Меріл Стріп: досьє на володарку трьох "Оскарів", яку на початку кар'єри називали "бридким каченям"

Дізнайтесь, якими ще ролями відома Меріл Стріп, крім крижаної леді Міранди Прістлі у фільмі "Диявол носить Prada"

Меріл Стріп ніколи не покладалася на свою зовнішність у побудові кар’єри. Вона довела, що справжній талант завжди є головним у кінематографі, попри стереотипні голлівудські стандарти краси. Ця жінка вважається однією з найкращих кіноакторок сучасності, адже вона майстерно справляється з будь-яким жанром — її фільмографія налічує драми, комедії та навіть мюзикли. Її цінують і режисери, і колеги по знімальному майданчику. Проте для журналістів вона залишалася непомітною — жодних скандалів чи інтриг. Та все ж цікаві факти з біографії й особистого життя Меріл Стріп нам вдалось знайти. Більше про відому зірку кіно читайте далі на Хочу!

Професія: акторка театру, кіно, телебачення, озвучення та продюсерка
Дата народження: 22 червня 1949 року
Вік: 75 років
Знак зодіаку: Рак
Місце народження: Самміт, штат Нью-Джерсі, США
Зріст: 1,68 м
Сімейний стан: розлучена
Нагороди: три "Оскари", шість "Золотих глобусів", дві "Еммі" та інші

Біографія

Меріл Стріп — одна з найвідоміших і найталановитіших акторок Голлівуду, яка здобула світове визнання завдяки своєму неперевершеному таланту та багатогранності. За свою кар'єру вона отримала три "Оскари" та понад 20 номінацій на цю премію, що є рекордом серед акторів. Стріп відома своїми різноманітними ролями у таких фільмах, як "Крамер проти Крамера", "Вибір Софі", "Залізна леді", "Диявол носить Прада" та багатьох інших.

Попри свою славу, Меріл завжди залишається вірною своїм принципам і веде активне життя поза кінематографом. Вона активно підтримує благодійні ініціативи, допомагає хворим дітям і веде звичайне, але тепле сімейне життя.

Дитинство та юність

Мері Луїз Стріп народилася 22 червня 1949 року в Самміті, штат Нью-Джерсі. Її батько, Гаррі Вільям Стріп-молодший, працював менеджером у фармацевтичній компанії, а мати, Мері Вульф, була художницею. У Меріл було двоє братів — Ден і Гаррі. Їхня родина належала до пресвітеріанської церкви, а серед предків були швейцарці, ірландці, британці та нідерландці. Національність — американка.

Хоча батьки не мали жодного відношення до кіно, саме вони вплинули на становлення Меріл Стріп у дитинстві. Батько скептично ставився до зовнішності доньки: вона була надто високою, худою, мала окуляри з товстими лінзами й нерівні зуби. Натомість від матері Меріл перейняла легкість у спілкуванні, почуття гумору та чудовий голос.

Перший успіх Меріл пов’язаний із музикою. У 12 років вона заспівала на шкільному вечорі й почала займатися оперним співом. Спочатку вона прагнула зробити кар’єру на оперній сцені, проте з часом змінила свої плани, відчуваючи, що її нестандартна зовнішність стає перешкодою на шляху до вокальної кар'єри.

Після школи Меріл вступила до Вассарського коледжу, де вивчала драму, а згодом продовжила навчання в Єльському університеті. Там вона стала однією з улюблених студенток викладачів. У 1971 році вона здобула ступінь бакалавра мистецтв, а пізніше — магістра образотворчого мистецтва. Ще у молодості Меріл Стріп вражала своїми перевтіленнями на театральній сцені, виконуючи ролі від витонченої Олени в "Сні в літню ніч" до літньої жінки у виставах за сучасними п’єсами.

