"Мені не страшно": РуханкоМен про новий етап у творчості, зміну псевдоніма та секрет успіху. ЕКСКЛЮЗИВ
Читайте відверте інтерв'ю артиста про спробу потрапити на Євробачення, ставлення до конкуренції та новий виток творчості
Три роки тому РуханкоМен з'явився як автор танцювальних хітів для дітей і швидко завоював серця маленьких глядачів. Сьогодні артист виходить за межі звичного формату: експериментує зі стилем, пише про афірмації та антистрес для молоді, подається на Нацвідбір Євробачення і мріє про дубляж мультфільмів.
Ексклюзивно для "Хочу!" артист розповів про те, як його пісні набули більш дорослих сенсів, у чому секрет його вірусних треків і чи змінюватиме назву проєкту під оновлене амплуа. Читайте у нашому матеріалі.
Багато людей знають вас як автора веселих танцювальних треків. Чому ви вирішили змінити напрямок і перейти до більш серйозної музики? Можливо, був якийсь переломний момент?
Я не змінював свій напрямок повністю, але почав більше акцентувати на старшій аудиторії. Мої треки дещо змінились у текстовій частині. Танцювальний вайб нікуди не зник, але тепер у моїх піснях з’явилося більше тем для дорослих.
Ми всі зараз у стресі, намагаємося себе якось "витягувати", тому теми афірмацій та самопідтримки виникли органічно. Хочу, щоб мою музику включали і в машині по дорозі на роботу, і на вечірках. Експериментую зі звуком, текстами, аранжуванням не втрачаючи при цьому своєї легкості. Крім того, хочу брати участь у різних проєктах. Тому мені захотілося створювати музику, яка була б цікава ширшій аудиторії.
Чи не страшно вам втратити аудиторію, яка полюбила РуханкоМена саме за легкий і розважальний контент?
Мені не страшно, тому що цей легкий і розважальний контент нікуди не дінеться. Я не збираюся співати ліричні пісні, принаймні поки що. Навіть якщо випущу якусь більш сенсову пісню і захочу зробити її в більш повільному ритмі, то все одно далі будуть виходити позитивні, веселі треки. У них залишатимуться ті самі меседжі: про те, що ми любимо танцювати, рухаємося попри все, незалежно від того, наскільки сірим може бути сьогоднішній день.
Як реагують ваші давні фанати на новий стиль?
Мій проєкт існує вже три роки, тож слухачі ростуть разом зі мною і в прямому, і в переносному значенні. Ті, хто починав слухати мене десятирічними дітьми, сьогодні вже підлітки з новими смаками. Вони активно стежать за світовими трендами, зокрема за K-pop культурою, яку я також поважаю за рівень якості та енергетики.
Саме тому почав експериментувати з аранжуваннями в цьому стилі. Наприклад, трек "Зірка танцполу" став для мене певним викликом: вперше додав елементи хіп-хопу, що було не зовсім типово для мого звичного звучання. Реакція аудиторії в коментарях була миттєвою — люди почали порівнювати вайб треку з їхніми улюбленими айдолами.
Це саме той результат, якого я прагнув: створювати український контент, що за якістю та стилем не поступається глобальним трендам.
Ви плануєте надалі повністю змінювати свою творчість чи все ще будете тішити фанів звичним контентом?
Я продовжую бути РуханкоМеном, продовжую творити, але водночас не знаю, що буде завтра. Можливо, захочу зробити, наприклад, реп. Якщо з’являться якісь класні ідеї, які можна буде втілити в життя, то чому б і ні? Але для того, щоб читати реп, потрібно навчитися дуже швидко вимовляти слова. Мені це трохи вдається, але точно не настільки вправно, як це робить Alyona Alyona. Я кілька разів був із нею на студії і бачив, як вона може записати свою партію буквально з одного дубля.
А не задумувались про зміну псевдоніма, який буде відображати ваш новий стиль?
Думки про зміну псевдоніма справді були.
