на ім'я Рорі О'Хара (Лоу), з дружиною та дітьми в Нью-Йорку – у чудовому будинку з усіма видимими ознаками добробуту – і на тобі, закортіло Рорі переїхати до Лондона, бо в Нью-Йорку, чи бачите, “нічого ловити”. Ох, краще б він нікуди не переїжджав, а нарешті заспокоївся.

Роль цього брехливого і жадібного Рорі – одна з вершин у кар'єрі Лоу. Вершина драматизму – фінальна сцена фільму, в якій герой Лоу плаче та перепрошу у родини, а потім, весь у сльозах, приймається їсти дбайливо приготовлений для нього дочкою тост. До перегляду неодмінно.

Раніше ми розповідали про перші стрічки Демі Мур, які дали їй поштовх в акторській кар'єрі. Де можна побачити зірку на початку її зіркового шляху — дізнавайтеся на ХОЧУ!