Відрубана голова Селени Гомес, прокачані нацисти та корабель монстрів: 7 найкращих фільмів про зомбі
Ці зомбі змінять ваше уявлення про жанр!
Ми вже ділилися найкращими фільмами про відпустку, які можна переглянути, очікуючи на власну. Та іноді, щоб трошки відключитися від нашої з вами хворої реальності, варто взяти до уваги щось по-справжньому захоплююче та шокуюче. Тож сьогоднішня потужна добірка фільмів про живих мерців – зомбі – це саме те, що треба! Тим паче діапазон фільмів, знятих у цьому жанрі приємно вражає: тут тобі і артхаус, і комедія, і лютий горор.
Отже, свіженька кінодобірка Hochu.ua про зомбі. 7 найкращих фільмів — далі 👇
“Мертві не помирають”
Через природні катаклізми (відбувся зсув полюсів) місячне сяйво починає пробуджувати з могил мерців. Тож життя маленького містечка на 700 з гаком жителів миттєво перетворюється на справжнє пекло. Єдиний спосіб вбити власну бабцю, що повернулася з того світу і відтепер усіляко бажає поласувати твоєю плоттю, – відтяти їй голову. Тож люди озброюються хто чим може і відчайдушно чинять опір.
Режисер Джим Джармуш вміє розповідати прості історії так… як більше ніхто не вміє. От скільки вже було подібних фільмів: мерці ожили, пішли жерти людей і бла-бла-бла. От тільки у Джармуша ця, здавалось би банальна історія, виходить на диво… милою, душевною і кумедною (він наче додав в неї свіжості та ніжності). Плюс усе дійство традиційно просякнуте першокласною (густою як кров) музикою, а у кадрі – купа пречудових акторів (Адам Драйвер, Білл Мюррей, Тільда Суінтон, Стів Бушемі). А ще – прірва стьобу. Так, зомбі будуть вимагати пароль від вай-фаю, приймати звабливі пози для селфі, а головній хіпстерші у спокусливих шортах (найіронічніша та найкраща роль Селени Гомес) показово відрубають голову.
“Потяг до Пусану”
Приготуйтеся: у цій добірці буде багацько південнокорейських фільмів. Бо саме кінематографісти цієї країни зараз виробляють найкрутішу продукцію (згадайте хоча б “Гру в кальмара”). І у жанрі “кіно і зомбі” вони давно вже з потрохами з’їли Голлівуд.
Звичайний потяг їде у Пусан (місто у провінції Південний Кьонсан). У потягу – звичайні люди. І коли він за розкладом робить свою першу зупинку, то на нього нападають зомбі. Адже відбувся апокаліпсис – і звичного нам світу більше не існує. Подейкують, що лише у Пусані військові змогли перетворити місто на фортецю і дати бій потворам. Тож єдиний варіант вижити – довести потяг до пункту призначення. От тільки зомбаки вже проникли у вагони. І починається справжня м’ясорубка…
90% відсотків екшену відбувається саме у потягу. І відірватися від цього видовища – неможливо. Вигадлива хореографія бійки в рази перевершує усе, що ви бачили до того! Маючи бюджет у $8,5 млн стрічка зібрала майже $100 млн.
До речі, пізніше режисер Йон Сан-хо зняв сиквел – “Потяг до Пусана 2. Півострів” – проте продовження вийшло на диво нудним та незграбним.
“Корабель до Пусану”
Ця стрічка не має жодного відношення до “Потягу…”. Адже оригінальну назву дослівно можна перекласти як “Полювання на вовка”. Тож до “Пусану” її просто “підмазали” прокатники – аби трохи похайпувати на хвилі успіху попередника. Ні, ну а що – тут теж корейці знімали та ще й про зомбаків. Насправді ж “Корабель…” – це абсолютно інша історія.
Загін поліції екстрадує з Філіппін кілька десятків особливо небезпечних корейських злочинців. Щоб не привертати додаткової уваги до цієї події, бандитів перевозять вантажним кораблем. Проте під час мандрівки морем, відморозкам вдається звільнитися від кайданків та перебити усіх копів. Проте насолоджуватися бажаною свободою їм довелося недовго – адже цим кораблем перевозили ще більшого монстра ніж вони – живого мерця – зловісне породження генної інженерії. Тож хижі вбивці миттєво перетворилися на об’єкти полювання та смачні обіди.
