Як в Україні святкують Новий рік: давні й сучасні традиції, що роблять дату по-справжньому святковою
Ми зібрали все, що варто знати про традиції на Новий рік в Україні
Триває активна підготовка до Нового року і в нашому розділі «Свята» постійно з’являються корисні матеріали, зокрема про смачні страви на Новий рік, варіанти стильних образів для новорічної ночі, ідеї дизайну новорічних ялинок та багато іншого. Але як раніше святкували улюблене зимове свято? Редакція «Хочу!» публікує все, що варто знати про традиції на Новий рік в Україні, які є містком між поколіннями та тим, що створює справжню атмосферу свята.
Як наші предки святкували Новий рік
Одразу зазначимо: це зараз ми святкуємо Новий рік в ніч з 31 грудня на 1 січня, а наші предки зустрічали прихід нового року з 13 на 14 січня, після Різдва. Дату святкування змінили у 1918 році, щоб зустрічати Новий рік разом з іншими країнами Європи — за григоріанським стилем. Проте в наш час збереглася традиція відзначати дату, що тепер називається Старий Новий рік.
На Новий рік готували кутю. Як і на Різдво, кутя вважається головною обрядовою стравою вечора. Але на це свято кутю готували щедру, заправлену смальцем або вершками. Вибір святкових страв був багатий: це могли бути вареники, різноманітні пироги, млинці, ковбаси, печені з м’ясом і т.д. Цей вечір називали Щедрий. І чим багатший буде стіл у родини, тим кращий добробут подарує рік новий.
Наші предки вірили, що на святках присутні душі померлих родичів, тож намагалися їх умилостивити й завжди залишали прибори для душ померлих, які прийдуть на свято. Кутю також не можна було прибирати зі столу до кінця вечора.
Обряди та традиції Нового року у наших предків були пов’язані в першу чергу з тим, аби мати гарний урожай цього року і щоб худоба була здорова. Так, господар завжди обходив своє господарство та промовляв до тварин, а після святкування їх завжди годували залишками їжі. Також чоловік міг підходити до дерева, ніби лякаючи, що зрубає. Наслідком цих дій мав бути щедрий урожай.
На Новий рік слідкували, хто перший зайде в дім, адже він був провісником щасливого чи невдалого року. Гарний знак — коли першим у новому році в дім зайде чоловік. Погано, коли першою заходила жінка.
На свято завжди обирали святковий одяг: красивий, чистий, який не одягали на щодень.
Українці обов’язково здійснювали ритуальний обмін вечерею між сусідами та родичами, бажаючи усього найкращого в новому році та ділячись радістю від настання нового календарного періоду.
Раніше на Новий рік в дім приходили посівальники та щедрувальники, що засівали господарів зерном, бажаючи здоров’я, достатку, процвітання та гарного врожаю. Спочатку йдуть посівати до родичів і хрещених батьків, а тоді до сусідів та друзів.
Давні українці водили «Козу» та «Маланку» на Новий рік. Це був обряд на захист від злих сил, а також на родючість та багатство. Учасники цього театрального дійства перевдягалися в костюми кози, чорта, діда, цигана та інших персонажів, розігруючи веселі сюжети та об’єднуючи людей цікавим ритуалом.
Просили про здійснення бажань, вірячи, що у новорічну ніч відкривається небо і Бог швидше виконує прохання.
Ворожіння на Новий рік — одна з важливих традицій та є частиною фольклору. Молодь, зокрема дівчата, збиралися разом та проводили різноманітні ритуали на заміжжя, на судженого, щастя та удачу. Ворожіння підкреслювало магічність ночі та додавало атмосферності.
Старовинні новорічні традиції, які збереглися до наших днів
Посівання — давня традиція, яка популярна й досі. Посівають зерновими — пшеницею, житом, ячменем чи вівсом, не можна гречкою та горохом — це поганий знак, що несе проблеми родині.
Весела зустріч Нового року — обов’язковий ритуал, адже вважається, що як зустрінеш Новий Рік, так його і проведеш. Чим більше людей в домі на святкування, тим кращий та успішніший рік буде.
Як і раніше, для зустрічі Нового року обирають новий одяг. Правда, в наш час також орієнтуються й на східний календар, дбаючи про те, щоб задобрити покровителя року. До речі, 2026 рік — рік Червоного Вогняного Коня.
Загадувати бажання в новорічну ніч — мати великі шанси на його здійснення. Так робили й наші предки. Тож варто детально продумати найсокровенніше та бажане, яке мрієте, щоб здійснилося.
Регіональні особливості святкування Нового року в Україні
У Центральній Україні на Новий рік часто влаштовували вечорниці, де молоді люди проводили дозвілля, танцювали, співали, обов’язково ворожили. Також популярною була традиція полазника — запрошували 1 січня першого чоловіка в дім, адже він мав принести удачу. А на Полтавщині зокрема слідкували за знаками природи. Так, у новорічну ніч дивилися на хмари: якщо вони йшли з півдня, буде врожай на ярину, якщо з півночі — буде гарний урожай озимини. Щоб спрогнозувати, який буде урожай зернових, лишали надворі лишали пучечки пшениці, жита, ячменю, вівса. Так, найкраще вродить та зернова культура, на яку впав іній.
У Карпатах святкування Нового року завжди включало вертеп, «Маланку», «Козу».
На Поліссі «обкурювали» приміщення для худоби димом, запалюючи полин, чебрець та ялівець, щоб захистити господарство від хвороб та пристріту та забезпечити добробут у новому році. Також молоді хлопці розбивали глиняні горщики: спершу нагрівали глиняний посуд у печі, а тоді кидали об двері сусідів. Вважалося, що звук розбитого горщика відганяє нечисту силу. Якщо глечик розлітався на друзки — рік буде вдалим у всіх сферах. А труднощі пророкували тріщини лише в якомусь одному місці.
Підбиваючи підсумки, хочеться сказати, що Новий рік в Україні — це неймовірно тепле свято, в якому переплітаються давні народні звичаї та сімейні спадкові традиції, які роблять свято неймовірним, наповненим глибокими сенсами та надією на світле майбутнє. І попри всі випробування, які випали на долю українців, ми віримо, що прийдешній 2026 рік принесе Україні гарні новини та добробут для кожної української родини. Щиро вітаємо усіх з Новим роком!
Також не пропустіть усі секрети, як правильно сформувати список бажань на Новий рік, щоб він реально спрацював. Магія новорічної ночі здійснює бажання!
