Ідеалізований образ матері розбивається об реальність: який вигляд мало материнство у XX столітті (ФОТО)

Ось якими були насправді українські матері минулого століття

Мабуть, для вас не буде новиною, що ідеалізований образ матері завжди був центральним в українській культурі. Однак що насправді приховує реальність материнства початку XX століття? Проєкт “Українські матері на світлинах початку XX століття”, створений музеєм Івана Гончара спільно з етнографинею Оксаною Кісь, авторкою монографії “Жінка в традиційній українській культурі”, розкриває справжню, часто суперечливу, історію українських матерів, поєднуючи унікальні архівні фотографії з глибокими етнографічними дослідженнями. Завдяки цій публікації ви дізнаєтеся, як материнство було не лише священною місією, а й важкою, щоденною працею. Докладніше про це — далі.

Етнографиня поділилася своїми дослідженнями про материнство в епоху наших пращурів, а музей представив унікальні архівні фотографії з історико-етнографічного альбому Івана Гончара “Україна й Українці”, де зображені матері того часу. Переглядати ці знімки та дізнаватися свою справжню історію – ще та насолода для кожного українця і не тільки… 🥰 Більше про нашу культуру розповідає сайт ukrainky.com.ua.

Головна жіноча роль

Материнство було одним з основних сфер зайнятості жінки в ті часи. Це вважалось почесною ношею і важкою працею, матері мали єдиний у своєму роді статус, який не мав ніхто інший. Тож не дивно, що установка материнства була головною й основною у тогочасному суспільстві.

“В українців, як і в багатьох народів, материнство мало соціокультурну цінність”,

Висока місія та життєві реалії

Материнство сприймалося як моральний і суспільний обов’язок жінки перед Богом та громадою. З раннього віку майбутня роль матері формувалася для дівчинки через ритуали та магічні практики, а згодом закріплювалася в процесі соціалізації за допомогою ігор, іграшок, казок і залучення до піклування про молодших дітей.

Бажання мати дітей підкріплювалося реаліями селянського побуту: у невеликій селянській родині завжди відчувалася нагальна потреба в додаткових робочих руках для господарства.

“Материнську роль жінка фактично виконує вже протягом вагітності, оскільки, за народними уявленнями, своєю поведінкою у цей час вона закладає риси дитини”,

Справжнє материнство, без прикрас

Культура традиційно покладає на жінку повну відповідальність за здоров’я та розвиток дитини. Під час вагітності вона зобов’язана суворо дотримуватися спеціальних правил поведінки.

Час, який жінка приділяє щоденному прямому спілкуванню з дитиною, відносно невеликий. Етнографічні дані показують, що вже через кілька днів після народження малюка мати переставала бути зосередженою винятково на ньому.

“Більшість часу матері поглинало виконання інших обов’язків, від яких залежав добробут усієї сім’ї”.

Мами-українки: виховання в польових умовах

У теплу пору року українські жінки значну частину часу проводили поза домом, займаючись роботою на городі чи в полі. Щоб доглядати за немовлям під час такої праці, мати використовувала спеціальну полотняну колиску, призначену для польових умов, яка дозволяла тримати дитину поруч і водночас виконувати господарські обов’язки.

Турботу про малюків нерідко перекладали на старших дітей, які вже у віці 4–5 років ставали няньками. Вони доглядали молодших братів і сестер, допомагаючи матері. Також до догляду за дітьми долучалися бабусі – члени родини, які через вік чи фізичний стан не могли повноцінно брати участь у важкій господарській чи виробничій роботі, але активно допомагали у вихованні та піклуванні про малечу. Такий розподіл обов’язків був природною частиною життя селянської сім’ї, де кожен робив свій внесок у спільне виживання та добробут.

“За відсутності в сім’ї осіб, здатних доглянути немовля, мати неодмінно брала дитину зі собою на косовицю чи жнива”,

Колискова ніби жіноче знеболювальне

Дослідження структури та змісту колискових пісень дозволило вченим зробити висновок: «Більшість цих пісень, імовірно, створювали не матері, а дівчатка, на яких зазвичай покладали обов’язок заколисувати молодших братів і сестер».

Колискові відігравали важливу роль у полегшенні емоційного напруження для жінок, виконуючи особливу функцію зняття стресу. Вони давали матері можливість висловити свої почуття, перекласти негативні емоції у слова та трансформувати їх у спів, що допомагало впоратися з внутрішньою напругою.

“Для українців мати посідає один із найвищих щаблів соціокультурної ієрархії”.

Суперечливий досвід 

У народній уяві образ матері оповитий аурою святості, а твори, присвячені їй, сповнені найтепліших і найніжніших почуттів. Проте реальні факти суперечать ідеалізованому, романтичному сприйняттю материнства, яке набуло широкого поширення в українській етнографії та фольклористиці.

Об’єктивне дослідження материнства, вільне від надмірної емоційності та пафосу, розглядає його як складний етнокультурний феномен, соціальну інституцію та унікальний жіночий досвід. Таке вивчення розкриває багатогранність і суперечливість взаємин між матір’ю та дитиною, демонструючи їхню насправді неоднозначну природу.

Нагадаємо, нещодавно ми розповідали, які прізвища давали найрозумнішим українцям. Перевірте, чи є у цьому списку ваше! 😉