Тільки не "куліч"! Тож як правильно вірянам називати великодню випічку: паска чи бабка?
На Великдень віряни готують особливу випічку
Раніше ми розповідали, чим відрізняються крашанки від писанок. А тепер пояснимо, як правильно називати великодній хліб, щоб потім вам не довелося червоніти перед іншими через свою необізнаність.
20 квітня українці будуть святкувати важливе та світле свято - Великдень. Напередодні у Чистий четвер господині у спокої та з чистими помислами печуть великодній хліб. Що цікаво, у різних регіонах України наші предки називали його по-різному.
Тож як правильно називати великодню випічку українською мовою - підказують фахівці Музею Івана Гончара. Запам’ятайте самі та обов’язково розкажіть друзям та знайомим.
Якщо не "паска", то тоді "бабка"
Нині поширеною назвою великоднього хліба є паска (слово юдейського походження). Проте так цю випічку називали не завжди - традиційно вона мала назву "баба", "бабка" (слово слов’янського походження з відсилкою до язичницької традиції вшанування сонця та предків).
Фахівці музею зазначають, що наприкінці ХІХ століття у Східній Галичині пасочка та баба різнилися кількістю доданих у тісто яєць (так, для останньої їх потрібно було більше). А ось на Лемківщині було заведено випікати одну паску з житнього чи пшеничного борошна, а іншу, яку називали бабкою - з білого.
Зустрічаються в Україні й колачі (круглий хліб, що має отвір посередині), короваї з зображенням хреста, сварги.
Тож, що не так з "кулічем"?
Та все! Цього слова немає в нашій солов’їній мові й, відповідно, на території України їх не печуть. Водночас ним активно користуються громадяни країни-агресора. Тож краще раз та назавжди відмовитися від вживання слова “куліч”.
Раніше ми писали, що обов'язково треба приготувати на Великдень. Перелічуємо 7 традиційних страв, які мають бути на вашому столі, та їх значення - у цьому матеріалі.
