Звуки вибухів не давали спати? Психологиня розповіла, як повернутися до життя після безсонної ночі обстрілів
Поради, які змінять ваше життя
Звуки, тривога, ризик й небезпека – усе це виснажує й приводить до втоми. Українцям, як нікому іншому відомо, що це таке – відчувати загрозу навіть у власній домівці. То як же тут бути? Розповідаємо!
У сьогоднішньому матеріалі разом із психологинею платформи "Betobee" Анастасією Биковою та “РБК-Україна” розбиратимемось, що робити та які способи застосовувати після ночей стресу й втоми. Спробуйте запровадити у життя те, що радить експертка, і побачите, що це дійсно може допомогти почуватися краще!
Психіці людини треба перезавантаження
Після пережитих небезпек наша психіка не завжди може миттєво "перемкнутися" на звичний ритм. Для багатьох українців безсонні ночі чи ранки, що починаються з тривожних новин, стали частиною життя. І це може ускладнювати повернення до повсякденних справ. Але це абсолютно нормально.
Наша психіка, як надійний захисник, робить усе, щоб зберегти наші сили, дати нам час на відновлення. Тому, якщо зранку важко зібратися чи відчути себе "увімкненим", не поспішайте себе звинувачувати чи хвилюватися. Дайте собі трохи часу й розуміння — це природна реакція, і ви робите все можливе.
Навіть коли все вже закінчилось і ніби тихо, тіло може залишатися в напрузі, а в думках прокручуватися те, що відбулося вночі. Щоб вийти з цього стану, варто спробувати переключити увагу на щось фізичне: потримати в руках теплу чашку, обійняти когось, зробити невелику зарядку, відчути текстуру речей, що поруч, повідчувати своє тіло,
Один із дієвих способів допомогти собі — зосередитися на відчутті цілісності та безпеки. Спробуйте проговорити вголос, спокійно та усвідомлено: "Моє тіло ціле. Загроза дійсно була. Але зараз я у відносній безпеці". Ці слова — це сигнал вашому мозку, що ви тут, у цьому моменті, і безпека є. Дозвольте собі це відчути, і поступово ви помітите, як стає легше.
Не заплющуйте очі на те, що відбулось
Досить часто після пережитого люди удають, що все ок й нічого не трапилось. Але це не так і продовжувати маскувати почуття є величезною помилкою, яка має погані наслідки.
У такі моменти не варто намагатися одразу кинутися в активний ритм, ніби нічого не сталося. Дайте собі час і дозвольте собі рухатися поступово.
Почніть із маленьких, простих дій: заваріть собі чай, умийте обличчя чи оберіть одну справу, яка вам зараз під силу. Не потрібно змушувати себе одразу братися за все з повною енергією. Іноді кілька невеликих кроків достатньо, щоб м’яко повернути себе до руху вперед.
Ще важливо не лишатися з цим досвідом сам на сам. Проговоріть те, що сталося, з тими, хто це теж пережив, розділіть те, що відчуваєте, поділіться тим, що бентежить і болить, підтримайте одне одного. Також нагадую, що відчувати злість, роздратування, похмурість - нормально, це адекватна реакція, дайте цьому простір. Не треба вдавати, що все гаразд, бо насправді - не гаразд,
Не звинувачуйте себе
Ви не несете відповідальності за те, що залишилися неушкодженими чи вижили. Якщо у вас усе гаразд, але поруч хтось переживає втрати, можуть з’являтися почуття дратівливості, сорому чи думки, що "не варто скаржитися". Це природна реакція, і її важливо помічати без самозвинувачень. Дозвольте собі відчувати те, що відчуваєте, і пам’ятайте, що ваш добробут не применшує чужого болю. Кожен має право на свої емоції, і ви заслуговуєте на підтримку так само як і решта людей навколо.
Варто нагадати собі: бути в безпеці - це не провина, це реальність, яку треба витримати та прожити її з повагою до себе й до інших, допомагати чим можемо, триматися як можемо,
Дозвольте собі впоратись. Ви не маєте страждати, бо це роблять інші. Ваш біль такий же важливий і не менш сильний. Пам’ятайте про це і давайте собі час на прожиття пережитого. Без сорому. Без провини. Без знецінення.
Бо ви, що б собі не думали, на це точно не заслужили! Як і мільйони інших людей по всій Україні! 💙💛
Також дізнавайтеся, що психологи кажуть про апатію. Чому йдеться зовсім не про лінощі й що з цим можна зробити, дізнавайтеся разом із Hochu.ua!