День Героїв Небесної Сотні відзначають 20 лютого кожного року згідно з Указом президента України від 11 лютого 2015 року "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні". Цей день залишиться у пам'яті людей про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини та гідне європейське майбутнє України.
Революція Гідності — масовий громадянський протест, який тривав 94 дні — з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. 20 лютого 2014 року у Києві загинуло 48 осіб. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013-2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, назвали Героями Небесної Сотні. Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. Список загиблих громадян був складений на основі даних, зібраних "Євромайданом SOS", МОЗ, МВС, медиками Майдану, журналістами Радіо Свобода та інших ЗМІ, за матеріалами radiosvoboda.
День Героїв Небесної Сотні має на меті увічнити людську, громадянську та національну відвагу й самовідданість, стійкість та силу духу громадян. Саме завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави. Пам’ять про Героїв Небесної Сотні буде завжди жити у серцях людей.
НЕБЕСНА СОТНЯ
Список загиблих внаслідок подій на Грушевського
Бадера Олександр, 66 років, з Києва. Активний учасник Євромайдану. Помер від побиття, отриманого 22 січня 2014 року на Грушевського. Захоплювався історією та етнографією, був отаманом Галицько-Волинського козацтва. Мріяв створити музей Січових Стрільців. помер 28 січня.
Вербицький Юрій, 50 років, активіст Євромайдану зі Львова. Його викрали 21 січня разом з активістом Ігорем Луценком з Олександрівської лікарні в Києві. Наступного дня в лісі біля Києва було виявлено тіло Юрія Вербицького, який помер від катувань на сильному морозі, його руки були зв’язані скотчем. В МВС заявили, що Юрій Вербицький помер "від переохолодження, а тілесні ушкодження, які він отримав, не пов’язані зі смертю".
Жизневський Михайло, 25 років, громадянин Білорусі, входив до самооборони Майдану. Загинув 22 січня під час подій на Грушевського від наскрізного вогнепального поранення в серце.
Горошишин Максим, 25 років, з села Грушківка Кам’янського району Черкаської області. Максим отримав сильне отруєння газами на Грушевського, внаслідок чого почалася пневмонія. До лікарні ще потрапив у свідомості. Місяць боровся за життя, лежав у 17 лікарні Києва. Помер у ніч на 20 лютого.
Калиняк Богдан, 52 роки, родом з Коломиї Івано-Франківської області. 28 січня 2014 помер у шпиталі в Івано-Франківську. Після того, як на Грушевського чоловіка полили крижаною водою з водомета, він захворів, запустив хворобу. При цьому брав на себе найважчі завдання: нічні чергування, допомагав пораненим.
Сеник Роман, 45 років, родом з Яворівщини Львівської області, помер у київській лікарні. Його тяжко поранили 22 січня на Грушевського. У нього було важке поранення в легені, переніс кілька операцій, довелося ампутувати руку, кілька діб лікарі боролися за життя Романа.
Нігоян Сергій, один з охоронців Майдану, 20 років, родом з Дніпропетровської області. Його родина переїхала до України, рятуючись від війни в Нагорному Карабаху. Загинув 22 січня 2014 року від поранення, спричиненого свинцевою картеччю під час подій біля стадіону "Динамо" на Грушевського.
Загиблі внаслідок бійні та відстрілу снайперами, влаштованих силовиками 18-20 лютого
Невідомий загиблий, Святослав. Загинув під час пожежі в Будинку профспілок. Хлопцю було від 25 до 30 років. Зареєструвався під ім'ям Боєць. Про нього майже нічого невідомо. Його поховали на Аскольдовій могилі в центрі Києва поруч із церквою Святого Миколая. Правоохоронні органи склали ДНК-карту хлопця, що може допомогти рідним, знайомим, якщо такі знайдуться, ідентифікувати загиблого.
Арутюнян Георгій, 53 роки, з Рівного, вірменин, громадянин Грузії, отримав посвідку на проживання в Україні, активіст ВО "Свобода". 20 лютого 2014 року був убитий пострілом снайпера біля Монумента Незалежності у Києві. Найменшій дочці від другого шлюбу - лише три роки. У 2012 році його дружина померла в Рівному, відтак тепер трилітня Арутюнян Ашхен (2010 р. н.) залишилася круглою сиротою.
