Вуді Аллен: досьє на актора та сценариста, який одружився зі своєю прийомною донькою

Розповідаємо про великого та скандального Вуді Аллена

Вуді Аллен — видатний кінорежисер, сценарист та чотириразовий лауреат премії "Оскар", який став одним з найбільш суперечливих діячів Голлівуду за останні десятиліття. Попри успішну кар'єру та багаторічну популярність, його життя затьмарили серйозні звинувачення та бурхливі романи, що не лише вплинули на його стосунки з близькими, але й поставили під загрозу його репутацію та спадок у світі кіно. Звинувачення у сексуальних домаганнях, висунуті членами його родини, запустили низку судових процесів та публічних конфліктів, які тривають донині. У цій статті ми розкажемо про біографію та особисте життя Вуді Аллена.

Професія: сценарист, режисер, актор, продюсер, композитор
Дата народження: 30 листопада 1935 року
Вік: 88 років
Знак зодіаку: Стрілець
Місце народження: Бруклін, Нью-Йорк, США
Зріст: 1,65 м
Сімейний стан: тричі розлучений, має двоє дітей
Найкращі роботи: "Сплячий", "Енні Холл", "Манхеттен", "Опівночі в Парижі" і "Світське життя"
Нагороди: чотири "Оскари", кілька "Золотих глобусів", перемоги на Каннському кінофестивалі, Венеціанському кінофестивалі та Берлінський кінофестиваль
Соцмережі: Instagram

Біографія Вуді Аллена

Вуді Аллен (справжнє ім'я — Аллен Стюарт Конігсбер). Він народився 1 грудня 1935 року в Брукліні, Нью-Йорку. Це відомий американський актор, талановитий режисер і великий сценарист, відомий своїми саркастичними пародіями та ексцентричним гумором.

Аллен знімав фільми, грав, займався музикою, писав гуморески, літературні пародії для кабаре, сатиричні твори, п'єси та оповідання. За свою кар'єру Вуді здобув не тільки всесвітнє визнання, а й чимало престижних премій, поміж яких — чотири "Оскари".

Дитинство та юність Вуді Аллена

Вуді Аллен народився та виріс у Нью-Йорку в єврейській родині. Його дідусь і бабуся були емігрантами, які розмовляли німецькою та їдишем. А батьки майбутньої зірки народилися та виросли на Мангеттені. 

Мати Вуді Аллена працювала бухгалтеркою в родинній кондитерській, а батько — офіціантом і гравером. У Вуді також була молодша сестра Летті.

Дитинство Вуді Аллена було непростим, особливо через стосунки з батьками. Він говорив на їдиші та відвідував єврейську початкову школу. Цікаво, що у своїх фільмах Вуді частенько грав слабких та відлюдкуватих героїв, але в реальному житті він був доволі активним та популярним.

Щоб заробити трохи грошей та почати самостійне життя, він почав писати короткі дотепні жарти для газет під псевдонімом Вуді Аллен. Наполегливість принесла свої результати. У 16 років його помітив комік Мілт Кемен, який допоміг Вуді потрапити до популярного шоу Сіда Сізара.

Після закінчення школи Вуді Аллен вступив до Нью-Йоркського університету на факультет комунікацій та кінематографу. Проте провалив іспит з кінематографа і був відрахований. Потім якийсь час Вуді відвідував Нью-Йоркський міський коледж.

Кар’єра Вуді Аллена

У 15 років Аллен почав писати короткі гумористичні твори для газет і телепрограм, а вже у 22 він виступає перед публікою з власними монологами. Саме тоді він обирає сценічний псевдонім Вуді Аллен і починає співпрацювати з різними журналами, створюючи гумористичні скетчі. 

У 1965 році Аллен дебютує на великому екрані як актор і сценарист у фільмі "Що нового, кішечка?", а через чотири роки пробує себе як режисер у картині "Хапай гроші і тікай", де теж виконує головну роль. 

У кінці 1970-х Аллен вдало заявляє про себе у великому кінематографі з трилогією "Енні Голл", "Інтер'єри" та "Манхеттен". Перший фільм отримав чотири премії "Оскар", включно за найкращий сценарій і режисуру Аллена, а в 1992 році його було внесено до Національного реєстру фільмів. Два інших фільми також були номіновані на "Оскар" за сценарій і режисуру.

З 1980-х Вуді Аллен активно розвиває жанр інтелектуальної комедії та стає одним із найвпливовіших комедіографів Голлівуду. За цей час вийшли його відомі фільми "Зеліг", "Ганна та її сестри", "Інша жінка" та "Нью-Йоркські історії".

У 90-х Аллен створює низку картин на теми сімейних відносин, проблем в інтимній сфері та страху самотності, серед яких: "Аліса", "Сцени в універмазі", "Чоловіки і дружини" та "Тіні і туман".

На початку XXI століття зір Алана падає на Європу, де він знімає фільм "Дрібні шахраї", в якому сам грає головну роль. Наступні три фільми Аллен знімає в Лондоні, а після цього він переїжджає до Іспанії, де створює картину "Вікі Крістіна Барселона". Фільм здобув "Оскар" за найкращу жіночу роль другого плану (Пенелопа Крус) і "Золотий глобус" як найкращий комедійний фільм.

У 2008 році Аллен дебютує як оперний режисер у Лос-Анджелесі, поставивши одноактну оперу "Джанні Скіккі" італійського композитора Джакомо Пуччіні. Він вніс кілька змін у текст і фінал твору.

Музика та книги

Після невдачі у навчанні Вуді Аллен вирішує займатися улюбленою справою — розпочинає кар’єру як автор сценаріїв. З 1954 року він вже пише сценарії для популярних телепередач.

