"Я просто повернула собі себе": Любава Грєшнова про схуднення, материнство та стандарти краси в кіно. ЕКСКЛЮЗИВ
Відома актриса поділилася своїми секретами краси, розповіла про важливість дисципліни та зізналась, як робота заважала їй здійснити дитячу мрію
Вона талановита актриса, за плечима якої понад 70 ролей. Вона дружина, яка вміє поєднувати сцену з материнством. А ще жінка — зі своїми викликами, слабкостями та переживаннями… Ексклюзивне інтерв'ю з Любавою Грєшновою читайте далі в нашому матеріалі.
У розмові з виданням Хочу! Любава Грєшнова поділилася своїми ритуалами краси, ставленням до спорту та харчування, розповіла про зміни, які приходять із материнством, і про виклики, з якими доводиться стикатися чи не кожній актрисі.
Любаво, як зазвичай проходить ваш ранок? Чим снідаєте частіше за все? Чи маєте якісь особливі ритуали краси вранці?
Для мене ранок — це найважливіший час дня. Я обожнюю прокидатися рано. Навіть якщо маю їхати на знімальний майданчик чи на репетицію дуже рано, все одно встаю хоча б за півтори-дві години до виходу — просто щоб насолодитися цим спокійним ранковим часом.
Ранок для мене — це можливість побути з собою, спокійно поміркувати, зробити зарядку або навіть збігати до спортзалу. Обов’язково снідаю — це мій улюблений ритуал. Я взагалі маю лише два основних прийоми їжі на день: зранку — це зазвичай творог або вівсянка, іноді сніданок із авокадо, сиром, хлібом — коротше, всім, що люблю. А вже після 12-ї можу з’їсти хіба що салат чи фрукти, і на цьому все.
Під час подорожей я особливо насолоджуюся ранками — люблю вийти на пробіжку новим містом без маршруту, просто подивитися, як воно дихає, як прокидається. У такі моменти приходять правильні думки, нові ідеї, рішення. Мозок чистий, настрій натхненний — і саме з таких ранків складається моя "скарбничка спогадів". Для мене це справді найцінніші миті життя.
Тому я ніколи не розуміла людей, які не люблять ранок — для мене це час ясності, натхнення і внутрішньої гармонії. Мій біоритм на сто відсотків збігається з ранковим світанком.
А що до ритуалів краси — зранку в мене обов’язково маска і патчі. Це вже звичка, без якої не уявляю свій день. Я рідко використовую тканинні маски, бо не люблю лежати без руху — в мене переважно "намазувальні" маски, щоб паралельно можна було щось робити. Але цей маленький ранковий ритуал — обов’язковий: маска, патчі й гарний настрій на весь день.
Розкажіть про улюблені топ-5 beauty-засобів для догляду за собою.
У мене справді є кілька улюблених засобів, без яких я вже не уявляю свій догляд. Я постійно цікавлюся новинками, обмінююся порадами з подругами — зараз косметичного вибору так багато, що легко щось пропустити. Але є продукти, до яких я повертаюся знову і знову, бо бачу результат і відчуваю, як вони змінюють мою шкіру на краще.
1. Маска з льону від українського бренду "Успіх"
Це мій абсолютний must-have і справжній порятунок для шкіри. Я дарую її всім своїм подругам і колегам, бо вона справді творить дива. Надзвичайно поживна, відновлює шкіру після макіяжу, перельотів, безсонних ночей, зйомок — усіх цих "робочих" стресів. Особливо рятує, коли багато подорожую або працюю без вихідних: шкіра миттєво стає живою, зволоженою, сяючою. Її можна наносити і зранку, і ввечері — вона ніколи не перенасичує. А ще я знаю цей бренд особисто — була на їхньому виробництві, і можу сказати, що це надзвичайна якість за дуже адекватну ціну.
2. Японські патчі під очі
Користуюся ними вже понад два роки. Це єдині патчі, після яких я реально бачу ефект — шкіра під очима стає більш зволоженою, свіжою, погляд відпочилим. Багато патчів просто не працюють або коштують невиправдано дорого, але ці — справжня знахідка. При регулярному використанні результат накопичується, і це помітно.
3. Бальзам для очищення обличчя від Elemis
Я обожнюю цей засіб — він ідеально очищує шкіру, навіть від щільного макіяжу, але при цьому не сушить. Я просто наношу його на обличчя, трохи масажую, і все — макіяж розчиняється. Можна навіть потримати кілька хвилин як маску, і тоді шкіра стає надзвичайно м’якою. Використовую його давно, іноді беру різні аромати — наприклад, вишневий.