Аксенін Василь, 1962 р. н., з Чернівців. Отримав два важкі поранення 20 лютого від пострілів снайпера на Інститутській. Помер 11 березня в лікарні в Польщі. У Чернівцях на його честь збираються назвати вулицю.
Байдовський Сергій, 23 роки, з Волині. З 2007 року навчався у Луцькому інституті розвитку людини університету "Україна". Загинув від вогнепального поранення на Майдані у Києві 20 лютого.
Бачинський Ігор, 30 років, з Боярки Київської області. Круглий сирота. У Ігоря були лише бабуся та дідусь, які живуть у Боярці. Вони й розповіли, що він отримав важкі травми на Майдані, лікувався, але 25 лютого помер. Лікарі записали причиною смерті просто хворобу.
Балюк Олександр, 1974 р. н. Проживав в селі Пилиповичі, Новоград-Волинського району Житомирської області. Помер 20 лютого від вогнепального поранення. Зі слів очевидців, сам тяжко поранений, він намагався врятувати життя іншому пораненому.
Бльок Іван, або Тур, 40 років. Жив у місті Городок Львівської області. Приватний підприємець. Його побратими розповідають, що Іван кожного разу їхав до Києва тоді, коли була найбільша небезпека. Уперше вирушив після того, як "беркутівці" напали на студентів у ніч проти 30 листопада, потім після 11 грудня й в інші найнебезпечніші періоди. Коли 18 лютого знову почали вбивати, сів з друзями на бус і поїхав на Майдан. 20 лютого вранці на Інститутській він загинув від кулі снайпера.
Бондарєв Сергій, 32 роки, з Краматорська Донецької області, останні роки жив і працював в Києві, програміст GlobalLogic. Загинув під час першого штурму від чотирьох кульових поранень біля Будинку профспілок 18 лютого.
Бойків Володимир, 1955 р. н., родом зі Львова, у 2000-му родина переїхала до Києва. Навчався в "Львівській політехніці", усе життя працював будівельником, був власником будівельної фірми. Його батько - Василь Бойків - був дивізійником СС "Галичина", живий. 18 лютого Володимир Бойків вирушив на Майдан. Володимир Бойків отримав кульові поранення на Майдані (де точно - невідомо). Помер 24 лютого в лікарні.
Бондарчук Сергій, 52 роки, зі Старокостянтинова Хмельницької області. Викладав фізику в Старокостянтинівській гімназії. Помічник-консультант народного депутата України Ігоря Сабія. З 2009 року голова Старокостянтинівської міської організації ВО "Свобода". Загинув 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській.
Братушко Олексій, 38 років, з Сум. Загинув на Інститутській від кулі снайпера, що прострелила щит та бронежилет. У нього залишилися хворі батьки, дружина та двоє дітей - 13-річна донька та одномісячний син. Олексія поховали на алеї почесних громадян Сум.
Брезденюк Валерій, 50 років, м. Жмеринка Вінницької області, український підприємець, художник у техніці ебру (малюнки на воді), 2013 року увійшов до фіналу конкурсу "Україна має талант", мав комп'ютерний клуб у Жмеринці. За кілька місяців до загибелі увійшов до жмеринського осередку партії УДАР. Вбитий пострілом у спину в ніч проти 19 лютого 2014 року на Майдані.
Бура Ольга, 28 років, з села Ріпнів Буського району Львівської області. Померла 10 березня в Києві від травм, отриманих під час подій на Майдані. 24 листопада 2013 року разом з цивільним чоловіком Володимиром (перший чоловік з сусіднього села Кізлова помер) поїхала на Майдан. Тендітна дівчина була в загонах сотні Самооборони Майдану.
Вайда Богдан, 48 років, з села Летня Дрогобицького району, Львівська область. На київський Майдан поїхав 19 лютого. Вже зранку наступного дня, приїхавши до Києва, зателефонував сестрі: "Люба, тут справжня війна! Стріляють...", – після цього розмова обірвалася. Того ж дня по обіді повідомили про смерть Богдана, який загинув від кулі снайпера.
