Сьогодні - Міжнародний день пам'яті Чорнобиля: маловідомі факти про ядерну катастрофу (ФОТО, ВІДЕО)

Ми зібрали усе, що ви повинні знати про цей день та події, які слідували за ним

Щороку 26 квітня у всьому світі відзначають Міжнародний день пам'яті про чорнобильську катастрофу. Та особливо болючою ця дата навіки залишиться саме для українців, адже трагедія світового масштабу сталася на нашій території і саме українці постраждали від техногенної катастрофи більше за решту й досі переживають її наслідки…

Сьогодні ХОЧУ розповідає про головні факти, які ви повинні знати про катастрофу, що сталася на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року. Також ми зібрали для вас фото з місця події та моторошні відео, які бодай раз у житті повинен побачити кожен!

Що сталося на ЧАЕС: момент аварії

У ніч проти 26 квітня 1986 року о 1:23 на ЧАЕС (Київська обл., м. Прип’ять) — з різницею у кілька секунд — сталися два вибухи. Величезна будівля 4-го енергоблока, а також покрівля машинного залу частково обвалилися. Одночасно на території АЕС виникло понад три десятки осередків пожежі. Наслідком цього був масштабний викид у навколишнє середовище до 380 млн кюрі різноманітних радіоактивних речовин (йдеться про понад 500 небезпечних радіонуклідів).

Сталося все під час планового (експериментального) відключення реактора, яке тривало всього-на-всього 20 сек.

Робилося це заради вивчення можливості використання інерції турбогенератора у разі втрати електроживлення атомною станцією. І при тому, що технічні обставини не відповідали плану випробування, скасовувати його вище керівництво не дозволило.

Що було далі: скільки тривали викиди

Протягом 10 днів (з 26 квітня по 6 травня) тривав активний викид радіоактивних елементів в атмосферу. Цей період фахівці називають активною стадією аварії. Однак і це не все: реактор продовжував випромінювати радіацію ще протягом 3 тижнів — до того моменту, доки його не закидали сумішшю піску, свинцю, глини та бору.

Наслідки для України та світу

Загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тис. км² у 12 областях. Загалом же радіаційному забрудненню піддалися і регіони РРФСР з територією майже 60 тис. км², а також майже 50 тис. км² території білорусі.

Радіоактивні викиди оповили значну частину планети, забруднюючи все на своєму шляху. На сьогодні близько 400 видів тварин, птахів та риб, а також 1200 видів рослин продовжують існувати в так званій “зоні відчуження”, де через значне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.

Аварія на Чорнобильській атомній електростанції і донині вважається однією з наймасштабніших техногенних катастроф у світі. За Міжнародною шкалою ядерних подій вибух на ЧАЕС є однією з двох аварій, оцінених найбільшим ступенем тяжкості - 7 (в іншому випадку йдеться про ядерну катастрофу на Фукусімі в Японії, що сталася у 2011-му).

Крім того, ця ядерна катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики — як за кількістю загиблих та постраждалих від її наслідків людей, так і за економічними збитками:

• самих лише ліквідаторів аварії на ЧАЕС налічується близько 600 тис. осіб;

• 30 співробітників АЕС загинули внаслідок самих вибухів чи гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії;

• близько пів мільйона людей померли від отримання значної дози радіації;

• 8,5 млн жителів України, білорусі та росії у наступні кілька днів після ядерної катастрофи отримали значні дози опромінення.

❌ Важливо також знати, що “завдяки” радянській владі 2 дні світ нічого не знав про катастрофу на ЧАЕС. Евакуація жителів Прип’яті почалася лише 28 квітня.

Загалом з міста вивезли понад 44,5 тис. осіб, ще близько тисячі людей виїхали до своїх родичів в інші області.

І навіть попри те, що людей почали вивозити з великою затримкою (через вказівки “зверху”), населення вирішили не попереджати про небезпеку: люди не знали про масштаби лиха і не отримали абсолютно ніяких рекомендацій, що робити, аби вберегти своє життя та здоров’я…

ЧАЕС продовжувала працювати…

Від дня аварії до жовтня 1986 року ЧАЕС не працювала. У жовтні 1 та 2 енергоблоки знову запустили, а в грудні наступного року підключили ще й 3 енергоблок.

У 1991-му на 2 енергоблоці сталася пожежа. Через це робота реактора була заблокована.

У грудні 1995 року відбулося підписання меморандуму між Україною, країнами “Великої сімки” та Комісією ЄС, який передбачав підготовку до повного закриття АЕС. Сталося це лише через 5 років — 15 грудня 2000-го.

Після цього почалася підготовка до захоронення залишків 4-го енергоблока. У вересні 2010 року заклали фундамент під новий саркофаг, а в квітні 2012 року почалося будівництво арки, яка мала накрити “Укриття” (завершилися роботи під кінець 2016 року). А напередодні — у жовтні 2011-го — стартувало будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.

Міжнародний день пам'яті Чорнобиля: поява дати

Міжнародний день пам'яті про чорнобильську катастрофу було проголошено 8 грудня 2016 року окремою резолюцією Генасамблеї ООН. Цю дату у всьому світі почали відзначати вже з 2017 року (починаючи з 31-ї річниці трагедії).

Раніше ми також ділилися добіркою цікавих фільмів та серіалів про ЧАЕС. Вони також варті вашої уваги, адже в деяких стрічках зібрані свідчення очевидців та задокументовані факти, які тривалий час зберігалися у секреті.

За матеріалами: Рівне 1, Чернівецький промінь, Світ, Вікіпедія