Кар’єра та найкращі ролі 

Довгий час кінематограф ніби не помічав Меріл Стріп. Її перший досвід на кастингу для фільму "Кінг-Конг" закінчився невдачею, адже продюсер Діно де Лаурентіс не просто відмовив їй, а назвав "потворною". Та все ж дебют Стріп у кіно відбувся в 1977 році з фільмом "Джулія". Картина отримала схвальні відгуки критиків і здобула три нагороди "Оскар".

Через рік Меріл взяла участь у військовій драмі Майкла Чіміно "Мисливець на оленів", де зіграла Лінду. Як вона пізніше зізнавалася, роль прийняла лише через свого коханого Джона Казале, який був смертельно хворим. У цьому фільмі також знімався Роберт Де Ніро. Хоча Стріп не вважала роль особливо значущою, стрічка мала величезний успіх, отримавши дев’ять номінацій на "Оскар" і здобувши п’ять статуеток, включно з нагородою за найкращий фільм. Меріл була номінована за найкращу жіночу роль другого плану, однак поступилася Меггі Сміт.

1979 рік став дуже продуктивним для акторки. Фільмографія Меріл Стріп поповнилась одразу трьома фільмами: зірка з’явилася у романтичній комедії Вуді Аллена "Мангеттен", політичному трилері "Спокушування Джо Тайнена" і драмі "Крамер проти Крамера" з Дастіном Гофманом. Успіх останнього фільму був феноменальним — дев’ять номінацій на "Оскар" і п’ять перемог, включаючи найкращий фільм. За роль Джоани Крамер, яка бореться за опіку над сином, Меріл отримала свою першу престижну нагороду "Оскар" та "Золотий глобус".

Після цього Стріп стала однією з найпопулярніших акторок Голлівуду. На початку 1980-х вона зіграла Сару Вудраф у мелодрамі "Жінка французького лейтенанта", а в 1982 році виконала одну зі своїх найвідоміших ролей – Софію Завістовську у драмі "Вибір Софії". У цьому фільмі її героїня, полька, пережила нацистську окупацію та емігрувала до США, проте її життя було сповнене болю через втрату дітей і моральні дилеми. За цю роль Меріл вдруге отримала "Оскар" і третій "Золотий глобус".

На початку 2000-х Стріп озвучила Блакитну Фею у фільмі Стівена Спілберга "Штучний розум" і повернулася на театральну сцену після двадцятирічної паузи. У 2006 році вона блискуче виконала роль Міранди Прістлі в комедійній драмі "Диявол носить Prada", яка зібрала понад 300 мільйонів доларів. Її героїня була заснована на реальній постаті Анни Вінтур, а для цієї ролі Меріл Стріп схудла на 10 кілограмів.

У 2011 році Меріл Стріп зіграла Маргарет Тетчер у фільмі "Залізна леді". Хоча цю роль критики оцінили не найвищими відгуками, актриса за неї отримала свій третій "Оскар", восьмий "Золотий глобус" і другу премію BAFTA. Це стало черговим підтвердженням її неперевершеного таланту.

Громадянська позиція

У 2001 році Меріл Стріп разом із Ліамом Нісоном виступила ведучою Нобелівського концерту. У 2010 році вона стала членкинею Американської академії мистецтв і літератури та здобула почесний ступінь доктора мистецтвознавства в Гарвардському університеті.

Меріл також активно підтримує Національний музей жіночої історії. Там вона не лише організовувала заходи, але й робить значні фінансові внески.

У 2017 році акторка долучилася до кампанії #FreeSentsov, закликаючи звільнити кримського політв’язня Олега Сенцова. А у 2024 році вона висловила підтримку кандидату від Демократичної партії США Камалі Гарріс.

Особисте життя

Меріл Стріп була заручена з актором Джоном Казале з 1976 року до його смерті в березні 1978-го. Коханий актриси пішов з життя через рак легень. Їхнє знайомство почалося під час роботи над виставою "Око за око". Джон, відомий за роллю Фредо Корлеоне у "Хрещеному батьку", став для Меріл найбільшою любов'ю та водночас найбільшим болем. 