Войтович Назар, 17 років, з села Травневе Збаразького району, Тернопільська область. Загинув 20 лютого 2014 року. Ще в середу, 19 лютого, Назар був на парах, а ввечері мав віднести до автобуса, який їхав на Київ, речі для столичного Майдану. Та в останню хвилину щось змінилось, і Назар вирішив їхати на Майдан особисто. Назар поїхав до Києва вночі 19 лютого, а вже наступного дня під час протистоянь на Майдані хлопця вбили з вогнепальної зброї.
Ворона В’ячеслав, 32 роки, з Києва. Активіст Майдану. Помер унаслідок травм, отриманих 18 лютого 2014 під час боїв з криміналітетом у Маріїнському парку Києва. Народився у місті Прип'ять. Після аварії разом із батьками переїхав до Києва. Навчався в інституті МВС у Дніпропетровську. В'ячеслав постраждав від "тітушок", які проламали йому кастетом череп. Перебував в реанімації у київській лікарні в комі. Помер 9 березня.
Гаджа Петро, 48 років, з Києва. Народився у Рахові Закарпатської області. Був на Майдані від початку. Входив до лав 8-ї сотні Самооборони, займався нічними чергуваннями. 18 лютого, під час подій під Верховною Радою, отруївся газом. Майже місяць лікувався від газових опіків бронхів та легень. Петра виписали з лікарні, він збирався до санаторію, але за кілька днів помер.
Голоднюк Устим, 19 років, зі Збаража Тернопільської області. Учасник самооборони, стрілець сотні "Свободи", волонтер "Демократичного Альянсу". Був захисником Майдану з листопада 2013 року. 30 листопада "Беркут" побив його, на потилиці був шрам, наклали 12 швів. 20 лютого 2014 року внаслідок вогнепального поранення в голову загинув. Отримав вогнепальне поранення зі снайперської гвинтівки, допомагаючи забирати загиблих біля верхнього виходу станцїї метро "Хрещатик". Куля снайпера влучила у праве око.
Городнюк Іван, 29 років, з Березного Рівненської області. 19 лютого Іван повернувся додому з Майдану, під час штурму "беркутівцями" його облили водою з водометів і побили. Звернувся до лікарів, почав лікуватися. Але вночі серце молодого чоловіка не витримало і зупинилося.
Грабовський Ярослав, 34 роки, з села Печеніжин, Коломийський район Івано-Франківської області. Загинув на Майдані. Дата смерті – 21 лютого 2014 року.
Гриневич Едуард, 28 років, родом з села Деревки Любешівського району, Волинська область. Громадський активіст, член партії ВО "Свобода", член "Волинської сотні". Був на Майдані тричі. Востаннє поїхав у Київ 16 лютого, а вже за чотири дні куля снайпера обірвала його життя.
Варениця Роман, 35 років, з Яворівського району Львівської області. Застрелений на вулиці Великій Житомирській, імовірно, тітушками.
Васильцов Віталій, 1977 р. н. Уродженець с. Гаврілівці, Хмельницької області, що мешкав у с. Жорнівка Києво-Святошинського району Київській області. Був застрелений на вулиці Великій Житомирській 18 лютого.
Веремій В’ячеслав, не дожив три дні до свого 34-річчя, український журналіст, кореспондент газети "Вести". У 2003 році закінчив Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Працював журналістом у "Газеті по-київськи", на сайті "Обозреватель", газеті "Сегодня". Він був одним із провідних журналістів видання, писав на гострі соціальні теми, проводив журналістські розслідування.
Гурик Роман, 19 років, з Івано-Франківська, студент Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Романа. Загинув у Києві 20 лютого від кулі снайпера. Хлопця поховали в Меморіальному сквері по вулиці Мельника в Івано-Франківську, де розташовані могили січових стрільців та вояків УПА.
Дворянець Антоніна, 62 роки. Після загибелі її виявили на барикаді, розташованій на вулиці Інститутській біля верхнього входу в метро "Хрещатик". Загинула від забиття кийками спецпризначенцями міліції.
Дзявульський Микола, 56 років, з Шепетівки. Вчитель географії та біології, член ВО "Свобода". Застрелений на Інститутській 20 лютого снайпером. Брав активну участь у громадсько-політичному житті міста: обирався депутатом міської ради 1994-1998 років, керівник громадської організації "Шепетівська спілка підприємців".
