Джейкоб Елорді у "Буремному перевалі" та інші його культові ролі. Фільмографія головного красунчика Голлівуду
Ось що варто глянути з цим талановитим актором
Неймовірний Джейкоб Натаніель Елорді, новітній секс-символ кінематографа, народився в австралійському місті Брісбен – в сім'ї домогосподарки і маляра (батько-баск приїхав до Австралії з Іспанії ще дитиною). Джейкоб у школі активно займався спортом, але почав мріяти про акторську кар'єру, вражений грою земляка Гіта Леджера у фільмі “Темний лицар”. У 2017 році Джейкоб, який давно практикував американський акцент, вирушив підкорювати Голлівуд...
У цій статті ми розповідаємо про його найкращі ролі – на сьогодні. ТОП-7 фільмів з Елорді - далі 👇
“Будка для поцілунків” (2018)
Всім доводиться з чогось починати. Так, 20-річний на той час Джейкоб став відомим завдяки “Телефонній будці” від “Netflix” — не будучи шедевром, ця підліткова комедія виявилася настільки популярною, що було знято кілька сиквелів. У ній є своя чарівність, властива юності - але, на щастя, Елорді швидко подорослішав і подібні легковажні проєкти залишилися в минулому.
Отже, сонячний Лос-Анджелес, Ель (Джоуї Кінг) і Лі (Джоел Кортні) дружать з пелюшок. Роки минають, друзі дорослішають і незабаром Ель розуміє, що по вуха закохана у старшого брата свого найкращого друга, красеня Ноа (Елорді). Загалом, у шанувальниць Джейкоба буде достатньо часу для того, щоб як слід розглянути родиму пляму на його рельєфному торсі.
“Прісцилла” (2023)
Прісцилла Преслі була єдиною законною дружиною Елвіса Преслі – вони познайомилися на початку шістдесятих, одружилися в 1967-му і розлучилися в першій половині сімдесятих. Прісцилла народила Елвісу дочку Лізу Марію, вони залишалися близькими людьми і після розлучення – аж до самої смерті Елвіса в 1977-му.
Так, Прісцилла, судячи з усього, була єдиною справжньою любов'ю Преслі – попри безліч інших захоплень – і була жінкою, яка краще за всіх розуміла Елвіса, людину, набагато складнішу, ніж його публічний образ Короля рок-н-ролу. Стрічка Софії Копполи розповідає про стосунки Елвіса і Прісцилли – настільки ж дивні, як і саме життя Преслі та всього його оточення в Мемфісі.
Прісциллу зіграла Кейлі Спені – і акторка отримала безліч схвальних відгуків щодо її роботи. Що ж грав Джейкоб Елорді, який втілив самого Елвіса – якщо у фільмі не звучить жодна пісня Преслі, а актор в образі співака на сцені з'являється всього на кілька секунд в середині і фіналі фільму?
Джейкобу не довелося нескінченно виляти стегнами всі дві години екранного часу – як, наприклад, Остіну Батлеру в байопіку “Елвіс” База Лурманна. Замість цього Елорді перетворився на того, ким був справжній, закулісний Преслі – людиною шалено чарівною і талановитою, але явно не від світу цього, до того ж моторошно самотньою, якщо не сказати нещасною. Фірмова неспішна режисерська манера Софії Копполи і вічно сонний у себе вдома Елвіс у виконанні Елорді – взагалі-то ідеальне поєднання.
“Солтберн” (2023)
Поки що це найнезвичайніший фільм у кар'єрі Джейкоба – і те, що він бездоганно виконав усі вимоги Еміральд Феннел, яка зняла “Солтберн”, заслуговує на повагу.
Солтберн – це назва величезного англійського маєтку, в якому зі своїми ексцентричними батьками-аристократами виріс герой Елорді, всіма улюблений симпатяга і справжній улюбленець долі на ім'я Фелікс. Так ось, Фелікс іноді може вередувати або здаватися снобом – але взагалі-то він чудовий хлопець, чесний, чуйний та ще й справді цінує дружбу. Молодий чоловік навчається в Оксфордському університеті, однокурсники, а особливо однокурсниці, від нього у захваті – але Фелікс обирає собі в приятелі студента з неблагополучної (за його словами) сім'ї, тихого, загадкового і спочатку не надто помітного Олівера (Баррі Кеоган)...
“О, Канада” (2024)
Взагалі-то Джейкоб майже випадково потрапив на майданчик до режисера Пола Шредера – людини похилого віку і дуже шанованої в індустрії. Колись, ще в сімдесятих, Шредер прославився як автор сценарію таких шедеврів Мартіна Скорсезе, як “Таксист” і “Скажений бик” – але потім і сам успішно зайнявся режисурою. Шредер не мав уявлення, хто такий Джейкоб Елорді – поки для картини “О, Канада” йому не знадобився красень. Якийсь молодий чоловік приємної зовнішності мав грати героя Річарда Гіра в молодості - але хто?
