Не карайте за помилки: як навчити дитину приймати рішення та бути самостійною

Ось чому так важливо навчити дитину робити самостійний вибір

Кожен із нас хоче виховати впевнену, самостійну та щасливу дитину. Але як цього досягти — дозволяти малюку самому робити вибір чи вирішувати все за нього? Чи варто сварити за помилки? І як знайти баланс між любов’ю та дисципліною?

На п’ять популярних питань, що стосуються дитячого виховання, ексклюзивно для Хочу! відповідає експертка Юлія Кичила — власниця мережі дитячих садочків HELLO KIDS та учасниця телешоу “Супермама”.

Чому важливо вчити дитину робити самостійний вибір?

Іноді чую від батьків: “Поки наша дитина маленька, ми будемо все вирішувати за неї”. Це досить поширена практика й абсолютно неправильний підхід до виховання, адже в результаті матимемо невпевнену у собі дитину, яка завжди буде чекати чиєїсь підказки,

Американські психологи Едвард Десі та Річард Раян розробили теорію детермінації, яка пояснює, що одна з базових потреб людини — потреба в автономії. Коли малюк має можливість зробити хоча б незначний вибір, у нього формується внутрішня мотивація. Ми це чудово бачимо у садочку, коли пропонуємо дітям обрати гру з кількох варіантів. Зробивши вибір, вони швидше включаються в ігровий процес, довше зберігають інтерес.

Батьки, які звикли все вирішувати самі, мають зрозуміти, що право на вибір — це спосіб формування у дитини відчуття власної сили та відповідальності. Якщо хочете прокачати цю навичку — почніть з простих речей. Хай малюк сам обере одяг, в якому піде до садочка. Пограйте в ресторан, де йому потрібно буде вибрати страви з меню. Під час прогулянки запропонуйте самостійно вибрати маршрут. Тільки так дитина зрозуміє, що її вибір впливає на події. Тільки так навчиться приймати рішення, коли вас не буде поруч.

 Як навчити дитину формувати свою думку? 

У 2022 році в Україні було проведене міжнародне дослідження PISA, під час якого оцінювалися навички 15-річних підлітків з креативного мислення. За його результатами виявилось, що генерувати оригінальні ідеї можуть 59% українських школярів,

Уміння критично мислити й формувати свої думки — основа креативності. Чим раніше малюк почне мислити самостійно — тим легше йому буде в школі, виші та й взагалі, в житті.

Здатність правильно оцінити ситуацію і скласти про неї свою думку, додасть дитині впевненості, вона буде менше піддаватися тиску однолітків. Про це свідчить і дослідження проведене Гарвардською школою освіти. Діти, яким батьки щодня ставили запитання “Що ти думаєш?” з того чи іншого приводу — вдвічі активніше висловлювалися на уроках та були креативнішими, коли працювали над власними проєктами. Тому щодня цікавтесь думками дитини. Залучайте її до сімейних обговорень. І обов’язково враховуйте думки й ідеї, якщо вони є слушними. Навіть якщо це стосується вибору піци в п’ятницю ввечері.

Чи треба сварити дитину за помилки?

Тут відповідь однозначна — ні, не можна. Психологи називають це “карою за невдачу”. По перше, сварка нічому не навчить дитину. По-друге, вона нашкодить, оскільки формує страх перед новими спробами. Звичайна ситуація: ваша донька хотіла полити квіти й залила підлогу водою. Якщо ви її насварите за шкоду, навряд чи вона схоче повторити цей досвід. Завжди пам’ятайте: коли ви сварите дитину — ви занижуєте її самооцінку та формуєте страх перед новими завданнями. А ще — не даєте розвиватись критичному мисленню,

Замість того щоб проаналізувати свою поведінку і зробити правильні висновки, дитина просто відмовиться від подальших спроб. Професорка психології Стенфордського університету Керол Двек провела на цю тему дослідження, які підтвердили: якщо дитину не карати, а заохочувати до нових спроб, це сформує у неї віру в те, що наступного разу все вийде як слід. Тож не сваріть дитину, а разом проаналізуйте її невдачу. Особливо це стосується дошкільнят. Обов’язково хваліть їх за зусилля й наполегливість, а не тільки за хороший результат.

Як не стати диктатором для дитини? 

Дитина, яка чітко виконує накази батьків, для більшості людей виглядає ідеальною. Батьки навіть пишаються, коли чують: “Яка у вас слухняна дитина!”. Але насправді, за повною покірністю батьківським наказам часто криються приховані почуття. Насамперед страх зробити помилку та бути покараним.

Виховання без диктатури, це ще один шанс навчити дитину бути самостійною. Тож замість категоричних наказів — “Йдемо гуляти в парк, це не обговорюється!” — поясніть, чому ви йдете саме туди. Скажіть, наприклад: “Давай підемо в парк. Там зараз багато твоїх друзів”. Набагато краще, коли ви щось пропонуєте дитині, а не наказуєте.

Якщо ж дитина не слухається і постійно сперечається — це може бути проявом її самостійності. Що цікаво, діти, яким батьки дають можливість висловлювати свою думку — охочіше йдуть на компроміси. Головне, щоб ви могли аргументувати свої вимоги,

Як знайти баланс між любов’ю та дисципліною?

Балансувати між любов’ю та дисципліною дійсно непросто. З одного боку діти потребують постійної підтримки та тепла. З іншого — чітких меж і правил. У психології цей момент називається “дружньо-структурованим вихованням”. Сучасні дослідження показують, що діти, яких виховували з високим рівнем любові і помірною дисципліною, на 40% рідше проявляють агресію в садочку чи школі, ніж ті, кому лише наказували чи виконували усі забаганки,

Як знайти це баланс? Поради досить прості. Підтримуйте дитину, навіть якщо вона зазнала невдачі. Любов має бути без умов. Ніколи не кажіть: “Я тебе не люблю, бо ти погано поводишся!”.

Дисципліна має бути м’якою, без крику та погроз. Наприклад, дитина не хоче снідати. В цій ситуації треба пояснити, що є незмінне правило: всі люди мають снідати. Поки дитина не поснідає, вона не зможе гратися. Дитина має розуміти, навіть якщо вона відмовиться від сніданку, батьки її все одно любитимуть. Але гратись вона не зможе, бо такі правила.

Також раніше Юлія Кичила розкривала секрети виховання впевненої у собі дитини. Дізнайтеся, як виховати людину, яка знатиме, чого хоче.