Дідич Сергій, 44 роки. Депутат Городенківської районної ради Івано-Франківської області від ВО "Свобода". Загинув 18 лютого 2014 року.Сотник івано-франківської сотні на столичному Майдані. У Жовтневому палаці він відповідав за порядок на другому поверсі. Сергій із дружиною на Майдані був з початку грудня, Різдво відсвяткував на передовій. 18 лютого 2014 граната розірвала йому сонну артерію на шиї.
Дигдалович Андрій, 40 років, з села Сокільники Пустомитівського району, Львівська область, 40 років. Вбитий 20 лютого від пострілу снайпера. Куля пройшла навиліт через бронежилет. Андрій Дигдалович був на Майдані три місяці. Ще у грудні був одним з перших, хто стримував натиск "Беркуту". Комендатура Майдану нагородила його "Орденом за оборону Майдану".
Дмитрів Ігор, 30 років, з села Копанки Калуського району, Івано-Франківська область. Загинув 20 лютого від пострілу снайпера в легені.
Жаловага Анатолій, 1980 р. н., з села ДубляниЖовківського району Львівської області. Загинув 20 лютого.
Жеребний Володимир, 28 років, з Рудок Самбірського району Львівської області. Загинув від куль снайпера на вулиці Інститутській 20 лютого. Кулі влучили в шию (ураження сонної артерії) та голову. Володимир був активним учасником Євромайдану, від перших днів протестів перебував у Києві.
Зайко Яків, 73 роки, з Житомира. Народний депутат України 12(1) скликання від Народного руху, головний редактор журналу "Голос громадянина". 18 лютого 2014 року помер від інфаркту, втікаючи від "Беркуту" на вул. Інститутській.
Захаров Володимир, 57 років. Загинув під час пожежі в офісі Партії регіонів на Липській. За одними даними, чоловік задихнувся від димових шашок після того, як його побили бітами, обрізками труб і ногами. За іншими даними, застрелений вистрілом в голову.
Зубенко Владислав, 22 роки, з Харкова. На Майдан приїхав у лютому, записався до Самооборони. 20 лютого його смертельно поранили на Майдані. Снайперська куля "7,62" поранила нирки, печінку та легені. 28 лютого помер.
Ільків Богдан, 51 рік, родом з смт. Щирець Пустомитівського району, Львівська область. Уперше Богдан поїхав на Майдан 11 грудня. Після цього був у Києві ще три рази. Богдан у Києві брав участь в охороні барикад та нічних патрулюваннях міста як член Стрийської сотні Самооборони. В Снайпер влучив у Богдана Ількова на Інститутській кулею калібру 7,62 зі зміщеним центром ваги. Помер 22 лютого в 17 лікарні Києва.
Капінос Олександр, 29 років, фермер з Кременця, мав наречену, з якою зустрічався на Майдані. Під час сутичок на Грушевського 18 лютого Сашко був сильно поранений прицільний пострілом з рушниці. За іншими свідченнями, у нього влучила граната біля Будинку профспілок.
Кемський Сергій, 33 роки, з Керчі. Він працював в Інституті політичних та економічних ризиків і перспектив, писав для "Української правди ". Загинув 20 лютого.
Кіпіані Давід, 33 роки, громадянин Грузії. Був на Майдані три місяці. Його тіло знайшли поряд з барикадою біля ЦУМу з двома кульовими пораненнями в ніч проти 21 лютого. Помер у "швидкій".
Кіщук Володимир, 1956 р.н., із села Димар Вишгородського району, Київська область. Загинув 18 лютого у Києві під час сутичок між мітингувальниками та "беркутівцями". Проломлена голова в районі потилиці. Тіло виявили у Будинку офіцерів.
Корнеєв Анатолій, голова Рудської сільської ради в Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області. 20 лютого вбив снайпер на Майдані.
Корчак Андрій, 49 років, був неодружений. Загинув 18 лютого під час сутичок на вул. Інститутській. "Беркутівці" йому проламали голову. На Майдані був ще з листопада. Помер Андрій Корчак у столичній лікарні №17.
Костенко Ігор, 22 роки, студент географічного факультету Львівського університету. Був убитий в районі Жовтневого палацу вистрілами в голову та груди. Загинув 20 лютого 2014 року.
Костишин Михайло,1971 р. н., з села Нижній Струтин Рожнятівського району Івано-Франківської області. Михайло був на Майдані у Києві одразу після побиття студентів. Його також жорстоко побили, із 27 січня перебував у лікарні. Помер 26 лютого.