4. Сироватка проти пігментації
Це ще один засіб, без якого я зараз не уявляю свій догляд. Саме завдяки сироватці Medik8 мені вдалося позбутися сильних пігментних плям після відпочинку — без жодних апаратних процедур. Вона вирівнює тон, живить, надає шкірі сяйва. Я взагалі фанат сироваток — можу мати кілька кремів, але сироваток у мене завжди штук двадцять (усміхається).
5. Легендарна маска Atache
Про неї, мабуть, уже чули всі — зелена, на основі зеленого чаю. Вона дійсно дієва, моментально оновлює шкіру й надає їй свіжості. Я її просто обожнюю і завжди раджу зберігати такі маски в холодильнику — тоді ефект ще приємніший і тонізуючий.
Що завжди лежить у вашій косметичці?
У мене косметичка нетипова — вона величезна, майже як валіза! (сміється). Але я цим пишаюся, бо це, власне, частина моєї роботи. На виступах, у виставах, під час гастролей я часто сама собі гример, тому маю при собі абсолютно все.
Якщо говорити про те, чого там найбільше, то це, безперечно, тональні засоби, консилери та коректори. Я не фарбуюся яскраво — люблю натуральний, але ретельно пропрацьований макіяж. У мене може бути лише одна палітра тіней, зате кілька тональних кремів, які змішую між собою, щоб досягти потрібного відтінку — залежно від засмаги чи освітлення, чи просто настрою.
Мій абсолютний фаворит серед тональних засобів — Estée Lauder. Я пробувала безліч варіантів, але саме він залишається для мене номером один — і за щільністю, і за якістю покриття. Можна сказати, що я навіть трохи колекціоную тональні засоби — періодично купую нові, пробую, порівнюю. Але Estée Lauder завжди залишається у моїй косметичці — це мій беззаперечний must-have.
Можете розповісти про beauty-помилки, які ви допускали раніше, але ніколи знову цього не зробите?
Думаю, найбільша б’юті-помилка, яку робили майже всі дівчата мого покоління, — це надто яскраві, широкі, темні брови. Колись це було трендом, але зараз, дивлячись на старі фото, я просто не розумію, як ми всі могли таке з собою робити. Виглядало це дуже грубо, неприродно і, головне, додавало років.
Згодом мені пояснили професійні гримери: брови формують обличчя, і якщо їх перевантажити кольором чи формою, обличчя автоматично здається старшим. У мене від природи світлі, майже непомітні брови. Як тільки я перестала їх фарбувати й залишила у природному вигляді, усі почали казати: "Ти так помолодшала!" І це справді так — іноді менше означає краще. Зараз це вже навіть світовий тренд: моделі висвітлюють брови, залишаючи їх ледь видимими, хоча, звісно, в усьому має бути міра.
Ще одна моя помилка — надмір у макіяжі. Колись мені здавалося, що чим більше косметики, тим ефектніше. Але з роками розумієш: надто темний або яскравий макіяж не прикрашає, а лише додає віку.
І ще один момент — волосся. Колись я дуже часто фарбувалася, експериментувала з кольором, і це, на жаль, дало свої наслідки. Моє натуральне волосся було значно здоровішим, ніж зараз. Тому тепер я набагато обережніше ставлюся до будь-яких фарбувань, намагаюся берегти те, що залишилося від природного кольору (усміхається).
Чи є у вас "сімейний рецепт краси", який передається з покоління в покоління? Можливо, це якась мамина чи бабусина порада, яка залишається з вами крізь роки.
Ви знаєте, моя мама зараз виглядає неймовірно молодо. Вона настільки струнка й підтягнута, що я іноді навіть комплексую поруч із нею (сміється). Але при цьому вона ніколи не робила ніяких суперкосметологічних процедур. Максимум — масочка для обличчя.
Її секрет — як і секрет моєї бабусі, яка навіть у поважному віці мала ідеальну шкіру й поставу — дуже простий. Це гарбуз, яблука, морква, каші. Тобто звичайна, сезонна їжа, без надмірностей. Зараз модно їсти ягоди годжі чи насіння чіа, але я не впевнена, що саме вони роблять когось здоровішим. Насправді допомагають прості продукти — риба нашого регіону, овочі, фрукти з городу чи ринку.
Іноді просто не треба вигадувати велосипед. Ми всі знаємо, як потрібно харчуватися, але часто захоплюємося "модними" рецептами. А насправді все елементарно: здорове, просте, не смажене, без тіста — і вже зовнішність зовсім інша.
