Справжній мед для душі: красиві вірші про весну, які окриляють

Добірка надзвичайно красивої весняної поезії, яка здатна торкнутися струн душі
Весна - це завжди про розквіт, початок нових емоцій, почуттів та миттєвостей. Весною навіть дихається по-особливому, на повні груди. Про весну складено багато віршів, які хочеться вчити на пам'ять та постійно повторювати.
Українські письменники завжди вміли передати красу весняної природи через поезію. Ми зібрали найкращі вірші, якими можна насолоджуватися у перший день весни.
"Весняні квіти", Олена Пчілка
Весна-чарівниця, неначе цариця,
наказ свій послала, щоб краса встала,
і проліски, і травка, й зелена муравка,
і кульбаба рясна, і фіалочка ясна —
всі квіти весняні, веселі, кохані,
з-під листя виходять, голівки підводять
од сну зимового до сонця ясного!
Леонід Глібов
— Весна прийшла!
Тепло знайшла! —
Кричать дівчатка й хлопчики.
— Цвірінь-цвірінь!
Журбу покинь! —
Клопочуться горобчики.
Приліз дідок,
Зліз на горбок,—
У хаті буть не хочеться.
Тепляк дмухнув,
Крилом махнув,
По бороді лоскочеться.
Все ожило,
Все розцвіло,
І рій дітей привітненьких
На той горбок
Несе вінок
З фіалочок блакитненьких.
Олена Пчілка
Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна —
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю,
Я їх позбираю
В пучечок до купки —
Для мами-голубки!
Володимир Самійленко
Веселиться земля,
Зеленіють поля,
Розвилися гаї і діброви;
Соловейко в садку
Тьохка пісню дзвінку;
Од квіток дух несеться чудовий.
А повітря легке
І проміння палке
В серці мрії роєм підіймають;
І мов сила нова
У грудях прибува,
І в душі якісь співи лунають.
Все збудилось од сну,
Зустрічає весну...
І розкішна природа Вкраїни
У величній красі
Вабить погляди всі,
Наче личко вродливе дівчини.
Володимир Сосюра
Люблю весну, та хто її не любить,
Коли життя цвіте, як пишний сад.
І, мов у сні, шепочуть листя губи,
І квіти шлють солодкий аромат.
Люблю весну, коли плюскочуть ріки,
Коли рида од щастя соловей
І заглядає сонце під повіки
У тишині задуманих алей...
Люблю, коли блукає місяць в травах,
Хатини білить променем своїм
І п'є тепло ночей ласкавих,
А на лугах пливе туманів дим...
Весна вдягла у зелень віти в дуба,
уже курличуть в небі журавлі.
Люблю весну, та хто її не любить
на цій чудесній, радісній землі!
Василь Симоненко
Ти до мене прийшла не із казки чи сну,
І здалося мені, що стрічаю весну.
Ти явилась мені — і здалося, що світ
Помолодшав навколо на тисячу літ.
Скільки ніс я для тебе тривог і тепла.
Але ти, як весна, стороною пройшла.
Ліна Костенко
Дощі програють по городах гаму.
Трусне зелені кучері весна.
Педалі днів натисне під ногами –
І заспіває пташка голосна.
Засяють ночі зорями жасминно.
А срібний дощ підніме жалюзі –
Півонії, рожеві, як фламінго,
Стоять в городі на одній нозі.
Марія Познанська
Сипнула зима наостанку
Сніжинки свої крижані...
Раніше приходять світанки,
Зробилися довшими дні.
А сонечко дужче пригріло,—
Сніжинки розтанули вмить.
...Надворі уже потепліло.
І зимонька стала тужить:
Прийшла їй пора нас лишати —
Іде вона в інші краї...
Тож будемо весну стрічати,—
Чекати у гості її!
Людмила Кибалка, “Скресає крига”
Скресає крига повесні,
А квітень журавлиними ключами
Відкриває усміхнено-сонячні дні,
Де виднокіл зелений розіллється
Неокраїми полями...
І оживає сад душі,
Хоча ще здріє
Дивні сни в тумані.
П. Кізько, “Пурхнула ластівка”
Пурхнула ластівка вгору он там,
Ген над бузком синюватим,
Хочеться в весну цю пурхнути й нам,
Пташкою вільно кружляти.
Ми б полетіли на землю свою,
В рідні краї тополині.
Там, де рясніють фіалки в гаю,
Жаром палає калина.
Ми б уклонилися білим хаткам,
Гралися б в сонячнім цвіті.
Хочеться, хочеться пурхнути й нам,
Пташкою вільно летіти.
Петро Король, “НАВЕСНІ”
Навесні в гайок піду,
Першу квіточку знайду,
Біля квіточки помрію,
Разом з нею порадію,
І вона всміхнеться
До мойого серця.
Весну неможливо не любити. У кожної людини може бути безліч причин для цього почуття, а ми пропонуємо свої 20 кращих варіантів.