Віталіна Біблів вразила кількістю своїх похресників: "Я не вмію відмовлятися"
Виконавиця однієї з головних ролей у серіалі "Будиночок на щастя" на Новому каналі поділилася фактом, який сміливо можна було б занести до книги рекордів українського шоубізнесу, якби така існувала
Відома українська актриса, яка нещодавно вперше показала свого чоловіка, ексклюзивно для Хочу! розповіла, скільки має похресників. Ця цифра вас точно здивує!
Уявіть футбольну команду — в ній 11 гравців. Так от саме стільки похресників має популярна українська акторка Віталіна Біблів.
Зазвичай батьки просять стати хрещеними для їхніх дітей найрідніших людей. Традиційно це або хтось із рідних, або найближчі друзі — люди, яким довіряють. Зірка серіалу "Будиночок на щастя" Віталіна Біблів розповіла, як так вийшло, що вона стала другою мамою 11 разів.
Перших трьох дітей я хрестила у двоюрідного брата. А потім якось так склалося, що мої друзі хотіли, щоб хрещеною їхнім дітям була саме я. Не люблю відмовлятися та й не вмію, і в результаті маю 11 похресників. Зовсім маленьких серед них немає, в середньому десь по 14 років, вже дорослі. Але в одного з моїх похресників вже навіть є дитина,
Підтримувати зв’язок із 11-ма похресниками — завдання не з легких. Та Віталіна намагається бути уважною до кожного.
З днем народження намагаюся вітати їх щороку: через соцмережі, телефонним дзвінком чи через їхніх батьків, але обов'язково роблю це. Навіть якщо раптом забуваю привітати когось з них, вони мені самі про це нагадують (сміється),
Маючи одразу стільки похресників, Віталіна добре знає, як знайти підхід до дітей різного віку. Тож не дивно, що акторка мріє реалізувати цей досвід і в телевізійному форматі.
Я б хотіла вести на телебаченні якесь веселе шоу, пов’язане з дітками. Мені здається, що це дуже непросто, але спробувати хотіла б. До того ж досвід маю. Колись понад два роки вела на телебаченні ранкове шоу,
Нагадаємо, що раніше Віталіна Біблів зізналась, чому перестала ходити до храму. Вона пригадала ситуацію, після якої змінила ставлення до поняття "віра".