Бо як би ми не старалися, краса шкіри й тіла йде зсередини. Те, як ти виглядаєш зранку, залежить не від крему чи макіяжу, а від того, що ти їла і пила вчора. Скільки кави, солодких напоїв, скільки білку — усе це одразу видно на обличчі.
Мама з дитинства привчила мене до здорового харчування, так само, як її колись привчила моя бабуся. У нас у родині завжди є салат — це святе! Простий овочевий, але обов’язково. Бо клітковина — це найкраща косметика.
І, як показує досвід, іноді звичайна тарілка салату працює краще, ніж будь-які салонні процедури.
Як материнство вплинуло на ваше життя та сприйняття себе як жінки?
Я думаю, що материнство зробило мене однозначно більш жіночною. До народження сина цього в мені зовсім не було. Я була справжньою пацанкою — і характер, і стиль, і навіть мова. Вдягалася просто, говорила різко, завжди на драйві. А потім поступово, разом із материнством, у мені почала розкриватися та сама жіночність, якої мені колись бракувало.
Може, це тому, що я мама хлопчика. Здавалося б — дитячі майданчики, велосипеди, самокати, де там та жіночність? Але ні — вона, навпаки, множилася. З’явилася в таких побутових речах: я навчилася готувати йому котлети, варити супи, які раніше ніколи не варила — просто не було бажання. Я не вміла шити, не любила кухню, але коли це для своєї дитини, усе набуває іншого змісту. Ти робиш це не тому, що "треба", а тому, що йому буде добре, смачно, затишно.
Ти запалюєш свічку, готуєш вечерю, прасуєш сорочку в школу — і раптом розумієш, що в цих дрібницях народжується щось дуже глибоке. Від його малечі до сьогоднішніх восьми з половиною років — моя жіночність ніби виросла разом із ним.
І от одного дня я зловила себе на думці, що стала справжньою жінкою — мамою, берегинею, дружиною. І мені це навіть трохи дивно. Бо всередині я все та ж — жива, енергійна, десь нарвана й смішна. Але тепер у цьому є ніжність, м’якість, теплота. Раніше мені здавалося, що слово "ніжна" ніколи не буде про мене. А тепер воно — найточніше, яке мене описує.
Після вагітності ви схудли на 45 кг. Як змінилося ваше життя та ставлення до себе після такого кардинального схуднення?
Я б не сказала, що життя змінилося — воно повернулося . Я просто повернула собі себе.
До вагітності я завжди була в одній вазі, ніколи не мала зайвих кілограмів. І коли після пологів побачила на вагах +45 — це, чесно, було шоком. Усі навколо казали: "Та ні, 45 кг — це нереально скинути! Може, 20, але точно не 45". Але я зробила це. І це був, мабуть, найцікавіший експеримент у моєму житті — експеримент над собою, який, дякувати Богу, вдався.
Коли я схудла, відчула не просто полегшення — я повернула собі впевненість, легкість, енергію . Знову впізнала себе у дзеркалі.
І ще одне — саме під час цього періоду я сформувала звичку щоденного спорту. Раніше могла піти в зал "для галочки" — бо модно, бо подружка ходить. А тепер це частина мого життя.
Для мене мука — не піти. Коли я йду тренуватися в дощ, у сніг, о 7 ранку, чоловік і батьки дивляться на мене з подивом: "Як ти це робиш?". А я кажу: "Це не мука. Мука — пропустити".
Бо коли робиш щось кожен день, це перестає бути зусиллям — стає потребою, частиною тебе. І за цю звичку я, мабуть, вдячна навіть більше, ніж за втрату кілограмів.
А як вам вдається зараз підтримувати вагу та тіло в бажаній формі? Можете назвати свої правила стрункості?
Ви знаєте, я, мабуть, у цьому плані трохи старомодна. Усі ці новомодні методи — оземпіки, чарівні уколи — так, вони працюють, я бачу результати, але я не готова ризикувати своїм здоров’ям.
Я вірю у стару, перевірену класику: харчування, спорт і здоровий сон .
Багато хто недооцінює саме сон. Ми можемо правильно їсти, можемо ходити в зал, але якщо не висипаємося — організм усе одно працює неправильно. Тому мої правила прості: жодних дієт, я це слово ненавиджу. Я люблю їжу, але просто їм усвідомлено — невеликими порціями, без фанатизму, без заборон, але й без "відривів".
І ще — рух кожен день. Не обов’язково фітнес-зал, іноді це просто прогулянка, але щодня. Бо тіло звикає бути в тонусі.
Для мене стрункість — це не про вагу, це про відчуття себе легкою , коли тобі добре в своєму тілі.
