"Мерзенний перед Господом усякий, хто робить це": ПЦУ офіційно відповіла, чи можна приходити жінкам у храм в штанах

Все, що треба знати про дрес-код у церкві для жінок

У багатьох із нас виникало питання щодо “правильності” носіння певного одягу в церкві. Наприклад, ми вже розповідали про “непокриту голову жінки”, тобто обов’язковість носіння хустки в храм, а тепер хотіли б поговорити про штані.

Відповідь на питання: “Чи можна приходити в храм у штанах жінці?”, дає ПЦУ на своїй сторінці у facebook. Далі докладно розберемося в цьому питанні, щоб закрити його раз і назавжди!

У Православній Церкві України, як і в більшості православних церков світу (за винятком, можливо, МП), немає заборони на відвідування храмів жінками в штанах. Для священнослужителів важливіше не зовнішній вигляд людини, а її внутрішні наміри та духовні прагнення, з якими вона приходить до храму.

Звідки ж походить цей міф про заборону брюк для жінок? Він бере початок від фарисейського підходу та хибного тлумачення Святого Письма. Часто посилаються на уривок зі Старого Завіту:

«На жінці не повинно бути чоловічого одягу, і чоловік не повинен вдягатися в жіноче вбрання, бо мерзенний перед Господом Богом твоїм усякий, хто робить це» (Втор. 22:5).

Але чи йшлося в цих словах про сучасні жіночі штани?

З чого все почалося

У біблійні часи одяг чоловіків і жінок був дуже схожим: нижня сорочка, підперезана поясом, і верхня туніка чи плащ. Згідно з Біблійною енциклопедією Брокгауза, жіночий одяг хоч і нагадував чоловічий, але був довшим, ширшим, з тонших тканин і мав рукави до зап’ясть. Різниця була мінімальною, що вказує на те, що у Второзаконні йшлося не про конкретний одяг, а про внутрішню суть – заборону свідомого порушення Богом установленої різниці між статями, коли чоловік видає себе за жінку чи навпаки.

Чи можна вважати сучасні жіночі штани «чоловічим одягом»? Ні, адже одяг залежить від культурного контексту. Наприклад, шаровари в Україні асоціюються з козаками, але в багатьох східних культурах вони є жіночим вбранням. Так само шотландський кілт, схожий на спідницю, є традиційним чоловічим одягом, створеним відповідно до місцевих умов, а не для імітації жіночого образу, то що це тоді – жіночий одяг чи чоловічий?

Писання говорить:

«Hехай буде прикрасою вашою не зовнiшнє – заплiтання волосся, золоте вбрання або наряднiсть в одязi, а потаємна людина серця в нетлiннiй красi лагiдного i мовчазного духу, що дорогоцiнне перед Богом» (1 Пет. 3: 3 – 4).

Ісус Христос заповідав:

«Тож не турбуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або: у що одягтися? Бо всього цього язичники шукають… Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам» (Мф. 6: 31 – 33).

Наостанок, церква пише наступне:

Не витрачайте час на непотрібні суперечки і заборони, не судіть інших людей за зовнішністю – особливо зараз, під час війни і великих втрат. Можливо, ця людина втратила все, і в неї просто немає іншого вбрання. А навіть якщо й є – не ви їй Суддя. Прагніть того, щоби не виглядати, а БУТИ вірними – не зовнішньо, а внутрішньо. Зустрічайте людей з любов՚ю, а не з осудом, з радістю, а не з докором. 
Двері нашої Церкви завжди відкриті для всіх – і чоловіків, і жінок. І чи будуть то жінки з покритою чи непокритою головою, одягнені в спідницю чи в штани, в будь-який день календаря – наші храми завжди відкриті для вас, аби стати місцем молитви та єднання з Господом.

Також дізнавайтеся про різницю між іменинами, днем ангела та днем народження. Пояснюємо, чому це не одне й те саме, й що від чого чим відрізняється.