День Києва 2026: найкрасивіші вірші про столицю України, які неможливо читати без посмішки — українською

Публікуємо гарні поезії про Київ з нагоди Дня міста

В останню неділю травня ми традиційно зізнаємося в коханні нашому місту каштанів. Сьогодні Київ — це не просто столиця, це справжнє місто-герой, зразок відваги та мужності для всього світу. Якщо ви вже прочитали наші захопливі факти про столицю, час переходити до творчої романтики.

Сучасний Київ — це символ мужності, відваги та неймовірної стійкості. Його легендарну історію сьогодні переказують по всьому світу, а кожен куточок міста дихає силою та життям. Пропонуємо зануритися в атмосферу улюбленого міста та прочитати найкращі, щемливі та сильні вірші про Київ, написані з величезною любов’ю.

Вірші про Київ:

Київ-місто історичне,

Йому вже багато літ.

А воно красиве, вічне,

Навесні каштанів цвіт.

З нього почалась держава

У прадавні ще часи …

В ньому наша міць і слава,

В ньому предків голоси.

***

Київський вальс

Ночі солов'їнії, ночі весняні,

Доли подніпровські наснились мені.

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б'є.

Молодість мила, - ти щастя моє.

Далі неозорії, київські сади,-

Друже незабутній, ти прийдеш сюди.

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б'є.

Молодість мила, - ти щастя моє.

Стежки і доріженьки ген лягли у даль.

В парі ми любилися, серденьку жаль.

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б'є.

Молодість мила, - ти щастя моє.

Нам би ще зустрітися в солов'їну ніч.

Теплі зорі київські сяяли б довіч.

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б'є.

Молодість мила, - ти щастя моє.

Андрій Малишко

***

Прекрасний Києве на предковічних горах!

Многострадальному хвала тобі, хвала!

Хай на просторищах, де смерть, як ніч, пройшла,

Воскресне день життя і весен неозорих!

За очі змучені дітей смертельно хворих,

За кров, що річкою гарячою текла,

За сквернені скарби, за чорні всі діла

Хай вороги твої розсиплються па порох!

Покари повної настав жаданий час!

Не пощербився меч, і світоч не погас,

Вершить свій правий суд свята людська скорбота!

Синам, що віддають життя за отчий дім,

Що волю принесли крізь непроглядний дим,

Наш Київ Золоті розкрилює ворота.

Максим Рильський

***

За мною Київ тягнеться у снах.

Зелена глиця і темнава червінь

достиглих черешень. Не зрадьте, нерви:

попереду - твій край, твій крах, твій прах.

Прослалася дорога - вся в снігах,

і простори - горбаті і безкраї -

подвигнуть розпач. О коханий краю,

ти наче посаг мій - у головах.

І сива мати височіє в снах.

Рука її, кістлява, наче гілка

у намерзі. Лунає десь гагілка,

і в сонці стежка. Й тупіт у степах.

Василь Стус

***

Наш Київ розіслався
На горах над Дніпром,
Садами заквітчався,
Мов дівчина вінком.
Його побудували
Брати, батьки, діди.
І славно захищали
Від лютої біди…
М. Рильський

***

Біла хмарка тане,
Сонячна пора,
Зацвіли каштани
Біля круч Дніпра.
Теплий вітер віє,
Пахощі весни,
По Дніпру на Київ
Попливли човни.
Сонце мружить вії,
Нас віта добром.
Це — мій рідний Київ,
Красень над Дніпром.
Наталя Забіла

***

Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій…
Як тебе не любити,
Києве мій!
В очі дивляться канни,
Серце в них переллю.
Хай розкажуть коханій,
Як я вірно люблю.
Буду мріяти й жити
На крилах надій…
Як тебе не любити,
Києве мій!
Спить натомлене місто
Мирним, лагідним сном.
Ген вогні, як намисто,
Розцвіли над Дніпром.
Вечорів оксамити,
Мов щастя прибій…
Як тебе не любити,
Києве мій!
Дмитро Луценко

Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації. 
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації. 
Гойдалися причали і привози. 
Світилися кіоски, мов кіотики. 
А повінь заливала верболози 
по саме небо і по самі котики. 
О, як було нам весело, як весело! 
Жили ми на горищах і терасах. 
Усе махало крилами і веслами, 
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами, 
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом 
страшні легенди про князів і ханів. 
І пропливав старий рибалка Трухан. 
Труханівострів… острів Тугорханів…
А потім бомби влучили у спокій. 
Чорніли крокв обвуглені трапеції. 
А потім повінь позмивала попіл 
моєї дерев’яної Венеції.
Ліна Костенко

Також раніше ми публікували найщиріші привітання з Днем Києва. Зібрали для вас зворушливі вірші українською мовою, побажання у прозі та картинки до свята.