"Бруталіст" — 10 номінацій на "Оскар". Героїн, повії та архітектура

Чим ще особливий цей фільм

В українських кінотеатрах одним із потенційних тріумфаторів цієї оскарівської церемонії є картина Бреді Корбета “Бруталіст” з Едріеном Броуді в головній ролі. Нагадаємо, що “Бруталіст” уже прогримів на “Золотому Глобусі” - тоді Броуді отримав статуетку як найкращий актор, також стрічку було відзначено нагородою в номінації “Найкращий фільм – драма”, а Корбету було вручено “Глобус” за найкращу режисуру.

Що ж, тепер “Бруталіст” може похвалитися ще й номінаціями на “Оскар” - у десяти категоріях. Ми оцінюємо, які шанси у Броуді, Корбета і “Бруталіста” на  церемонії, яку влаштовує Американська академія в березні.

Звісно, ми пам'ятаємо, з яким непідробним хвилюванням Броуді тримав у руках статуетку “Глобуса” - він виглядав ще більш схвильованим і розчуленим, ніж далекого 2003-го, коли отримував “Оскара” за головну роль у “Піаністі” Романа Поланського.  На “Глобусі” актор розповідав журналістам про те, як непросто йому в наш час відшукувати ролі, які були б не просто цікавими, а “значущими”. Але що ще цікавіше, Броуді зізнався, що останнім часом готував себе до того, що більше ніколи не отримає будь-яку справді престижну кінонагороду. 

Броуді після “Піаніста”

Що ж, такі похмурі думки всіма улюбленого актора насправді можна зрозуміти - Броуді  дійсно дуже давно не отримував “гучних” нагород, хоча, здавалося, не зникав з екранів і продовжував зніматися в успішних фільмах. Деякі з них навіть ставали справжніми кіноподіями. Зрештою, про яке таке забуття можна говорити, якщо з часів “Піаніста” Броуді, окрім іншого, став одним з улюблених акторів іншого видатного режисера, а саме Веса Андерсона?

Спочатку Едріен знявся в андерсонівському “Поїзді на Дарджилінг” (2007 рік), у якому його герой Пітер, один із трьох братів, які мандрують Індією за допомогою залізниці, був унікальним поєднанням романтика, невротика та когось по-чаплінівському зворушливого й сміховинного.

У шедеврі Андерсона “Готель “Гранд-Будапешт”, що вийшов сім років по тому, Едріен зіграв героя зовсім іншого типу - його Дмитрій Дегофф-унд-Таксіс володів шикарними вусами і мерзенним характером, був мстивим, жадібним, вічно пригніченим і похмурим.  Проте, хоча Дмитрію (як і більшості героїв Броуді на екрані) і доводилося раз у раз робити брови “будиночком” і зображати відбиток страждання на обличчі, цього разу муки всередині розтерзаного серця справляли скоріше комічне враження. 

Були ще “Французький вісник” (2021 рік) того ж Андерсона, а крім цього - досвід роботи з Вуді Алленом (чудова картина “Опівночі в Парижі”, у якій Броуді чудово зіграв самого Сальвадора Далі, нехай і в епізодичній ролі). А ще не варто забувати про барвисту і хвилюючу біографічну драму “Манолете”, примітну дуетом Едрієна (цього разу він грав знаменитого іспанського тореадора Мануеля Родрігеса) з Пенелопою Крус, яка зіграла справжню дияволицю, зразок фатальної жінки, і, звісно, про цілком вдалий мінісеріал “Гудіні”, у якому Броуді втілював образ легендарного фокусника-ілюзіоніста.  

І це далеко не всі примітні роботи Броуді з часів того самого “Оскара” 2003 року (до речі, тоді Едріен став наймолодшим актором, який отримав статуетку за найкращу чоловічу роль). То чому ж саме “Бруталіст”, ця епічна  3-годинна драма, повернула Броуді до лав номінантів і тріумфаторів престижних кіноцеремоній?  

З архітекторів — у вантажники

Напевно, річ не тільки в тому, що Броуді (як у випадку з “Піаністо”) знову зіграв єврея, на долю якого випало надто багато страждань і поневірянь. Хай там як, а актор довів, що в нього є вкрай мало конкурентів - коли йдеться про зображення пожеж, що вирують у душі бідолашного мужчини з витонченою натурою і важкою долею. Герой Броуді в “Бруталісті”, архітектор Ласло Тот, який після Другої світової емігрував до Штатів з Угорщини - людина саме така.

Принциповий і самовідданий Ласло - чоловік із безліччю комплексів, парадоксальним чином сильний, але при цьому схильний до слабкостей. Перше, що він бачить після прибуття до Нью-Йорка після перетину Атлантики - статуя Свободи, що звисає на Ласло зверху таким чином, що здається, ніби вона перевернута. У цій “перевернутості”, яка могла здатися просто примхою оператора - особливий сенс. Так, Америка не дасть Ласло миттєвого щастя і не позбавить його власних демонів. 

У розлуці з дружиною (вона приїде набагато пізніше), скочуючись у героїнову залежність, герой Броуді спершу працює вантажником, відвідує повій - а подекуди й стоїть разом із безхатченками в черзі по безплатний суп. У Ласло є кузен Аттіла, який живе разом із дружиною-католичкою у Філадельфії - для початку Ласло оселяється в підсобці його магазину, ночуючи там на розкладачці.

Загалом, це фільм не стільки про архітектурний напрямок “бруталізм” (як може здатися з назви), як про “вовчий вищир” капіталізму, але не в дусі, скажімо, радянського пропагандистського плакатного кіно - знімаючи про другу половину двадцятого століття, режисер Корбет шукає коріння того розчарування, яке багато хто відчуває сьогодні, спостерігаючи за тим, як людство знову звертає не в той бік. “Бруталіст” вийшов злободенним, навіть занадто - тож у Броуді є всі шанси здобути другий “Оскар”, Корбет теж може не без підстав розраховувати на нагороду.

Трейлер до фільму “Бруталіст” (2024)

Нагадаємо, що на “Оскар” цьогоріч претендує і Демі Мур. А ми тим часом згадуємо її найгірші фільми (на думку кінокритиків).