Байдужість до трагічних новин: що таке емпатійне вигорання та як повернути здатність співпереживати

Психологія
Дмитро Шевченко

Дмитро Шевченко

Редактор стрічки новин

Людина сидить та читає новини
Емоційне оніміння може бути захисною реакцією психіки на хронічний стрес. Фото: unsplash.com

Якщо ви помітили, що більше не реагуєте на трагічні новини так, як раніше, - це може бути не байдужість, а захисна реакція психіки

Термін “емпатійне вигорання” не є офіційним медичним діагнозом, але він точно описує стан, у якому опиняються люди під час тривалого стресу. Йдеться про поступове притуплення емоцій - і негативних, і позитивних. Людина ніби “вимикає” чутливість, щоб витримати надмір навантаження.

В умовах війни, постійної тривоги та інформаційного тиску такий стан став поширеним. Психологиня Юлія Павлова пояснює: це спроба нервової системи зберегти ресурс, коли зовнішні подразники стають занадто інтенсивними. Про механізми цього явища та способи допомоги собі розповідає “Бережи себе”.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
Related video

Як проявляється емпатійне вигорання

Притуплення почуттів

Зменшується глибина переживань: радість стає слабшою, сум - менш відчутним. Людина може помічати, що не здатна радіти або щиро засмучуватися. Мозок не вміє “відключати” лише неприємні емоції - разом із ними блокується і здатність відчувати позитив.

Апатія або дратівливість

Часто з’являються гойдалки між байдужістю та різкими реакціями. Людина може відкладати відповіді на повідомлення, уникати розмов, а згодом відчувати провину за це. Тривала апатія небезпечна тим, що поступово охоплює всі сфери життя - від роботи до особистих стосунків.

Зменшення співчуття

Реакція на новини про втрати або трагедії стає менш емоційною. Це може лякати й викликати думки на кшталт “зі мною щось не так”. Насправді це одна з форм психологічного захисту.

Потреба в ізоляції

Бажання зменшити кількість контактів або тимчасово усамітнитися - це сигнал що людина виснажена. Нервовій системі потрібен простір та час для відновлення.

Труднощі з концентрацією

Складно зосередитися на книгах чи фільмах із глибоким сюжетом. Натомість зростає тяга до простого й короткого контенту, який не потребує значного емоційного включення.

Фактори ризику

Кілька стресових подій одночасно значно підвищують ризик емоційного виснаження. Окрім війни та постійної загрози, посилити стан можуть:

  • перевантаження на роботі;

  • фінансові труднощі;

  • проблеми у стосунках;

  • народження та догляд за маленькою дитиною;

  • втрата близької людини;

  • тривале перебування у небезпечних регіонах;

  • очікування звісток від рідних, які служать або зникли безвісти.

Як допомогти собі

Подбати про базові потреби

Сон, регулярне харчування та вода - це базові потреби та фундамент стабільності. Нервова система не може одночасно компенсувати фізичне виснаження і переживати складні емоції.

Відмовитися від самозвинувачення

Думки “я стаю черствим” лише поглиблюють стан. Важливо розуміти - це реакція організму на перевантаження, а не втрата людяності.

Дотримуватися інформаційної гігієни

Постійне споживання тривожних новин посилює напруження. Скорочення кількості джерел, обмеження часу в соціальних мережах або “день без новин” можуть суттєво полегшити стан.

Поступово повертати відчуття

Емпатія - це навичка, яку можна підтримувати. Короткі прогулянки без телефона, уважне слухання музики, смакування їжі без відволікань допомагають нервовій системі відновити чутливість.

Дозволяти собі паузи

Тимчасове зменшення спілкування - не прояв байдужості, а спосіб зберегти ресурс. Важливо чесно визначати межі й не перевантажувати себе понад можливості.

Емпатійне вигорання - це не про втрату людяності, а сигнал що нервова система виснажена. Прийняття свого стану й турбота про базові потреби допомагають поступово повернути здатність відчувати та співпереживати.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Нагадаємо, що живіт росте не від їжі, а від нервів. Дізнайтесь, що про це говорять дієтологи, та як стрес непомітно руйнує вашу фігуру