Ми активно дискутували про це з командою, особливо під час підготовки до Нацвідбору на Євробачення. Проте зрештою ми вирішили, що наразі проєкт залишається під назвою РуханкоМен. Це вже впізнаваний бренд, і мені цікавіше наповнити це ім'я новими, дорослішими сенсами, ніж починати з нуля. Звісно, якщо з часом розвиток моєї творчості чи запит нових фанів вимагатимуть змін — я ще раз повернусь до цієї думки.
Змінилася не лише музика, а й ваш стиль в одязі. Хто працює над вашим образом зараз?
Насправді я працюю над багатьма процесами створення контенту особисто. Звісно, іноді раджуся зі стилістом або зі своєю командою — мені цікава їхня думка: як краще зробити, що одягнути. Але здебільшого займаюся цим сам. Як і пишу пісні, вигадую багато рухів під кожен трек. Без них РуханкоМена не існувало б, адже це моя ідентичність.
Раніше мій образ був максимально яскравим, бо того вимагав дитячий формат. Зараз я відчуваю запит від підлітків, а ця аудиторія дуже чутлива до стилю. Вони хочуть бачити артиста, який відповідає трендам: у TikTok, в одязі, у музиці.
Я не просто змінюю картинку. Я трансформуюся разом зі своїм слухачем.
І цікаво, що цей "апгрейд" почав притягувати й дорослих. Наприклад, на концерті в Рівному до мене підійшла власниця івент-агенції. Вона зізналася, що моя музика для них — це вже професійна база: без цих треків не проходить жоден захід. Це круто, коли твій продукт стає стандартом якості для цілої ніші.
Ви подавалися на Нацвідбір з піснею "My voice". Чому вирішили спробувати себе в цьому конкурсі?
На рішення піти на Нацвідбір вплинуло кілька факторів. По-перше, підтримка близьких. Мені давно казали, що мій вокальний потенціал і авторський стиль буде цікавим на головному конкурсі країни. Я довго зважував цей крок, бо розумів відповідальність: Євробачення — це завжди величезний психологічний тиск та прискіплива увага медіа й соцмереж. Тому, хотів бути до цього внутрішньо готовим.
По-друге, з’явилася пісня. Коли я створював "My voice", відчув, що це саме той матеріал, з яким варто заявляти про себе. Я не йшов просто за участю, а йшов за результатом.
Мій трек був кардинально іншим: динамічним, танцювальним, побудованим на поєднанні найкращих елементів євро-хітів останніх років. Один із профільних блогерів навіть відзначив, що "My voice" створена у кращих традиціях конкурсу.
Проте музичний контекст цьогорічного відбору виявився більш ліричним. Хоч переконаний, сьогодні людям як ніколи потрібен позитив.
Ми бачимо це по трендах інших країн — Греції чи торішньої Мальти, — чиї енергійні виступи миттєво стають віральними в TikTok. Я свідомо обрав шлях ритмічної музики, бо вірю, що саме вона зараз дає людям сили триматися.
Чи плануєте ще раз подаватися на Нацвідбір?
Якщо відчую, що маю пісню, яка здатна гідно представити Україну та резонувати зі світом, я обов’язково подам заявку знову. Для мене результат — це не просто потрапляння у списки, а можливість бути почутим і принести драйв, якого зараз потребує сцена. Я готовий до конкуренції, адже кожен такий досвід — це рух вперед.
Як ви оцінюєте цьогорічний конкурс? Вважаєте, що Leleka має шанс на перемогу на Євробаченні?
У мене є певні сумніви стосовно її шансів на перше місце. Виступ співачки викликає стійкі асоціації з 2016 роком та образом Джамали — це вже перевірена часом формула, але чи спрацює вона вдруге?
У пісні є справді сильний вокальний момент — довга нота, що здіймається вгору, звучить ефектно. Проте Євробачення — конкурс цілісних композицій, і я не впевнений, що решта треку настільки ж сильно зачепить європейського глядача. Ставити все на одну вокальну фішку — досить ризикована стратегія.