Вона першою запросила його на зустріч, щоб дізнатися більше про його підхід до акторства. Згодом їхня розмова за кавою швидко переросла у справжнє кохання й заради молодої актриси Казале покинув дружину. Коли Джону поставили діагноз рак легень, Меріл була поряд із ним і робила все можливе, щоб підтримати. Вона гуляла з ним, читала книги та надихала розмовами про їхню спільну пристрасть — акторство. Однак хвороба прогресувала… Стало зрозуміло, що його життя добігає кінця. Меріл залишалася з Джоном до останнього моменту. Вона переїхала до лікарняної палати, де вони провели останні місяці разом. Джон тримав її за руку до самої смерті, яка настала, коли йому було всього 42 роки. Ця втрата стала для Меріл надзвичайно болючим ударом.

У тому ж 1978 році Меріл Стріп вийшла заміж за скульптора Дона Гаммера. Їхній союз зародився з її ініціативи, але, за її словами, відбувся за обопільною згодою. У подружжя народилось четверо дітей: Генрі, Мемі, Грейс і Луїза. Мемі та Грейс пішли по стопах матері й стали акторками, а Генрі, відомий під сценічним ім’ям Генрі Вулф, обрав музичну кар’єру.

У жовтні 2023 року актриса розлучилась з чоловіком. Їх шлюб тривав 45 років. Крім дітей, в зіркового подружжя залишилось п'ятеро онуків. Розлучення Меріл Стріп було тихим. Пара припинила стосунки тихо, не коментуючи причини та без гучного поділу майна.

Меріл Стріп зараз 

Сьогодні Меріл Стріп продовжує активно брати участь у суспільному житті та кінематографі. У вересні 2024 року вона виступила на Генеральній Асамблеї ООН, привертаючи увагу до порушень прав жінок в Афганістані, зазначивши, що "кішка має більше свободи, ніж жінка в Афганістані".

Актриса досі знімається в фільмах, а також активно займається іншими справами поза кіно. Меріл Стріп підтримує хворих дітей, вихідними випікає пироги та в’яже шарфи. При цьому вибирає лише ті проєкти, які не порушують її звичний стиль життя.

Вона досі має чудовий вигляд у свої 75 років. Однак пластичні операції Меріл Стріп не робить. У зірки є свої особливі секрети краси, про які вона рідко говорить.

Фільмографія Меріл Стріп

• "Мангеттен"

• "Жінка французького лейтенанта"

• "Закохані"

• "З Африки"

• "Ревнощі"

• "Смерть їй личить"

• "Мости округу Медісон"

• "Крамер проти Крамера"

• "Мій найкращий коханець"

• "Диявол носить Prada"

• "Мамма міа!"

• "Джулі і Джулія"

• "Незрівнянний містер Фокс"

• "Залізна леді"

• "У темному-темному лісі"

• "Суфражистки"

• "Мамма міа! — 2"

• "Мері Поппінс повертається" і інші.

Призи та нагороди

Зірка була номінована на премію "Оскар" 21 раз, але здобула її лише тричі. "Оскар" Меріл Стріп здобула за такі фільми, як "Крамер проти Крамера" (1979), "Вибір Софі" (1982) та "Залізна леді" (2012).

За свою кар’єру Меріл Стріп також отримала такі нагороди, як приз Каннського кінофестивалю, дві нагороди Гільдії кіноакторів, чотири премії "Еммі", дві нагороди БАФТА, а також чотири номінації на "Ґреммі" та одну — на премію "Тоні". Цікаво, що її кількість номінацій на "Оскар" залишається рекордною серед акторів і акторок. А ще Меріл Стріп номінували 30 разів на "Золотий глобус", що теж є абсолютним рекордом. До того ж Меріл Стріп є однією з небагатьох зірок, які здобули чотири ключові нагороди у світі кіномистецтва: "Оскар", "Золотий глобус", премію Гільдії акторів кіно та БАФТА.