Червона помада стала одним з найяскравіших символів боротьби проти нацизму в часи Другої Світової війни
За часів Другої Світової війни зробили червону помаду не тільки трендом, а й символом нескореності та спротиву європейців.
Як червона помада боролася з нацизмом: цікаві історичні факти
Популяризації червоної помади як символу боротьби з нацизмом посприяв сам Адольф Гітлер, пише Бабель. Річ у тім, що фюрер всіма силами намагався заборонити косметику і особливу увагу в цій забороні приділяв червоній помаді. Тож не дивно, що уряди США та європейських країн почали заохочувати жінок фарбувати губи у червоний. Створили навіть цілу кампанію з пропаганди такої помади! Наприклад, у Великобританії на важливості червоної помади наголошував прем'єр-міністр Уїнстон Черчилль.
А у США пішли далі і розробили навіть спеціальну лінійку для жінок-військових. До неї входили помада, рум'яна та лак. А косметичні бренди підхопили цей тренд і вигадали "воєнні" назви для відтінків червоного — наприклад, бойовий чи переможний. Але історія червоної помади розпочалася задовго до Другої Світової.
Червона помада та суфражистки
Але почалося все ще задовго до Другої світової, на перетині ХІХ-ХХ століть. Тоді червона помада вважалася розпусною, а косметика в жіночій сумочці було рідкістю. Такі пуританські патріархальні устрої не могли не викликати обурення, тож жінки утворили рух за свої права. Жінок, що боролися за виборче право та проти дискримінації, називали суфражистками (від французького слова "суфражизм", що означає "виборче право"). І, звичайно ж, одним з символів боротьби та непокори стала червона помада.
Це відбулося у 1912 році, коли тисячі суфражисток у Нью-Йорку вийшли на марш. Канадська підприємиця та засновниця косметичної імперії Елізабет Арден вирішила роздати мітингувальницям яскраво-червону помаду, щоб показати свою підтримку. І це було потужно — 15 тисяч жінок йшли вулицями мегаполіса з губами "провокаційного" кольору і вигукували гасла. Ця подія надихнула жінок у Європі, Новій Зеландії та Австралії й вони теж почали використовувати червону помаду як символ боротьби.
Червона помада під час Першої Світової війни
Патріархальне суспільство часів Першої Світової вважало, що косметика підкреслює жіночий обов'язок "залишатися жінкою". Тоді обставини змусили жінок опановувати "чоловічі" професії, буквально замінювати чоловіків на заводах, за кермом трамваїв тощо. Але патріархальному устою не хотілося, щоб жінки надто сподівалися на те, що назавжди опинилися у "чоловічому світі".
Дуже далеко в цьому зайшла косметична магнатка Хелена Рубінштейн, яка випустила рекламу, в якій домогосподаркам казали, що користування косметикою — це прояв патріотизму. Рубінштейн підкреслювала, що фарбуватися так само важливо, як ходити на роботу. Щобільше, вона казала медсестрам Червоного Хреста, що користуватися рум'янами та пудрою для них настільки ж важливий обов'язок, як завдання рятувати життя солдатів. Це була революція в світі косметики, але у 20-ті роки суспільство Європи та особливо Америки знову спробувало нав'язати жінкам пуритнанські норми. У 1921 році навіть розпочалася кампания проти використання косметики. Звчиайно ж, особливу увагу приділили саме червоній помаді. Але пурітанству не вдалося перемогти жагу жінок до макіяжу.
Червона помада під час Великої депресії
У 30-ті роки яскрава губна помада стала трендом. На це повпливав Голлівуд та кінозірки. Косметика змінювалася — додалося різномаїття, продукти стали доступнішими та компактнішими. Жіночі журнали знову заговорили про те, що краса — частина жіночої роботи, а диплом та амбіції — ніщо без гарної упаковки, тобто косметики.
Тож напередодні Другої Світової косметика стала чимось звичним. А під час війни — ще й нагадуванням про мирне життя. Наприклад, уряд Великобританії, який запровадив жорсткі норми на товари, не обмежував жінок у косметиці.
Червона помада та Друга Світова
Жінки знову повернулися на фабрики та заводи. І це дало поштовх новій хвилі популярності червоної помади. На виробництві потрібно було носити спецодяг, а часом навіть спецокуляри, волосся — прикривати хустками, а підкреслити жіночність хотілося. Тож деякі підприємства навіть роздавали працівницям червону помаду, щоб підняти моральний дух.
А як щодо Гітлера? Німецький диктатор був хейтером косметики, ще у 1933 році його нацистська партія заявляла, що ідеальна німецька жінка не користується косметикою, адже має натуральну "арійську" вроду. А особливо вегетеріанець Гітлер не любив помаду, яку в ті часи виробляли з тваринних жирів. Він навіть забороняв відвідувачкам своєї заміської резиденції фарбувати нігті, надмірно використовувати косметику та фарбувати губи в червоний.
Британське Міністерство інформації вирішило викорстати цей факт, запустивши велику пропагандистську компанію зі слоганами "Краса — ваш обов'язок", "Помада — ваша зброя, а ви — солдати в тилу". Зараз такі гасла розкритикували би за сексизм, але часи були інші. Тож, пропаганда спрацювала і червона помада стали символізувати нескореність. Фарбувалися нею навіть на окупованих територіях.
У США, де на початку війни запинили виробництво косметики, досить швидко змінили свою думку і стали говорити про те, що косметика життєво необхідна. У 1941 році для жінок, що поповнили ряди американської армії, червона помада стала обов'язковою.
Ось тоді всі згадали про Елізабет Арден — уряд США попросив її розробити спеціальний відтінок червного для жінок у армії. Так з'явилися лак, рум'яна та, звичайно ж, помада кольору Montezuma Red. Свій колір від Арден отримали і цивільні жінки — Victory Red.
З'явилося завдання і для Хелени Рубінштейн. Підприємиці замовили розробку "програми догляду за зовнішньостю". Також Хелена створила власний відтінок — Regimental Red.
Інші виробники підхопили тренд і створили бойовий, ракетний, патріотичний, гренадерський червоний.
Раніше ми розповідали про 5 лайфхаків при нанесенні макіяжу. Спробуйте їх!