Як змусити людину все розповісти: психологічний трюк, який працює безвідмовно

Психологія
Дмитро Шевченко

Дмитро Шевченко

Редактор стрічки новин

Люди сперечаються під час розмови
Суперечки та виправлення помилок часто змушують людей говорити більше, ніж прямі запитання. Фото: unsplash.com

Іноді, щоб дізнатися правду, зовсім не потрібно ставити прямі запитання

Існує психологічний прийом, який дозволяє отримати потрібну інформацію значно швидше та детальніше, ніж через звичайні розпитування. Йдеться про закон Каннінгема - цікавий ефект, за якого людина охочіше реагує не на пряме запитання, а на свідомо помилкове твердження.

Про цей метод часто пишуть психологи та дослідники комунікації, детально аналізуючи типову поведінку людей у гострих дискусіях. Спеціалісти зазначають, що бажання виправити помилку є потужним стимулом, який змушує співрозмовника розкрити всі факти набагато активніше, повідомляє Ukr.Media.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
Related video

Що таке закон Каннінгема простими словами

Суть прийому дуже проста: замість того щоб запитувати, ви навмисно озвучуєте неправильну версію. Співрозмовник починає вас виправляти - і в процесі викладає максимум фактів, подробиць та аргументів. Часто набагато більше, ніж ви отримали б у відповідь на звичайне запитання.

Звідки взявся закон Каннінгема

Ефект названо на честь Ворда Каннінгема - американського програміста та автора технології wiki, яка згодом стала основою для створення Wikipedia. Сам Каннінгем не формулював закон як наукову теорію. Його ідею популяризував колишній топменеджер Intel Стівен Макгіді, описуючи стиль дискусій Каннінгема в інтернеті.

Сам Ворд неодноразово зазначав: найшвидший спосіб отримати правильну відповідь онлайн - опублікувати неправильну. Людям значно легше виправити помилку, ніж відповідати з нуля.

Як працює закон Каннінгема на практиці

  • Приклад із футболом
    Якщо запитати фаната “Барселони”, чи вигравав клуб Лігу чемпіонів, відповідь буде короткою й без деталей. Але варто впевнено заявити, що “Барселона” майже нічого не вигравала - і ви отримаєте докладну лекцію з датами, рахунками, голами та історіями матчів.

  • Приклад із повсякденного життя
    Пряме запитання “де ти був?” зазвичай дає мінімум інформації. А от помилкове твердження з деталями викликає бурю емоцій і миттєве бажання все виправити. У результаті співрозмовник сам викладає повну версію подій - з подробицями, поясненнями та доказами.

Чому цей прийом такий ефективний - на це є декілька причин

  • Бажання виглядати розумнішим
    Спростовувати чужу помилку приємніше, ніж просто відповідати на запитання. Це дає людині відчуття інтелектуальної переваги.

  • Психологічний дискомфорт
    Неправдива інформація суперечить нашим знанням і порушує внутрішню рівновагу. Виникає сильне бажання «відновити справедливість».

  • Менше зусиль для психіки
    Виправити помилку простіше, ніж будувати відповідь з нуля. Тому мозок обирає саме цей шлях.

Чи можна вважати закон Каннінгема маніпуляцією

Формально - так, але без агресії чи обману. Мета прийому не нашкодити, а спровокувати природну реакцію людини на помилку. У більшості випадків співрозмовник навіть не усвідомлює, що став “жертвою” психологічного трюку.

Висновок

Закон Каннінгема - це не академічна теорія, а практичний інструмент спілкування, який працює в реальному житті. Іноді варто вдати із себе невігласа або припуститися “помилки”, щоб дізнатися більше, ніж під час прямих запитань. Люди люблять виправляти інших - і саме в цьому криється ключ до отримання інформації.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Також нагадаємо про небезпечний феномен: прихований газлайтинг. Ми вже розповідали про 10 фраз, які змушують вас сумніватися у власній адекватності - обов'язково перевірте, чи не використовують їх проти вас.