Вірші на Останній дзвінок для 11 класу: особливі та зворушливі рядки українською
Випускники готуються в останній раз відвідати шкільну лінійку та шукають гарні вірші на Останній дзвоник для випускників 11 класу…
Не секрет, що Останній дзвоник — особливе свято у житті кожної людини, адже це момент дорослішання та прощання з дитинством, шкільною родиною та в цілому початок нового відповідального періоду в житті. Тож і випускники, і батьки, і вчителі, ми впевнені, чекають Останній дзвінок 2024 з найбільш трепетними емоціями.
Підготовка до шкільної лінійки триває, а випускники знаходяться в пошуках зворушливих слів. Саме тому ми підготували красиві вірші на Останній дзвоник для випускників 11 класу українською мовою, які чудово підійдуть для вашого свята.
Вірші на Останній дзвінок для випускників 11 класу
Який вірш вивчити на шкільну лінійку з нагоди свята? Ми зібрали найкращі вірші на Останній дзвоник для випускників 11 класу, які викличуть сентименти та розчулять всіх, хто відвідає урочистий захід. Обирайте той, що найбільше до душі.
***
Закінчилось дитинство останнім дзвінком
У ранковій зорі променистій.
От ми всі стоїмо на лінійці гуртом,
На останній лінійці врочистій.
Тільки час пролетить дуже швидко — умить
Понесе всіх життя, закружляє.
І з роками у когось душа защемить,
Як останній цей дзвоник згадає.
***
Дорослі стали ми, вчорашні діти.
Дзвінок востаннє нам сьогодні продзвенить.
І можна з цього й справді порадіти,
Але чомусь сумною стала мить.
Останній раз ми сядемо за парти.
І більше не прийдем сюди дітьми.
Відразу стало якось не до жартів.
Враз подорослішали й просвітліли ми.
Дитинство і юність в школі пролетіли.
Ми вчились тут, співали й жили.
Дорослими всі стати так хотіли
Й сьогодні ми до цього підійшли.
І ось поріг. За ним нові дороги.
Розлетимось по них, немов пташки.
А в серці сумніви, непевність і тривоги,
Й мереживом — незвідані стежки.
Нас не покличе дзвоник в рідні класи
Й лінійка вереснева буде не для нас.
Ще свіжі спогади. Й задумаєшся часом,
Як швидко у житті спливає час.
Та зустрічай усіх нас, доле світла,
Не дай зігнутися від нелегких проблем.
Веди до успіху, до перемог, до світла,
Не дай упасти під житейським тягарем.
Ми віримо, що буде все, як треба,
Щасливі зорі усміхнуться нам.
Нас кличе до польоту синє небо.
Ми летимо назустріч всім вітрам!
Надія Красоткіна
***
Випускники — стоять востаннє.
Й на урок підуть останній раз.
Перед ними лиш одне питання,
Як зустріне їх прийдешній час?
З дзвоником дитинство відлетіло,
Відшуміли швидко дні шкільні.
Їх нове життя сьогодні стріло.
Далі іспити чекають випускні.
Це на зрілість іспити у школі,
Самостійні кроки у життя.
А життя — не стежечка у полі.
Це важка дорога в майбуття.
***
В дитинства радісні роки
Вели до школи нас стежки,
Щоб знань отримали запас.
Тепер ми тут — в останній раз!
Правдиву мудрість настанов
Нам вчителі дарують знов,
Любов і щирість без прикрас
В щасливу путь! В останній раз!
Вітання, квіти запашні…
Та трішки посмішки сумні,
Бо на подвір’ї школи клас
Зібрався вже останній раз.
З життєвих непростих доріг
Ще звернем на шкільний поріг,
Та день знаменний цей для нас:
Ми школярі… в останній раз!
Лінійка. Привітання. Сміх!
Лунає дзвоник не для всіх!
Це свято — нам! Спинися час!
Нехай дзвенить! В останній раз…
Тетяна Чорновіл
***
Одягну сорочку-вишиванку...
Я хвилююсь, як в житті ніколи.
Бо сьогодні, весняного ранку,
На останній дзвоник йду до школи.
А назустріч сонечко сміється,
І тріпочуть листячком тополі.
І зібрався світ увесь, здається,
На врочисте свято в нашій школі.
Йде до школи стежечка знайома,
Мами нас по ній колись водили.
Тут нам кожна квіточка відома, —
Підлітками бігали й ходили...
Тут ми наші весни зустрічали,
І душа дитинна наша квітла.
Пору юності ці стежечки вітали
І вели до радості і світла.
От і збігли непомітно роки,
Наче й не було їх, пролетіли.
Робимо в життя нове ми кроки,
До якого прагнули й хотіли.
Зустрічай нас, небо синьооке,
Зустрічай нас, майбуття щасливо.
І не будь, життя, до нас жорстоке,
Подаруй нам радість, світле диво!