Котляр Євген, 33 роки, з Харкова. Альпініст, природоохоронець, активіст екологічного руху "Зелений фронт", запам’ятався тим, що боровся за порятунок парка Горького в Харкові від вирубки, критикував діяльність Добкіна та Кернеса. Був вбитий 20 лютого, потрапив під кулі біля метро Хрещатик.
Коцюба Віталій, 31 рік, зі Львова. Загинув 20 лютого 2014 року від вогнепального поранення.
Креман Іван, з Кременчука. Загинув 20 лютого на Інститутській.
Кульчицький Володимир, 64 роки, з Києва. Загинув 18 лютого. Куля пройшла на виліт в серце зі спини, застрягла в одязі. Друга влучила йому в живіт. У нього був тільки шолом для захисту.
Курач Анатолій, 32 роки, з Рівного. Був побитий на Майдані, до рівненської обласної лікарні з Києва його привезли з проламаним черепом. Дата смерті - 21 лютого.
Мазур Артем, 26 років, з Хмельницького. Активіст Євромайдану, чотовий 9-ї чоти 15-ї сотні Самооборони Майдану. Його смертельно поранили гранатою 18 лютого під час сутичок у Маріїнському парку. В акціях протесту Майдану брав участь два місяці.
Максимов Дмитро, 19 років. Срібний та бронзовий призер з дзюдо Дефлімпійських ігор у Софії. Він був надією для національної дефлімпійської збірної команди України по дзюдо, у Софії-2013. Від вибуху гранати йому відірвало руку. Хлопця хтось відвів у Будинок профспілок, де він помер від втрати крові.
Мельничук Володимир, 39 років. Приносив на Майдан теплі речі, їжу, у сутичках участі не брав, розповідають його друзі. Помер у 17-тій лікарні від вогнепальних поранень у шию 20 лютого. У чоловіка вистрелив снайпер.
Мовчан Андрій, 34 роки, Київ. Працював у театрі ім. Франка освітлювачем, член Демократичного Альянсу. Загинув від вогнепального поранення в голову 20 лютого 2014 року. На фото, прикріпленому на дверях під’їзду будинку, де жив Андрій, є припис, що загинув він, прикриваючи від кулі дівчину.
Мойсей Василь, 21 рік. Активіст Ківерцівської міської організації ВО "Свобода" Волинської області. Загинув 20 лютого від поранення в грудну клітку. Вранці 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у нього влучив снайпер.
Наконечний Іван, 83 роки, з Києва, офіцер ВМС СРСР у відставці, найстарший член Небесної Сотні. На Майдані перебував постійно після силового розгону мирного Євромайдану в ніч проти 30 листопада. Казав, що це його офіцерський обов'язок - захищати людей. Отримав важку травми під час зачистки "Беркутом" вулиці Інститутської 18 лютого. Після цього Іван Наконечний півмісяця перебував у комі, 7 березня офіцер помер.
Наумов Володимир, 43 роки. Народивсь в с. Шевченки Добропільського району. За позовом серця поїхав на своїй машині на Майдан. Його знайшли загиблим на Трухановому острові вранці 18 лютого. За версією міліції – самогубство. За іншою версією, неміліцейською: був викрадений і задушений.
Опанасюк Валерій, 42 роки, з Рівного. Загинув 20 лютого від снайперської кулі. Цілими днями чергував на барикадах, допомагав новоприбулим протестувальникам.
Павлюк Володимир, з Коломиї, вік біля 40 років. Загинув 20 лютого. Отримав чотири поранення: три у ногу, одне у ліве око.
Пагор Дмитро, 21 рік. Загинув увечері в Хмельницькому біля будівлі СБУ, звідки була відкрита стрілянина. Був поранений у голову, невдовзі помер в лікарні.
Пантєлєєв Іван, 32 роки, з Краматорська Донецької області, рок-музикант, автор пісень, гітарист гурту "Небо мінуса". На Майдан приїхав 10 грудня після того, як побачив, як "Беркут" побив студентів у ніч проти 30 листопада.