Заробіток Аллена зростає з початкових 75 доларів на тиждень до 1500 доларів. Вуді багато співпрацює з Дені Саймоно — досвідченим сценаристом, братом драматурга Ніла Саймона. Пізніше він подякує Дені за те, що той допоміг йому знайти власний літературний стиль.

Аллен формує свій сценічний образ, акцентуючи на особистих недоліках і перетворюючи їх на комедійні риси інтелектуала та неврастеніка. Успіх не змушує себе довго чекати. Вуді стає постійним гостем нічних клубів та телепередач. Паралельно пише оповідання для різних видань. За свою літературну кар'єру він випустив чотири збірки оповідань та п'єс.

Вуді Аллен також є великим шанувальником класичної та джазової музики, що помітно в саундтреках до його фільмів. Свій псевдонім він взяв на честь американського джазового кларнетиста та саксофоніста Вуді Германа.

Сам актор ще з юності грає на кларнеті. А з кінця 1960-х років періодично виступає на різних концертних майданчиках, переважно в клубах. Його ансамбль "Нью Орлінз Джаз Бенд" щотижня виступає з класичним джазом у готелі Карлайл в Нью-Йорку. 

Особисте життя Вуді Аллена

Вуді Аллен був ще ти ловеласом. Він міняв жінок, як рукавички.

Перша дружина артиста, якому на той час було 19 років, була 16-річна Гарлін Розен. Весілля відбулося 15 березня 1954 року в Голлівуді. Після одруження пара переїхала до Нью-Йорка, де Вуді працював над жартами для телешоу, а його кохана вивчала філософію. Їхній шлюб тривав 5 років. Пізніше Аллен уїдливо коментував це подружнє життя, що навіть стало причиною судового позову з боку Розен.

З другою дружиною, Луїзою Лассер, Вуді прожив три роки. Після розлучення вона ще знімалася в його фільмах "Бери гроші та тікай", "Банани" та "Спогади про "Зоряний пил".

Потім Вуді Аллен почав роман з Даян Кітон. Їхні стосунки тривали рік, але актриса знялася в багатьох його фільмах, зокрема в "Енні Гол". Після розставання пара продовжувала співпрацю.

У 1980 році у актора почалися 12-річні стосунки з акторкою Мією Ферроу, яка знялася у 13 його фільмах. У цьому романі у Вуді Аллена народився син Ронан Шимус Ферроу. Їхній розрив у 1992 році був скандальним і супроводжувався судовими процесами.

Зараз буде трошки шоку. Після розриву з Мією Ферроу сценарист почав стосунки з Сун-Ї — своєю прийомною донькою. Попри суспільну критику, у 1997 році вони одружилися у Венеції та всиновили двох дочок.

Скандали з Вуді Алленом

Легендарний режисер Вуді Аллен останні три десятиліття перебуває в епіцентрі гучного скандалу. Його звинувачують у сексуальному насильстві над прийомною дочкою Ділан Ферроу. Ці звинувачення висунула мама дівчини та колишня кохана зірки Мія Ферроу.

Сама дівчинка стверджувала, що інцидент стався, коли їй було сім років. А ось Вуді Аллен категорично заперечує всі звинувачення, вважаючи їх помстою колишньої.

Хоча прямих доказів вини режисера не було знайдено, його репутація серйозно постраждала. Багато голлівудських зірок відмовилися співпрацювати з ним, а деякі кінокомпанії відкликали свої фільми з прокату.

Історія Вуді Аллена — це складний клубок фактів, чуток та взаємних звинувачень. Та враховуючи, що Аллен одружився з іншою прийомною донькою Сун-І, ставлення суспільства до нього склалось не надто позитивне. Масла у вогонь підлив і єдиний біологічний син Вуді — Ронон. Він розповів, що батько в дитинстві доволі дивно ставився до доньок — часто приходив до них вночі й змушував смоктати його великий палець.

Фільмографія Вуді Аллена

• 2013 — Під маскою жиголо

• 2012 — Римські пригоди

• 2006 — Сенсація

• 2002 — Голлівудський фінал

• 1998 — Мураха Антц

• 1995 — Велика Афродіта

• 1993 — Загадкове вбивство у Манхеттені

• 1986 — Ханна і її сестри

• 1979 — Манхеттен

• 1977 — Енні Холл

• 1975 — Любов і смерть

• 1969 — Хапай гроші і тікай

• 1967 — Казино Рояль

• 1965 — Що нового, кішечка?

Призи та нагороди

• Оскар, 2012 рік. Переможець у категорії Кращий сценарій за фільм "Опівночі в Парижі".

• Золотий глобус, 2012 рік. Переможець у Кращий сценарій "Опівночі в Парижі".

• Венеціанський кінофестиваль, 1995 рік. "Золотий лев" за внесок у світовий кінематограф.

• Оскар, 1987 рік. Переможець в категорії Кращий сценарій за фільм "Ханна і її сестри".

• Золотий глобус, 1986 рік. Переможець в категорії Кращий сценарій "Пурпурова троянда Каїра".

• Каннський кінофестиваль, 1985 рік. Приз міжнародної асоціації кінокритиків.

• Венеціанський кінофестиваль, 1983 рік. Приз Пасінетті за Кращий фільм.

• Оскар, 1978 рік. Переможець в категорії Кращий режисер та Кращий сценарій "Енні Холл".

Вуді Аллен зараз

Останні кілька років Вуді Аллен постійно натякає на завершення кар'єри. Він хотів створити ще один фільм, але чекав на фінансування для цього проєкту. Зараз справа наче пішла й сценарист заявив, що після випуску роботи піде на пенсію.

Репутація Вуді Аллена зараз теж знаходиться в не найкращому стані. Його постійно критикують колеги, відмовляються випускати його фільми та ігнорують організатори різноманітних премій.