Якщо говорити про Нацвідбір загалом, то він здався мені дещо одноманітним. Більшість композицій з лонглиста були якісними, з крутим сучасним саундом, але їм бракувало розвитку та динаміки. Як окремі треки для плейлиста вони чудові, але для сцени Євробачення виглядали дещо прісно. Особисто мені цього разу не вистачило сміливості та енергії, яка б виділяла нас на тлі інших країн.
На вашу думку, що потрібно артисту, щоб перемогти на Євробаченні?
На мою думку, потрібно мати унікальність — або в образі, або в стилі музики. Останнім часом я помітив, що успішні артисти часто поєднують кілька стилів. Так утворюється новий музичний стиль, і людям він заходить.
Або ж ти маєш бути справжнім фріком, щоб запам’ятатися і справити позитивне враження в Європі. Тоді тебе обговорюватимуть, даватимуть багато переглядів і так далі. Не факт, що обов’язково отримаєш багато голосів, але станеш народним улюбленцем, як, наприклад, Вєрка Сердючка або Käärijä з "Cha cha cha". Їхні пісні досі мене захоплюють. Мені здається, що щось подібне чекає й цьогорічного представника Греції.
Як у вас зазвичай відбувається процес написання пісень? Що вас надихає?
По-різному. Іноді все починається з тексту: я пишу кілька рядків, одразу відчуваю мелодію, і вже під неї вибудовую аранжування.
Проте частіше відштовхуюсь від музики. Сідаю за комп’ютер, шукаю цікаві звуки, створюю скелет аранжування. На цьому етапі я вже розумію: "Ось цей вайб — прикольний, він спрацює". Хоча підганяти слова під готовий ритм технічно складніше, ніж писати на вірші, такий підхід дозволяє створювати пісні, наповнені "хуками" — музичними моментами, які миттєво засідають в голові. Крім того, я одразу продумую хореографію, щоб трек мав потенціал стати віральним у TikTok.
У роботі я багато надихаюся K-pop культурою та їхнім скрупульозним підходом до кожної деталі. До речі, Dorofeeva теж неодноразово згадувала про свій інтерес до цього жанру, і цей якісний вплив відчутний у її творчості.
Щодо штучного інтелекту, навколо якого зараз стільки суперечок, сприймаю його як прогресивний інструмент. Кажуть, що ШІ копіює стилі, але давайте будемо чесними — будь-який музикант формується на базі свого досвіду, "наслуханості" та переосмислення світових трендів. Раніше ми купували дорогі семпли, створені людьми, а сьогодні ШІ дозволяє згенерувати унікальний звук на основі твоїх власних ідей, і це стає твоїм авторським правом.
Для мене ШІ — це крутий помічник у технічних питаннях, але я залишаюся прихильником живого голосу. Я завжди відчуваю "синтетику" в інтонаціях штучного інтелекту, і це поки єдиний момент, який мене відштовхує. Енергію та емоцію людини замінити неможливо.
Ви створили багато вірусних треків. В чому секрет такого успіху?
Чесно кажучи, єдиного секрету не існує — іноді це поєднання точного розрахунку та творчої інтуїції. Саме так сталося з треком "ЛАБУБУ". Спочатку це був лише 30-секундний фрагмент, створений на хвилі популярності цієї іграшки. Я навіть не планував випускати повну версію, але фідбек аудиторії був настільки потужним, що я просто не міг ігнорувати прохання фанів.
Пам’ятаю, як о третій ночі до мене прийшла ідея сюжету: історія про дитину, яка вмовляє маму купити ту саму омріяну Лабубу. Ми зняли іронічне відео, виклали його — і результат перевершив очікування: понад 3 мільйони переглядів.
Така ж механіка працює і з іншими треками. Моє завдання — знайти той самий "хук", чіпку музичну чи текстову деталь, яка зрезонує з моментом.
Вірусність — це вміння відчути, чим живе твій слухач прямо зараз, і дати йому це у формі якісного саунду.
Як зрозуміти, що відео чи пісня має потенціал"залетіти" в соцмережах?