“Вітаємо у Зомбіленді”
Колишні Сполучені Штати Америки перетворились на Зомбіленд. А його колишні жителі – на живих мерців. Звісно, не все, проте більшість. Одним з тих, хто вижив, став хлопець, на ім’я Колумбус (Джессі Айзенберг). А також – вдарений на всю голову Талахасі (Вуді Гаррельсон) – справжнісінький маніяк зброї – як холодної, так і вогнепальної. Разом вони кришать зомбаків, що нерозважливо встають на їхньому шляху. Проте найбільша загроза, як виявилося, насувалася не з боку живих мерців, а звичайних людей – двох сестер, які вкрали їхню зброю та викрали автівку!
Це дуже смішне кіно (з відмінним екшеном та кумедними діалогами). Чого тільки варта сцена, в якій герої Джессі та Вуді потрапляють у маєток актора Біла Мюррея, який вижив завдяки крутому гриму (зомбі подумали, що він один з них). При цьому Мюррея грає реальний Мюррей. От тільки (спойлер!) його швидко вб’ють, бо грим був такий класний, що Колумбус таки прийняв його за реального зомбака.
Сиквел “Зомбіленда” теж вийшов вельми непоганим – до оригіналу не дотягнув, проте на гарний раз – саме те.
“Живий”
Ще одна південнокорейська стрічка у нашій добірці (я попереджав!).
Молодий хлопак О Джон-у – мріє лише про дві речі: як слід виспатися та добряче провести час за відеоіграми. Ну там ще “порубати” чогось смачненького. Проте так сталося, що смачненьким може стати він. Адже у світі відбувся спалах зомбі-інфекції, і вчорашні сусіди по будинку раптово перетворилися на швидкісних потвор, що жадають зжерти твої нутрощі. Пощастило, що О Джон у встиг добряче забарикадуватися у хаті – і на якийсь час він знаходиться у певній небезпеці. Але що буде далі? Адже у чотирьох стінах важко провести усе життя – особливо коли не має жодних їстівних запасів.
І ще один (після “Потягу до Пусану”) майже камерний зомбі-горор, усі події якого відбуваються у невеличкому житловому корпусі. І від цього стає ще моторошніше – шкірою відчуваєш як на тебе починають тиснути стеля та стіни. Цією стрічкою корейці знову довели, що вони справжні королі жанру! І що вони вміють лякати не завдяки роздутим бюджетам та цифровим ефектам – а завдяки відмінному гриму та гострому сюжету!
“Париж: місто зомбі”
Черговий тупий креатив від прокатників. Бо оригінальна назва звучить як “Ніч пожирає світ”. І вона набагато влучніша.
Сюжет частково перекликається з корейською стрічкою “Живий”. Бо тут герой теж ховається від зомбаків у квартирі. Проте вони різні. І справжнім кіноманам як раз буде цікаво порівняти два підходи на одну тему – корейський та французький.
У французькій версії акцент зроблено навіть не на виживання (вірніше не тільки на це), а ще й на тотальну самотність людини, яка опиняється у незвичних обставинах. Тож головний герой навіть заведе собі “друга” – зомбі - якого замкне за решіткою. Бо якщо не буде з ким поговорити (точніше вилити душу), то можна і збожеволіти. До речі, про божевілля, у стрічці є потужна сцена, коли у героя зриває дах, і він починає грати на барабанах (а зомбі миттєво реагують на будь-який галас). Тож це кіно не про м'ясо, а про біль та тишу серед небезпеки.
“Оверлорд”
“Ще вчора я косив траву у себе на газоні, но прийшов листоноша з повісткою і тепер я тут – на війні”, - це слова одного з героїв фільму, літак якого зіб’ють нацисти (події розгортаються під час Другої світової), а сам він попаде у справжнє пекло на землі… Адже там солдатів зустрінуть прокачані нацистами зомбі (породження секретних лабораторій) – тисячолітньому рейху потрібні тисячолітні воїни-вбивці. Воїни-монстри.
Почнемо з поганого – фільм починається зі справжньої м’ясорубки у небі. Коли німці один за одним збивають американські літаки. Але зроблено це дуже топорно – спецефекти, м’яко кажучи, непереконливі. В усьому іншому – “Оверлорд” – гідне у своєму жанрі кіно. Вельми атмосферне. З крутезними зомбаками та соковитою картинкою. Окремий кайф – харизматичний Уайт Рассел у ролі молодшого лейтенанта Форда. Це той самий актор, що у марвелівському всесвіті грає невдалого Капітана Америку (тобто його спочатку назначили Капітаном Америкою, а потім з ганьбою забрали це звання).
Також ми раніше радили кілька фільмів для спокійного вечірнього перегляду. Ця добірка ідеально підійде тим, у кого був напружений день, але є бажання підійняти собі настрій.