День батька в Україні: ведучі телеканалів ICTV та ICTV2 поділилися головними життєвим порадами, які отримали від своїх татів

Сьогодні відзначається дуже особливе свято

Щороку у всьому світі третя неділя червня — це День батька . Відзначають це важливе свято і в Україні ❤️

Чого навчив мене тато? Яку дав пораду, що запам’яталася на все життя? Відповіді на ці питання дали відомі телеведучі і показали фото зі своїми головними наставниками по життю з нагоди Дня батька. Цінними історіями та кадрами з цієї нагороди з Hochu.ua поділилася пресслужба телеканалів ICTV та ICTV2.

🎬 Ведучі програми “Ранок у великому місті” на ICTV2

Юлія Зорій, психологиня і телеведуча

Тато – дуже важлива і дорога для мене людина. Я з дитинства знала і відчувала, що він мене дуже любить. Так відчуваю і зараз, ставши дорослою. Він завжди казав мені: “Доця, я тобі довіряю і в усьому стану на твою сторону. Ти завжди можеш на мене розраховувати”.

Яку останню пораду запитувала у тата? Чи сподобалася йому нова зачіска, яку мені робили для “Ранку у великому місті”, адже він слідкує за кожним вбранням і зачіскою, а потім ділиться своєю думкою. Радив лишати – зібране волосся йому сподобалося.

Олександр Швачка, ветеран і телеведучий

Я дуже вдячний своєму татові за турботу. Насправді він багато працював, щоб забезпечити сімʼю. Мій батько працював водієм тролейбуса, часто йому доводилось прокидатися о 3-й ранку і повертатися додому дуже пізно. Але саме він мене спонукав до занять спортом в дитинстві, хотів, щоб я став футболістом.

З футболом тоді в мене не склалося. Я часто хворів на бронхіт і лікарі мені заборонили грати до 18 років. Проте зараз саме спорт займає велику і важливу частину мого життя.

Сергій Кудімов, ведучий програми “Факти тижня” на ICTV

Біля нашого будинку був кар’єр. І якось старші діти вирішили “розважитися”. Вони кинули у воду діжку з кошеням. Діжка хоч і була з металу та ще й дірява, але не тонула. Тому хлопці почали закидувати всередину каміння. Мені тоді було 5 чи 6 років, але я добре пам’ятаю, як відчуття страху і безсилля паралізувало мене. Раптом з'явився мій тато. Він прогнав хуліганів, дістав діжку з води і врятував кошеня. Це було неймовірне відчуття - мій батько супергерой!

Дуже важливо те, що ми говоримо нашим дітям. Але ще важливіші - наші вчинки. Дякую тобі, тато, що власним прикладом ти виховав мене порядною людиною. Бо те, чому ти вчив мене, ніколи не розходилося з тим, як ти діяв сам.

🎬 Ведучі програми “Факти” на ICTV та марафону “Єдині новини”

Петро Дем’янчук

Мій батько досить рано пішов, і в мене збереглась лише одна фотографія, де ми удвох. Я добре пам'ятаю, як він вчив поважати працю інших, з повагою ставитися до хліба, бо хліб усьому голова. А також сам любив рідну мову і мені зміг привити цю любов.

Оксана Гутцайт

Для мене батько – це приклад того, як чоловік має кохати свою жінку. Його турбота і піклування про маму стали для мене наче взірцем, саме через схожі риси я певно обрала і свого чоловіка. Це просто треба бачити, як мій батько робить речі, які приємні мамі. Вона завжди любила ходити в театри та музеї, ми з татом також йшли, адже не можна маму засмучувати (сміється). Поки мама роздивлялася щось, тато міг мені в буфеті булочку купити.

Ну і звісно тато любив мене – я для нього завжди була найкраща, найкрасивіша, найрозумніша принцеса. Саме тато привив мені дисципліну, усі мої пробіжки ранкові – це його робота, ми завжди з ним разом бігали, не дивлячись на погоду та день. В ньому поєднуються всі найкращі риси, як на мене.

Анастасія Мазур

В мене тато – спортсмен, все життя займався футболом і зараз тренує дітей. Головний його девіз, який я засвоїла: не здаватися і йти до своєї мети.

Мої батьки мене з дитинства в усьому підтримували. Саме тому, мою ідею вступати в театральний - не захейтили, як зараз кажуть, а навпаки сказали: хочеш – пробуй! Хоча це було важко для родини, в тому числі і фінансово. Я спробувала – і мені вдалося. І от саме за віру в мебе, підтримку і урок «ніколи не здаватися», я вдячна і татові, і мамі.