Надія Красоткіна
***
Тепер, ніби птахи, гніздо покидаємо,
Щоб пізнати життя й дивосвіт.
Прощавай, рідна школо, ми вже відлітаємо —
Нам бентежних сімнадцять літ!
Тут лишаєм дитинство і спогади чисті.
І йдемо в невідомі світи.
Рідна школа! По доброму й урочисто
Рідним вогником з вікон світи!
Ми виходимо звідси вершини долати
Та робити нові відкриття.
Рідна школа! Ми будем тебе пам’ятати
Кожен день, кожен раз — все життя!
***
О, вчителі! Невже ви не втомились
У юні душі сіяти зерно?
Для цього ви на світі та з'явились,
Щоб в учнях буйно проросло воно.
О, вчителі! І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За те, що щедро віддаєте нам.
О, вчителі! Прекрасного ви гідні,
Бо вибрали в житті свою мету;
І нині я за всіх скажу: —
Спасибі, рідні,
За вашу місію подвижницьку й святу!
***
У нас є класний керівник,
Який для нас такий, як мама.
До нас, таких як є, він звик,
І любить нас усіх так само.
Усі роки веде в життя,
Вчить поважати й дружити.
І проводжає в майбуття,
Щоб жити у світі й творити.
То ж вдячні за науку ми,
І скажемо, йдучи зі школи:
Ми будем справжніми людьми
Й не підведемо вас ніколи!
Спасибі, любі вчителі,
Уклін доземний рідній школі.
Ви всі — найкращі на землі!
За це ми дуже вдячні долі!
***
От скінчились уроки, скінчилось навчання,
Розставання надходить нам час.
І звучать найщиріші й милі вітання
Й побажання найкращі для нас.
На лінійку зібралась уся наша школа
Й пролунає останній дзвінок.
І проляжуть дороги аж за виднокола,
В серці лишиться кожен урок.
Стільки років ми стежку до школи топтали
І по снігу й по щедрій росі.
В рідній школі росли й знання здобували
І дружити навчилися всі.
А тепер, ніби птахи, гніздо покидаєм,
Щоб пізнати життя й дивосвіт.
Прощавай, рідна школо, ми вже відлітаєм —
Нам бентежних сімнадцять літ!
Тут лишаєм дитинство і спогади чисті.
І йдемо в невідомі світи.
Рідна школо! По доброму й урочисто
Рідним вогником з вікон світи!
Ми виходимо звідси вершини долати
Та робити нові відкриття.
Рідна школо! Ми будем тебе пам’ятати
Кожен день, кожен раз — все життя!
Надія Красоткіна
***
Що заплановано було — усе зробили!
Хоч і затрачено енергії багато.
Та основне — дітей учили й любили
Й щодень у школі — це робота й свято!
То ж дякуємо щиро за роботу,
За свято, що в душі жило щоденно.
І за порядність, мудрість і турботу,
Яка ішла від вас до всіх натхненно.
Що ж, рік прожито й знову плани, плани…
Нові завдання десь на видноколі.
Учителі, директор в школі — це титани,
Бо це ж не просто так, а поклик долі!
***
Ну, от і все… Закінчились уроки
І перед нами зараз сто доріг.
Ми зробимо останні наші кроки
І свій шкільний покинемо поріг
Уже назавжди. Ми повиростали,
А тут дитинства нашого пора.
Цієї миті ми усі чекали,
Та в школі все для нас було, мов гра.
Тут сміх і радість, щирі друзі, мрії,
Пісні веселі, перші почуття.
І сподівання чисті, і надії,
І світлі роки нашого життя…
А далі в кожного уже своя стежина,
Свій вибір, доля і свої путі.
Та в серці школа лишиться єдина,
Її ми не забудемо в житті.
Бо тут ми світ цікавий пізнавали,
Дружити вчились, жити між людьми…
Тут дужі клени листячком шептали.
Росли в теплі, в добрі й любові ми.
Прийшла пора з гніздечка відлітати,
Прийміть уклін доземний, вчителі.
Ми хочемо сьогодні вам сказати,
Що ви — найкращі люди на Землі!
Надія Красоткіна
***
Чомусь сьогодні шкільний нам дзвінок
З жалем дзвенить, ніби плаче струмок.
Певно, сумує наш рідний дзвінок,
Що не покличе вже нас на урок.
Разом з дзвінком сумуємо й ми,
З вами здружились, зріднилися ми.
Якось незвично, що вже на урок
Клас випускний ваш не кличе дзвінок.
Що ж, відлітайте ключем журавлиним —
У вирій життя школа нас проводжає.
Хай вам зірниця палає щаслива!
Від щирого серця добра вам бажаємо.
Також у нашому розділі «Свята» ви знайдете безліч красивих привітань до свята. Зокрема у вас мають бути під рукою найкращі привітання з Останнім дзвоником та картинки. Святковий контент доступний за посиланням.