Ну і, звісно, анекдотична зараз тема — завищений кортизол. Всі лікарі кажуть: "У вас високий кортизол, треба менше нервувати". І я завжди з цього трохи сміюся, бо як не нервувати, коли ми живемо в умовах війни? Коли кожен день ми боремося, стоїмо, захищаємо дітей від шахедів і балістики? Звісно, що в нас підвищений кортизол. Звісно, він впливає і на зовнішність, і на вагу, і на стан шкіри. Але це нормально. Ми всі вже героїні хоча б тому, що живемо в Україні, тримаємося, підтримуємо країну й армію.
І так, через цей кортизол, через недосип по 4–5 годин на добу буває важко і повноцінно тренуватися, і правильно харчуватися — бо коли ти не спиш, ти автоматично більше їси. Але попри все я тримаюся своїх старомодних, простих правил: сон, їжа, спорт. Без фанатизму, без заборон, але з повагою до свого тіла. І поки що це працює.
У нещодавніх інтерв'ю ви розповідали, що обожнюєте біг. Які ще фізичні активності та тренування приносять вам задоволення та допомагають підтримувати фігуру?
Я взагалі дуже люблю фізичні активності — вони завжди піднімають настрій. Коли мені погано, я можу просто вхопитися за будь-який рух: піти пограти з сином у футбол або провести час на свіжому повітрі.
Цього літа я підсіла на бадмінтон. Це чудова гра: не потребує складних умов, як для тенісу, а ракетки та волани доступні всім. Ми грали компанією по 2х2 по півдня, і це не лише спалює калорії, але й дарує справжнє задоволення.
Також дуже люблю теніс, а ще обожнюю ролики. Мрію про них багато років, але раніше не могла дозволити собі кататися через гастролі та зйомки: за умовами договорів актори не мають права займатися екстремальними видами спорту. Цього літа я нарешті здійснила мрію — купила ролики і каталася просто цілий день.
У мене навіть є план з тренером з фігурного катання на льоду. Фігурне катання завжди було моєю мрією, якою я не змогла зайнятися в дитинстві, і зараз хочу надолужити це. Навіть якщо я впаду або щось зламаю — мені не страшно. Мрія сильніша за страх.
Тож для мене фізична активність — це не тільки спосіб підтримувати фігуру, а й спосіб радості, віддушина і реалізація дитячих мрій.
Як ви поєднуєте буденні "мамині" справи та насичену роботу з часом для себе? Чи вдається знаходити час, щоб просто побути жінкою, а не тільки мамою та актрисою?
Я дуже чітко планую свій час. Мій син, чоловік і батьки для мене — це найкращі друзі та співрозмовники, тому весь свій вільний час я проводжу саме з сім’єю. Мені значно цікавіше бути з ними, ніж на тусовках чи знайомими, з якими можна побачитися раз на рік.
Навіть якщо я працюю по 4 дні на тиждень дуже плідно, я завжди знаходжу час на сім’ю: у мене є вихідні або вечори, коли ми проводимо час разом. Коли я приходжу зі знімального майданчика, одразу йду до сина — і хоча б 2–3 години перед сном чи вранці ми проводимо разом.
Я намагаюся викарбовувати собі дні лише для себе, для відновлення своєї жіночності. Знайти час на сім’ю чи роботу в мене вже як у нормі, а от для себе це справжня проблема. Тому я змушую себе планувати такі дні, і спершу відчуваю за це якийсь комплекс чи почуття провини.
Можу сказати своїй родині: "Вибачте, сьогодні я весь день в спа". Або поїхати на два дні в готель, займатися тільки собою, робити детокс, відновлюватися.
Мені особливо важливо відключати телефон хоча б на якийсь час, бо зазвичай потрібно бути на зв’язку через соцмережі, рекламні інтеграції та зобов’язання. Але я навчилася робити собі такі дні лише для себе, і це величезне відчуття свободи та гармонії. Я вчуся цьому і кожного разу обіцяю собі, що таких днів буде все більше.
Акторство — це красива, цікава та дуже складна робота. Як доглядаєте за шкірою після зйомок, гриму і важких графіків? І як відновлюєтесь?
Це непросте питання, бо іноді бувають періоди, коли незалежно від того, що робиш, шкіра просто не витримує. У всіх акторок бувають такі моменти — 20–30 змін поспіль на зйомках, мало сну, нерегулярне харчування, постійна присутність у кадрі під важким гримом, світлом, пудрою, дороги та переїзди. І тоді важливо поступово відновлювати себе.