Паньків Микола-Олег, 39 років, з села Лапаївка Пустомитівського району Львівської області. Брав участь у блокуванні військових частин, щоб не допустити виїзд силовиків до Києва. Помер від кулі снайпера в груди, 20 лютого. Це трапилось, коли він витягував мітингувальників, поранених та вбитих снайперами з передової.
Паращук Юрій, 48 років, мешкав Харкові. Загинув 20 лютого 2014 року на Майдані від снайперської кулі. Був на Майдані з 1 грудня 2013 року. Останнім часом був волонтером, намагаючись врятувати людей.
Пасхалін Юрій, 30 років, з села Носачів Черкаської області. Отримав три вогнепальні поранення в спину 18 лютого й одне пневматичне поранення, першу допомогу було надано в Будинку профспілок. Після підпалу будинку його евакуйювали до 18-й лікарні на бульварі Шевченка, проте врятувати не вдалося. Юрій удень 18 лютого був на Майдані, потім пішов додому, але коли почув, що його розганяють, то повернувся й загинув.
Пехенько Ігор, 43 роки, мешкав у Вишгороді Київської області. 30 листопада був на Майдані, тоді його сильно побив "Беркут", після чого тривалий час лікувався. 17 лютого Ігор знову знаходився в епіцентрі подій. 18 лютого останій раз спілкувався з матір'ю по телефону, після 18 лютого телефон відключив. Стріляли в Ігоря тричі.
Плеханов Олександр, 22 роки, студент архітектурного факультету КНУБіА, наступного дня мав отримати диплом бакалавра. Загинув 18 лютого.
Полянський Леонід, 38 років, з Києва, родом з Вінниччини. Рідні розповідають, що він був життєрадісним чоловіком і не міг стояти осторонь беззаконня, що відбувається в Україні - тому і ходив на Майдан.
Прохорський Василій, 33 роки. Допомагав ліками Майдану. 18 лютого був там і з того моменту не виходив на зв'язок, додому не повернувся, на роботу не вийшов. Тіло упізнали 22 лютого 2014 року. Був дуже сильно скалічений, зуби вибиті.
Прохорчук Віктор, 38 років, з Володарська-Волинського Житомирської області. Віктор Прохорчук перебував на Майдані від самого початку. Зник 18 лютого. Активісти з його сотні відшукали свого побратима через тиждень у морзі. Перед тим тіло загиблого виявили у дворах Хрещатика зі слідами насильницької смерті та з перерізаним горлом.
Саєнко Андрій, 1962 р.н., з Фастова Київської області. Належав до Самооборони Майдану. Загинув 20 лютого.
Семисюк Микола, 1986 р. н., з Хмельницького. Загинув 20 лютого від кульового поранення в голову. Про хлопця дуже мало що відомо.
Сердюк Ігор, 40 або 44 роки, з Кременчуга, підприємець. До Києва їздив з перших днів протестів, вступив до Самооборони, був знаменоносцем 9 сотні. Майже два місяці пробув на Майдані. Сердюку Ігорю вистрелили з обрізу в обличчя. 18 лютого він будував барикаду, коли на нього напали тітушки та "беркутівці".
Сміленко Віктор, 1961 р.н., з села Борисівка Бобринецького району, Кіровоградська область. Загинув 20 лютого.
Смолинський Віталій, село Фурманівка Уманського району. Загинув 20 лютого. Він жив та працював у Києві. Віталій.
Сольчаник Богдан, 28 років, історик, викладач Українського католицького університету. Убитий на Інститутській 20 лютого. Коли почалися протести на Євромайдані, він не міг залишатися осторонь. Покинув викладацьку роботу й приїхав захищати свою країну.
Тарасюк Іван, 21 рік, з села Олика Ківерцівського району, Волинська область. 20 лютого загинув на Майдані від вогнепального поранення, стріляв у хлопця снайпер.
Ткачук Ігор, 1975 р. н. Мешканець Великої Кам'янки Коломийського району Івано-Франківської області. Загинув від пострілу снайпера 20 лютого 2014 року.
Топій Володимир, 58 років, з села Вишня Городоцького району. З 24 грудня був у 12 сотні.
Точин Роман, 44 роки, з міста Ходорів Львівської області. Загинув на Майдані 20 лютого 2014 року від вогнепального поранення в голову. Його сотня охороняла барикаду на Інститутській.
