Насправді не радянський: розкрито справжню батьківщину культового "Потрійного одеколону" (ВІДЕО)
Якою є справжня історія створення популярного одеколону
Його запах впізнавали з першого вдиху, а флакон стояв майже в кожній радянській ванній. “Потрійний” давно перетворився на культурний код епохи — доступний, різкий, універсальний. Та попри стійку асоціацію з СРСР, історія цього одеколону почалася зовсім в іншому місці й значно раніше.
Звідки взялася назва та чому її пов’язували з трьома інгредієнтами — розповідаємо разом із YouTube-каналом "Історик". Час розвінчувати міфи!
Звідки все почалося
Батьківщиною «Потрійного» вважають німецький Кельн. Саме там у 1694 році італієць Йоган Марія Фаріна створив аромат, відомий як Eau de Cologne — «кельнська вода». Спершу її продавали в аптеках як лікувальний еліксир на основі цитрусових олій і міцного спирту. Засобу приписували майже магічні властивості: від лікування опіків до допомоги під час епідемій і навіть пологів.
Аромат для королів
Кельнська вода швидко стала модною серед європейської знаті. Її обожнював Наполеон Бонапарт, а щоб зберегти секрет формули після його указу про розкриття рецептів ліків, виробники офіційно оголосили засіб парфумом.
Одеколон дістався і до Російської імперії: прусський король Фрідріх I подарував його Катерині II, а Олександр I регулярно замовляв аромат для особистого користування. Вже у XIX столітті виробництво почали налагоджувати локально.
Як з’явився «Потрійний»
У 1864 році французький парфумер Генріх Брокар відкрив фабрику під Москвою. Саме там одеколон почали випускати під назвою «Потрійний». Назва не має жодного стосунку до кількості інгредієнтів — її суть у концентрації.
-
класичний одеколон: 4–6% ароматичних речовин
-
«подвійний» (туалетна вода): 7–12%
-
«Потрійний»: 12–20% — утричі більше, ніж у першій кельнській воді
У складі були олії апельсина, лимона, бергамоту, лаванди, а також розмарин, меліса й корінь ірису.
Радянський феномен
Після націоналізації фабрика Брокара стала відомою як «Нова Зоря», а «Потрійний» — масовим продуктом. Через високий вміст спирту (близько 60%) він мав безліч застосувань:
-
у перукарнях — як антисептик,
-
у побуті — для обробки ран,
-
у техніці — для очищення магнітних головок.
Не обійшлося й без темного боку: у періоди дефіциту та сухого закону одеколон використовували як сурогат алкоголю.
Відео про те, як створили "Потрійний" одеколон, можна переглянути тут:
Раніше ми писали, що насправді означають ноти у ваших улюблених парфумах. Як навчитися “читати” аромат — дізнайтеся в цій статті.