Коли ще терпимо, я роблю маски, використовую вітамінні шоти для підтримки імунітету, імбирні чи куркумові добавки, фреші та смузі — щось корисне, щоб організм відчував турботу. Крім того, це домашній догляд і самомасажі, а іноді навіть короткі 15–20-хвилинні сеанси масажу обличчя, які прекрасно підтримують шкіру в періоди інтенсивної роботи.
Для більш глибокого відновлення я звертаюся до апаратних процедур: Lumenis M 22 — лазерне відновлення шкіри, яке допомагає прибрати розацію, пігментацію та робить шкіру сяючою, ніби дитячою. Також люблю HydraFacial — легка, але ефективна процедура, а за потреби — біоревіталізацію, уколи гіалуронової кислоти, мезотерапію.
Нічого кардинального я не роблю щодня, але якщо графік важкий і є день перерви, обов’язково йду в салон, роблю улюблені апаратні процедури або легкі уколи, щоб максимально живити і зволожувати шкіру на глибинному рівні.
Зі свого власного досвіду можете оцінити, наскільки важливою є зовнішність для успіху в акторській кар'єрі? Чи стикались ви з ситуаціями, коли саме "стандарти краси" впливали на вибір актриси для ролі?
Це насправді філософське питання. Як акторка я розумію: з одного боку, професія наче диктує певні стандарти краси, акторка повинна бути привабливою. Але з іншого боку, світове кіно показує багато прикладів зірок, які не відповідають якимось класичним "красивим" шаблонам, але стають шалено улюбленими мільйонів завдяки своїй харизмі, емоційності, живості.
Є багато акторок, які просто виглядають природно, не роблять процедур для омолодження, не фарбуються надто яскраво — і в цьому їх люблять. Мені, наприклад, дуже імпонує Кейт Вінслет: вона не є "стандартом краси" у класичному сенсі, але її внутрішній формат, харизма та природність роблять її особливою. Якщо порівняти, наприклад, Марго Роббі і Кейт Вінслет, це зовсім різні реальності, але обидві затребувані в Голлівуді.
У своїй кар’єрі я теж маю різні ролі: іноді граю красивих героїнь, іноді — жінок зі складною долею, іноді зовсім без гриму. Зі сторони інколи трапляються ситуації, коли обирають акторку саме через зовнішність, але це радше виняток. Здебільшого ж важливі внутрішній світ і характер персонажа.
Мені хотілося б, щоб акторкам давали можливість максимально різнитися у ролях: одного разу виглядати як Барбі, іншого як Волан-де Морт. Саме в цьому, на мою думку, полягає сенс професії: мати змогу трансформуватися, жити різними життями на екрані.
Наскільки, на вашу думку, краса допомагає, чи навпаки — заважає, жінці в професії та загалом у сучасному світі?
Я вважаю, що краса насамперед має бути для себе — для того, щоб відчувати себе впевненою. Наприклад, мені приємно нафарбуватися, зробити укладку і йти, знаючи, що виглядаю красиво. Це впливає на мою ходу, поставу, настрій. Але це не головне.
Цінність людини завжди для мене номер один — це її інтелект. Саме розум визначає успіх і взаємини. Я виховую свого сина так: в першу чергу розумним, а вже потім красивим, бо з розумної людини завжди можна зробити красиву, а з красивої, але неосвіченої — майже ніколи.
Я заміж вийшла не за красу чоловіка, а за його розум, освіченість, знання мов і загальну компетентність. Зовнішність — тимчасова. Вона може змінюватися, і це норма. Вона не повинна визначати цінність людини.
Для себе я підтримую зовнішність, бо мені подобається виглядати молодою і доглянутою. Але це точно не те, за що я хотіла б, щоб мене оцінювали. Коли після вистави або фільму мені кажуть, що я красива, це приємно, звісно, але головне — роль, сюжет, драматургія, виконання. Зовнішність — це другорядне, особливо в сучасному світі.
А що для вас справжня краса?
Мабуть, знову ж таки повторюся, для мене краса — це душа, розум і інтелект. І, звісно, очі. Багато хто недооцінює очі жінки, а вони — справжній індикатор краси. Очі сяють, коли людина жива, коли відчуває емоції.
Зовнішня привабливість, струнка фігура, гарний макіяж — це лише техніка. Якщо від жінки нічого не "йде", якщо очі порожні — вона просто нагадує манекен.
Справжня краса — це харизма, душа, почуття гумору, погляд на світ. Саме це робить людину по-справжньому привабливою.
Нагадаємо, що раніше Софія Шамія розповіла про конкурси краси, "Холостяк" та свої beauty-секрети. Читайте ексклюзивне інтерв'ю з переможницею Міс Україна 2023.