Скарбниця поколінь. Що варто знати про День української писемності та мови — історія свята та цікаві факти

Історія боротьби та розквіту української мови

27 жовтня — День української писемності та мови. Цікавими фактами про українську мову ми вже ділились. Тепер настав час розповісти важливу інформацію про саму дату.

Мова та здатність мислити дають суспільству можливість змінювати навколишній світ. Мова народу є справжньою скарбницею, де зберігається його духовність. Рідна мова створює невидимий зв'язок між минулими та майбутніми поколіннями.

Попри спроби витіснити українську мову, народ завжди захищав своє право на неї. Протягом усіх часів українські митці й культурні діячі підтримували й поширювали її, залучаючи дедалі більше прихильників.

Історія та поява Дня української писемності та мови

Починаючи з 1997 року, 9 листопада в Україні щорічно святкували День української писемності та мови. Однак у 2023 році дата цього свята змінилось.

У 2023 році завдяки церковній реформі ПЦУ дата святкування була перенесена і з того часу День української писемності та мови перенесли на 27 жовтня. Президент підписав відповідний указ 28 липня 2023 року, присвятивши подію до пам’яті Преподобного Нестора-Літописця, адже його внесок у писемність важливий для історії української мови.

Звідки з’явилась ідея відзначати День української писемності та мови

Українська мова, яка входить до слов'янської групи, має праслов'янське коріння, а не походить від гіпотетичної давньоруської мови, що нібито розділилася на українську, білоруську та російську. Формування української мови почалося у VI столітті й тривало до XVI століття, під впливом як слов'янських племен, так і тюркських та іраномовних народів. Згадку про українські слова "мед" і "страва" можна знайти в описах гунів, зроблених візантійським дипломатом Пріском Панійським, які також мешкали на сучасних українських територіях.

Згідно з дослідженнями, протоукраїнські риси мови з'явилися ще до XI-XII століть, і деякі з них збережені на стінах Софійського собору у формі графіті староукраїнською мовою. Наприклад, в одній з фраз — “Господи помози рабу своєму Павлови” — використано давальний відмінок, характерний саме для української.

Після занепаду Київської держави й Королівства Русі почалися складні часи для української мови, найбільших обмежень вона зазнала від Московської держави та Російської імперії. У 1627 році, за наказом московського царя, було вперше спалено українські книги, а в 1720 році Петро I заборонив друк книг українською мовою взагалі, що призвело до поглиблення неграмотності серед населення.

Однак українська інтелігенція невпинно боролася за популяризацію мови. Одним з творців сучасної української мови був Іван Котляревський, автор творів "Енеїда" та "Наталка Полтавка", написаних живою народною мовою. А трохи пізніше, поезія Тараса Шевченка довела, що українська мова гідно конкурує з іншими.

Сьогодні в Україні мову оберігають і розвивають. Все більше людей прагне або повернутися до мови своїх предків, або навчитися української. У 1997 році було вирішено щорічно святкувати День української писемності та мови на честь Нестора-Літописця, чия праця була написана протоукраїнською.

Цікаві факти про свято та українську мову

• Щороку до Дня української писемності та мови розпочинається конкурс імені Петра Яцика, де свою майстерність демонструють знавці української мови з 20 країн світу. Загальна кількість учасників яких сягає близько 5 мільйонів.

• Найбільш перекладаним українським твором є "Заповіт" Тараса Шевченка, який із 1845 року перекладали 147 разів на різні мови.

• До останніх років словниковий склад української мови складав близько 276 тисяч слів. Але завдяки швидкому розвитку ця кількість суттєво зросла на кілька сотень.

• Українська мова вважається лідером за кількістю зменшувальних форм. Навіть у національному гімні є слово "воріженьки", хоча у версіях 1862 та 1865 років було вжито "вороги".

• Найдавніша відома збірка літературних творів українською датується 1571 роком. Баладу "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?" було включено в граматику Яна Богослова, але через його смерть книга так і не була надрукована. Першим надрукованим "Букварем" вважається підручник Івана Федорова, що нині зберігається в бібліотеці Гарварду.

Також не пропустіть повний календар державних свят листопада 2024. На нас чекає Міжнародний день бухгалтера, Всесвітній день дитини та ще чимало важливих дат.