Ушневич Олег, 1982 р.н., родом з Дрогобича, мешкав у місті Сколе, де й похований. Загинув 20 лютого. Застрелений спайпером на Інститутській біля Жовтневого палацу. На Майдані в Києві Олег Ушневич був з першого дня.
Храпаченко Олександр, 26 років, театральний режисер, з Рівного. Загинув 20 лютого від снайперського пострілу, що пройшла через ключицю, прошила легені та потрапила в печінку.
Хунтсаар Артур, 29 років, з Івано-Франківська. Загинув 18 лютого від кульового поранення. За словами очевидців, це трапилося в Маріїнському парку, де тітушки та беркутівці влаштували справжню бійню.
Цепун Андрій, 35 років. Андрій загинув у ніч на 21 лютого. Він був у команді активістів, які ввечері 20 лютого блокували в’їзд до столиці з Гостомельської траси. Його знайшли вбитим на вулиці Верболозній з ознаками побиття й смертельної черепно-мозгової травми.
Царьок Олександр, з с. Калінін Васильківського району, Київська область. Загинув біля Жовтневого палацу.
Хурція Зураб, 54 роки, з Грузії, проживав у Кіровограді. Тіло виявили на барикаді, розташованій на вулиці Інститутській, біля верхнього входу в метро «Хрещатик» 18 лютого. Помер від серцевого нападу.
Чаплінський Володимир, з Обухова Київської області. Його дружина працює в дитячому садку, у сім'ї - двоє дітей: син та донька.
Черненко Андрій, 35 років, з села Слободо-Петрівка Гребінківського району, Полтавська область. Загинув 18 лютого від кулі снайпера. Був доставлений з Будинку профспілок до 17 лікарні з проникаючим вогнепальним пораненням.
Чернець Віктор, 37 років, з села Подібна Черкаської області. На трасі Одеса-Київ жителі Маньківки та Умані біля села Подібна встановили блок-пост на дорозі, аби тітушки та спецпризначенці не дісталися до столиці. Водій невстановленого джипа, який пробивав дорогу внутрішнім військам, на шаленій швидкості 19 лютого збив на смерть Віктора Чернця.
Чернявський Дмитро, 22 роки, з Донецька. Працював прес-секретарем обласної організації ВО "Свобода". Загинув увечері 13 березня в центрі Донецька під час нападу на учасників мітингу за єдність України проросійських радикалів. Хлопцю завдали смертельного ножового поранення.
Чміленко Віктор, 53 роки, з села Борисівка Бобринецького району, Кіровоградська область. 20 лютого на Майдані застрелив снайпер.
Шаповал Сергій, 1969 р. н. з Києва, активіст Самооборони. Знайшли померлим в Будинку офіцерів 18 лютого.
Швець Віктор, 56 років,з села Гатне Києво-Святошинського району Київської області. Kолишній міліціонер, був уже на пенсії. 18 лютого пішов на Майдан, як сам казав, захищати молодь. Близько першої години ночі з 18 на 19 лютого отримав три вогнепальні поранення в черевну порожнину на Майдані. Швидка забрала до лікарні, але він помер по дорозі.
Шеремет Людмила, 75 років. Поранена в голову в Хмельницькому біля будівлі СБУ під час акції протесту. З будівлі СБУ була відкрита стрілянина з автомата. Померла в лікарні.
Шеремет Василь, 1950 р. н. (за іншою інформацією - 1949 р. н.), з села Ланчин Надвірнянського району, Івано-Франківська область.
Шилінг Йосип, 61 рік, з Дрогобича Львівської області. Був членом Української гельсінської спілки та Української республіканської партії в часи здобуття незалежності України. На київський Майдан їздив кілька разів, затримувався там надовго. Загинув 20 лютого від пострілу в голову біля Жовтневого палацу.
Шимко Максим, 33 роки, з Вінниці. Загинув 20 лютого 2014.
Щербанюк Олександр, 46 років, з Чернівців. Загинув 20 лютого на Інститутській. Учасник усіх виборчих перегонів, член ВО "Батьківщина". Снайпер вцілив у нього просто біля чернівецького намету "Батьківщини".
Раніше ми писали тиждень спецпоказів, який стартує на СТБ до Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні. На глядачів чекатиме низка художніх та документальних проєктів про українців.
Головне фото: 5.ua