Андрій Ковальський

Коли не було інтернету, все дізнавалися з енциклопедії. У батьків-вчителів теж така була, величезна зелена книга з кольоровими картинками. Ми сідали на великому килимі в залі з батьком і багато читали. Тоді ми з батьком світ вивчали за картинками, я дізнавався про слонів, які можуть розпізнавати себе в дзеркалі, про колібрі, що можуть літати задом наперед, про те, що мурахи можуть підіймати в 50 разів більше своєї ваги, про сов, які можуть обертати свою голову на 270 градусів…

Батько все життя мені каже, що знання – не багаж, на спині не носити. І таки в цьому є життєва мудрість. Багато з тих знань, що він мене навчав і відкрив, стало в пригоді на Перлових островах, де я здобув перемогу в реаліті-шоу на виживання “Останній герой”.

Щось пригадую з тієї науки, коли відповідаю на 200 запитань в день від моїх дітей, які теж сьогодні пізнають світ. І як майже 35 років тому казав мій батько, тепер я кажу своїм дітям: «Знання не на плечах носити». Тому беремо з дітьми сучасні енциклопедії та теж вчимося, але зараз ці книги не лише про тварин і рослини, а й про історію, яку ми повинні знати і передавати наступним поколінням.

Вадим Карп’як

Дуже добре пам’ятаю себе у віці 5 років, коли батько вів мене в садочок. Це був той вік, коли мене цікавило все найкраще. Я засипав його питаннями: які найкращі парфуми, а найкращі фільми або про найкращі в світі машини. Добре пам’ятаю момент, коли я спитав про найкращу книгу в світі? Він на хвилинку задумався і сказав, що напевно це “Іліада” і “Одіссея” Гомера і пояснив чому. Це було фантастично: я не пам'ятаю, що саме він розповідав, але я вирішив, що якщо батько вважає ці книжки найкращими у світі, значить - це щось дуже важливе. З того часу я поділяю його думку, адже від цих книг пішла вся європейська література. І як наш український філософ Володя Єрмоленко зауважив, що всі подальші книжки, це або “Іліада” – про втечу чи вихід з дому, або “Одіссея”– про повернення додому. От такий в мене крутий тато, до порад якого я досі дослухаюся і вчуся у нього.

Юлія Сеник

Тато завжди мені радив – чинити по совісті, бути чесною, справедливою, вірною у житті, стосунках, дружбі. Жити так, щоб ніколи не було на душі неприємно та соромно перед собою за свій вчинок. Напевно тому, що він і сам такий – дуже чесний, порядний та з великим серцем. Ніколи не йшов у розріз із сумлінням. Він лікар за професією, а головне за покликанням. Він все життя лікував та рятував життя. І навіть у найважчі в медицині часи, коли місяцями не платили зарплату, він жодного разу не дозволив собі взяти гроші, чи якусь винагороду від пацієнтів, бо вважав це неприйнятним.

Кілька років тому, після народження доньки, ми прийняли рішення перевезти батьків з Рівненщини ближче до нас. Зараз вони живуть за 4 км від нас з чоловіком. З того часу я завжди відчуваю себе маленькою донечкою, хоча вже сама мама. Батьки поряд - це така підтримка!

Мій тато дуже надійний. Він має золоті руки, в буквальному сенсі. Все, абсолютно все, він знає, вміє, у всьому розбирається, все поремонтує, все знайде. Тато завжди слідкує за тим, що в мене закінчується по господарству і треба підкупити: «В тебе кондиціонер для прання закінчується, я заїду і куплю». Він контролює, що несправне, завжди все полагодить, змайструє, навіть зашиє. Донька знає, що будь-яку її іграшку чи техніку, якщо раптом зламається, Дада (так вона називає дідуся) виправить. Я абсолютно впевнена, що мій тато завжди виручить, підстрахує в найнеочікуваніші ситуації.

І це в нас навзаєм. Я так само: якщо татові щось потрібно, все покину і зроблю.

Ми ще гарні друзі. Нічого від нього не приховувала. Завжди знаю, що може побурчати, покритикувати, сказати: “Ну, я ж тобі казав”, але потім все одно виправдає і буде на моєму боці.

Яна Брензей, ведуча “Вікон” та марафону “Єдині новини”

У дитинстві ми з татом регулярно ходили на довгі прогулянки. Говорили про все на світі. І тато ніколи не знецінював мої слова та думки, не казав, що я мала для чогось або «виросту і зрозумію». Тоді мені було просто весело і цікаво, але зараз я розумію, що цими довгими розмовами і прогулянками він вчив мене тому, що моя думка важлива, мій досвід важливий і мій вибір має значення. Що я маю значення. А отже ніхто не буде диктувати мені, як жити і чим займатися в житті, ніхто не має права мене ображати і принижувати. Тато допоміг збудувати мені міцний фундамент, на який я спираюсь вже багато років.

Раніше ми також розповідали про найкращих зіркових татусів України . Багато відомих татусів на власному прикладі показують, як це — поєднувати успішну кар'єру з вихованням дітей 😌