Вірші на Останній дзвоник для 4-го класу: чудові поетичні рядки українською

Прощаючись з початковою школою, четвертокласники озвучуватимуть зі сцени зворушливі вірші…

Україна готується до свята Останнього дзвоника, тому в розділі “Свята” ми регулярно публікуємо оновлення вітального контенту. Цього разу ділимося з вами інформацією, яка знадобиться четвертокласникам та їхнім батькам. У цій статті ви знайдете найкращі вірші на Останній дзвоник для 4-го класу.

Не секрет, що Останній дзвоник у четвертому класі — особливий і дуже сентиментальний. Він символізує прощання з початковою школою, перехід до старших класів і в цілому дорослішання малюків. Діти прощаються зі знайомим середовищем, вчителями, які стали для них майже другою сім'єю, і друзями, з якими формували міцні стосунки. Ця подія наповнена сумом і ностальгією, але водночас хвилюванням перед новими викликами й можливостями.

Урочиста атмосфера свята, підсумок досягнень і надії на майбутнє роблять цей момент зворушливим і незабутнім для всіх учасників.

Вірші на Останній дзвоник для 4-го класу українською

Ще більш яскравим це свято роблять вірші на Останній дзвоник для 4-го класу. Найкращі поетичні рядки для малих випускників ми публікуємо далі.

***

Спасибі, початкова школа,
Ти наша перша висота.
Попереду в нас — виднокола,
А в нашім серці — доброта
До всіх людей, що поруч з нами
Усі чотири роки йшли
Під голубими небесами…
Спасибі всім, що ви були!

***

Наша перша вчителько, дякуємо вам!
Що навчили грамоті й чарівним словам,
Що писати вчили нас й рахувати теж,
Ми за це вам дякуєм щиро і без меж!
І за те, що вчили нас досягать мети,
Працювати, вчитися, гідно в світ іти,
Міркувати, думати спонукали нас
І здружить зуміли наш веселий клас.

***

Школа — велика дитяча країна,
В ній відкривається білий наш світ.
Тут пізнає себе кожна дитина,
І відправляється звідси в політ.
Знань надається тут першооснова,
Жити, дружити учились ми в ній.
Школу скінчили та линемо знову
В дзвінкоголосий і радісний рій.
В школі так щиро сміятися вміли,
Рішення легко приймалися в нас.
Впевнено всі ми до мрії летіли...
А повернутись не сила й не час...
Надія Красоткіна

***

Було нам тут чудово.
Хоч малі були, а все ж.
Тут цікаво, і казково.
Затишку й тепла — без меж!
Ми зростали тут в любові
З ласкою, у доброті.
Дні у школі пречудові
Не забудемо в житті.
Нас навчали малювати
Веселковий дивоцвіт.
Щоб ми вчились пізнавати
Дивину з маленьких літ.
Й насолоджуватись вміли,
Й щоб жила у нас краса.
А самі у світ летіли,
Як пташата в небеса.
Всесторонньо розвивали,
І співати вчили нас.
Та ліпити нас навчали,
Гартували кожен раз.
Вчили гратись, розмовляти:
Все що треба для життя.
А іще вірші читати,
Все доводить до пуття.
Мови рідної навчали,
Нас усіх з маленьких літ.
Щоб багато у світі знали,
Українцями йшли у світ.
Нас виховували вміло,
Щоб ми добрими були,
Щоб в життя ішли ми сміло,
І по правді всі жили.

***

Прощавай, наша вчителько перша,
Ми сьогодні від тебе ідемо.
Та сюди ще не раз повернемось,
Свою радість тобі принесемо.

***

Ми любим свій дім і добру, рідну школу,
Учительку — за щирість, теплоту.
Для нас ти будеш завжди молодою,
І ми нізащо не забудемо тебе.

***

Ось він — рідний поріг у школі:
Одночасно і фініш, і старт!
Хай чудовими будуть долі,
Бо прожити життя — то не жарт!