На мою думку, це залежить від моменту, який ти або добре продумав, або навчився відчувати на власних помилках. Але ніколи не можна вгадати на 100%.
Наприклад, коли я випускав пісні "Антистрес", "My Voice" чи "Зірка танцполу", то думав, що на них буде більше відео і люди активно перетанцюють треки. Але реальність виявилася іншою: перегляди хороші, люди люблять дивитися, ставити лайки і коментувати, а от танцювати — це вже складніше.
Чи був у вас момент, коли хотілося все кинути?
Звісно, бувають такі моменти, особливо коли з’являється багато хейтерів. Не завжди зрозуміло, чи це твої колишні прихильники, чи просто випадкові люди навіть з інших країн, які натрапили на твоє відео. І такі, звісно, якщо це росіяни, пишуть: "Україна — фу! Все, що робить Україна — фігня".
Часто спершу починаєш сумніватися, думаєш: "Можливо, це справді людям не подобається". Але потім викладаєш нове відео, а там багато позитивних коментарів. Люди сміються, залишають прикольні коментарі. І ти розумієш: все нормально, можна продовжувати, бо моя місія — дарувати людям приємні емоції.
Чим ще полюбляєте займатися, окрім професійної діяльності?
Мені цілком вистачає творчого ресурсу, адже я занурений у кожен етап створення продукту: від написання тексту, запису та зведення вокалу до фінального мастерингу. Так само і з візуальною частиною — сам генерую ідеї для відео та готую детальні розкадровки.
Я завжди чітко знаю, яку картинку хочу бачити в кадрі. Коли залучаю відеографа, не просто даю завдання, а ставлю технічне завдання на основі свого бачення. Навіть під час зйомок великих концертів забираю вихідні файли та монтую сам. Це не питання недовіри, а швидкості та точності передачі мого задуму. Жодна людина не відчує нюанси мого смаку краще за мене.
Окрім музики, я відкриваю для себе нові медійні формати. Нещодавно брав участь у кінокастингах та озвучив аудіоказку.
Дубляж мультфільмів — це моя велика мрія.
Мені подобається працювати з голосом, створювати характери персонажів, тому я відкритий до пропозицій від продакшнів. Готовий інвестувати максимум часу та енергії в цікаві проєкти з озвучування, бо відчуваю в цьому величезний потенціал
Якщо порівнювати себе з іншими популярними артистами, кого ви вважаєте головним конкурентом і чому?
Мені складно назвати когось "конкурентом" у класичному розумінні, адже українська сцена зараз дуже різноманітна.
Звісно, якщо дивитися на цифри прослуховувань таких артистів, як Вєрка Сердючка, Оля Полякова, Шугар чи BRYKULETS, розумію, що маю величезний простір для росту. Всі ми працюємо в одному полі — створюємо позитивний контент, який зараз так необхідний людям, але кожен робить це у своєму унікальному стилі.
Моя головна відмінність — у форматі шоу. Поки хтось робить ставку на класичний вокал чи епатаж, я даю неймовірний фізичний драйв. Навряд чи хтось із колег готовий безперервно стрибати на сцені протягом 45-хвилинного сета, зберігаючи при цьому абсолютно живий звук. Це моя суперсила — поєднувати складну хореографію, "живе" виконання та безперервну інтерактивну роботу з аудиторією. У цьому плані я створюю власну нішу, де конкуренцію мені може скласти хіба що моя власна витривалість
Чи є у вас якийсь ритуал перед виходом на сцену або записом треку?
Перед кожним виступом ми з командою маємо свій ритуал — стаємо в коло, беремося за руки й налаштовуємося на спільну хвилю. Це допомагає нам вийти на сцену з правильним настроєм. Тому цей момент дуже важливий: він дає сили зробити шоу влучним і незабутнім, а після виступу відчувати приємну наповненість.
А раніше співак Sysuev розповідав про вихід з іноземної продюсерської компанії та новий етап в музичній кар’єрі. Артист відверто заговорив про музичний ринок та пояснив, у чому міжнародні корпорації поступаються українським колегам.
