Поїдемо "до Львова" чи "до Львову"? Нові правила правопису, про які сьогодні соромно не знати

Як відміняти назви різних міст, розповідаємо у цій статті

Новий український правопис, який з’явився в Україні ще в далекому 2019-му, на сьогодні став невід’ємною частиною нашого життя. Проте далеко не всі добре володіють новими правилами написання українських слів та виразів. І ми зараз — не про “індик” чи “индик” 😜. Раніше ми розповідали, як правильно українською — “піца” чи “піцца”, а тепер зосередимося на відмінюванні населених пунктів.

Як правильно говорити і писати, коли йдеться про подорож у Львів — “до Львова” чи “до Львову”? У цьому розбираємося разом із zaxid.net.

Новий правопис — правила щодо населених пунктів

Згідно з новим українським правописом, для деяких назв населених пунктів у родовому відмінку однини допускаються паралельні закінчення: -а (-я) або -у (-ю). Це стосується таких міст, як Амстердам, Гомель, Ліверпуль, Лондон, Мадрид, Париж і Чорнобиль.

Закінчення -а (-я) та -у (-ю) виконують розрізнювальну функцію для певних назв: наприклад, Алжира, Рима, Туніса (для міст) і Алжиру, Риму, Тунісу (для країн), а також Нью-Йорка (місто) і Нью-Йорку (штат).

У складених назвах населених пунктів, де друга частина є іменником із закінченням -у в родовому відмінку, використовується виключно -у (-ю): наприклад, Давидового Броду, Зеленого Гаю, Кривого Рогу, Часового Яру, Широкого Лану.

Новий правопис чітко визначає перелік назв населених пунктів, які в родовому відмінку мають закінчення -а (у твердій і мішаній групах) або -я (у м’якій групі). На ці зміни звернула увагу Асоціація українських редакторів.

Закінчення -а (-я) обов’язкові для назв із суфіксами -ськ-, -цьк-, -ець-, формантами -бург-, -град- (-город-), -піль- (-поль-), -мир-, -слав-, -фурт-: наприклад, Бердянська, Луцька, Кременця, Трускавця, Миргорода, Борисполя, Тернополя, Ямполя, Житомира, Франкфурта.

Також закінчення -а (-я) використовуються в назвах річок, населених пунктів і географічних об’єктів із наголосом у родовому відмінку на останньому складі, а також із суфіксами присвійності -ів- (-їв-), -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ач-, -ич-: наприклад, Дніпра, Львова, Збруча, Києва, Харкова, Ходорова, Гадяча, Галича. Винятки з наголосом на корені: Смотрича, Брежа, Довжика, Малого Куяльника, Бреча, Вовка.

Правильні приклади вживання:

• Ми плануємо закордонну подорож, але спершу заїдемо до Львова на каву.

• Волонтери вирушили з Києва на схід країни.

• Моя сестра хоче навчатися в Харкові.

• Відвідини Амстердама залишаться в нашій пам’яті назавжди.

Новий український правопис уточнює правила вживання закінчень у родовому відмінку для географічних назв, роблячи мову чіткішою та логічнішою. Ці зміни допомагають уникнути плутанини та підкреслюють унікальність української граматики, наголошують мовознавці.

А як правильно називати різні гриби українською, ми вже писали раніше. Чому в Україні “не ростуть” такі види як “маслята” і “шампіньйони” — дізнавайтеся разом із Hochu.ua.