***

Травень, весняне світання,
Погляди наші дитячі.
Радість і смуток прощання
Ми в оченятах бачимо.
Всі ми дорослими стали
І за чотири роки
Дуже багато пізнали,
Стали міцні та високі.
Час підійшов прощатись
З першою ланкою школи.
Тільки хвилин найкращих
Ми не забудемо ніколи.
Першу прочитану книгу
Й перше написане слово,
Першу класну годину
Й друзів найперше коло.
Першу свою оцінку
Й вчителя перший погляд,
Усмішку його чарівну
Ми залишаємо на спогад.
Інші займуть наші парти,
Сядуть за ними писати,
Квіти у класі нашім
Іншим тепер поливати.
Добре й відмінно навчаймось,
Дружбу цінуймо міцну,
Всіх вчителів поважаймо,
Гідність гартуймо свою.
Ну, а коли стане важко,
Чи вільний з'явиться час,
Ми всі сюди завітаємо,
В цей незабутній клас.

***

У дні торжеств і непримітних буднів —
Казна в якому році, в якому краю —
Ми добрим словом згадати не забудем
Вчительку першу свою!
Що, як курчат, нас дбайливо вважала,
Коли під «крильце» брала,
Коли по осені привітно зустрічала
І в стіни шкільні урочисто вела.
Дякую Вам за слово, за науку,
За тяжкий труд в опановуванні азів,
За той дзвінок, що віщував розлуку,
За світлу мить і вічний поклик серця!..

***

Весело всміхається травень,
Бо скінчилась навчання пора
І зібралась на дзвоник останній
Вся весела шкільна дітвора.
Цей день у травні справді особливий,
Весна усіх вітає залюбки,
І учні всі сумні, але щасливі...
Увага всім! Тепер ми п’ятикласники!

***

Ми дівчата, ми хлопчаки,
Ми читати вміємо книжки,
Ми й пишемо, і вважаємо,
Ми основи наук знаємо!
Ми ведемо себе культурно,
Ми не чинимо погано,
Ми в початковій школі
Навчилися силі волі!
Навчилися багато чому,
Рухаємося все в ногу ми,
Ми один одному допомагаємо,
Всіх вершин ми досягаємо!
Ми освоїли програму,
Колектив тепер ми з вами,
Ми не терпимо брехні й фальші,
Ми готові йти далі!
З нетерпінням чекає нас,
Подорослішали, п’ятий клас,
Але сказати «Спасибі» дружно
Нам початковій школі потрібно!
Ми «Спасибі» гучним голосом
Скажемо всім початковим класам,
Що розуму нас всіх учили,
Що путівку в життя вручили!
Таша Тополя

***

Останній дзвоник пролунав.
Він довгий час нам всім співав:
Він кликав на урок, з уроку,
І так було щодень, щороку.
Ми вас вітаємо. Прощайте,
Про нас усіх не забувайте,
Ви педагоги — вищий клас,
Ми щиро любимо всіх вас!

 ***

Нам завжди було цікаво,
Ми стали, мов одна сім'я.
Життя проходило яскраво
В країні — школа на ім'я!
Це наша — початкова школа,
Усе тут радістю бриніти.
Шум, радість, щастя, гра довкола
Нам тут цікаво жити!

***

Ми так рости, ми так рости спішили!
От і минув шкільний четвертий рік.  
Як швидко початкова пролетіла!
Вступаємо у підлітковий вік.
Тут усім турботу й ласку
Дарували повсякчас.
В школу початкову, наче в казку
Йшов уранці кожен з нас.
Сьогодні — випускний, і початковій
Ми скажемо: навіки прощавай,
Наш незабутній, осяйний, казковий,
Чудовий, любий наш Дитинства край!

***

Спасибі вам, учителі!
... Дзвенить дзвінок. Учитель в клас крокує
З журналом під рукою на урок.
Любові в його серці не бракує
Для тих очей дитячих, як зірок,
Що зі свого світу в душу заглядають,
Чекаючи уваги й теплоти.
Й на те, про що очей зірки питають,
Учитель має честь відповісти!
Що ж можемо у святковій ейфорії
Учителям сказати щиро знов?
Спасибі за дитячі світлі мрії!
Подяка вам, шановні, за любов!
Тетяна Чорновіл

Також не пропустіть велику добірку з красивими привітаннями для випускників на Останній дзвоник. Атмосферні вітання доступні за посиланням.