Ситуацію врятував кастинг-директор, який просто показав режисерові кілька сцен з Елорді з серіалу “Ейфорія” - проби Джейкоба були вже простою формальністю. У фільмі він грає головного героя, знаменитого документаліста Леонарда Файфа в далеких шістдесятих – виявляється, Елорді дуже навіть пасують вуса і старомодні костюми.
“На швидких конях” (2024)
Рекламна кампанія цього фільму була побудована таким чином, що якщо ви натрапите десь на опис сюжету, то, швидше за все, не будете готові до того, що побачите. А дивитися ви будете не звичайну мелодраму про банальний любовний трикутник, а досить напружену картину про одностатеві романтичні пригоди.
Отже, чи готові ви спостерігати за втіхами героя Елорді з іншим хлопцем? Героя звуть Джуліус, він щойно повернувся до Штатів після того, як відвоював своє у Кореї - дія відбувається в п'ятдесятих роках минулого століття. Погостювавши трохи у брата і його молодої дружини Мюріель (Дейзі Едгар-Джонс) в Канзасі, Джуліус відправляється в Лас-Вегас, де починається ризиковане і бурхливе життя. Мюріель разом з чоловіком тим часом переїжджає під каліфорнійське сонце - де випадково знаходить собі коханку, якраз тоді, коли їй захотілося оливок.
Загалом, як розповідав про зйомки актор Дієго Кальва (пам'ятаєте фільм “Вавилон”?), який зіграв коханця Джуліуса, перший тиждень зйомок у нього постійно боліла шия - тому що доводилося весь час цілуватися з Елорді.
“Франкенштейн” (2025)
Вперше Джейкоб знімався в екранізації всім відомої літературної класики і вперше йому так пощастило зі старшими партнерами на майданчику – якими були Оскар Айзек і Крістоф Вальц. Ну а що стосується режисера картини Гільєрмо дель Торо, то до мексиканського майстра фентезійного горрору Елорді потрапив практично зі знімального майданчика Софії Копполи.
Річ у тому, що якось на зйомках “Прісцилли” Елорді пожартував, що проходив кастинг на роль легендарного чудовиська у “Франкенштейні” – всі посміялися, але стиліст, який працював на майданчику, запам'ятав жарт. Цей самий стиліст був знайомий з дель Торо і знав, що той терміново шукає актора на роль монстра - у своєму проєкті “Франкенштейн”, замість Ендрю Гарфілда, який вибув через несумісність графіків.
Дель Торо, не замислюючись, затвердив на роль Елорді - незважаючи на те, що костюми і все інше потрібно було переробляти, враховуючи майже двометровий зріст Джейкоба. Але саме завдяки зросту Елорді, а ще тому, що його монстр обіцяв бути одночасно воістину жахливим і по-своєму прекрасним, Джейкоб виявився знахідкою для режисера. Саме таким творінням Віктора Франкенштейна, напевно, уявляла на початку дев'ятнадцятого століття автор роману Мері Шеллі – і Елорді виявився у своїй ролі досить переконливим для того, щоб отримати номінації на “Золотий глобус” і “Оскар”.
“Буремний перевал” (2026)
Шанувальників Джейкоба Елорді (або Марго Роббі) навряд чи бентежить той факт, що це вже п'ята екранізація класичного роману Емілі Бронте тільки в двадцять першому столітті – не кажучи вже про всі ті фільми і серіали, які були зняті до 2000-го, від хрестоматійної картини тридцятих років з Лоуренсом Олів'є до міцних фільмів з Тімоті Далтоном і Райфом Файнсом.
Дійсно, режисер Еміральд Феннел вибрала правильний момент і правильних акторів. Марго Роббі все ще залишається суперзіркою (попри провал стрічки “Велика смілива красива подорож”, що вийшла через кілька років після мегахіта “Барбі”), а Джейкоб, старий знайомий Феннел – тепер взагалі максимально затребуваний секс-символ з висхідною армією шанувальниць.
Нехай Феннел зовсім не прагнула скрупульозно дотримуватися літературного першоджерела, ми все ще маємо справу з Гіткліфом (Елорді), підібраним містером Ерншо, господарем маєтку “Буремний перевал” – і історією стосунків молодого чоловіка, що тільки дорослішає, з дочкою господаря і єдиною подругою, Кеті (Роббі). А це справді вічна історія - та й Гіткліф з Елорді вийшов у потрібній мірі похмурим, стриманим і водночас пристрасним, як і було задумано Бронте у 19 ст. і Феннел у 21-му.
Також дізнавайтеся, які 7 фільмів Оскара Айзека по праву можна вважати найкращими у його кар’єрі. Від панк-рокера до герцога Арракіса — ось що ви обов'язково маєте побачити!
