"Краще вже нічого не говорити": ветеран Олександр Роменський назвав фрази, які найбільше бісять військових (ВІДЕО)

Секрет простий: не лізьте в особистий простір, не говоріть дурні й не робіть із військових "неповноцінних". Детальніше про це - у нашому матеріалі

Ветеран війни Олександр Роменський – герой спецпроєкту Нового каналу, серіаліті “Київ 24/7”, розповів про те, що не хочуть чути військові у розмові з цивільними. Як насправді краще підтримати ветерана, щоб це його не змусило почуватися некомфортно, читайте далі.

Олександр Роменський відверто розповів про те, як слова та поведінка цивільних можуть не підтримувати, а навпаки – емоційно виснажувати військових та ветеранів. Після важкого поранення під Бахмутом він пройшов довгий шлях відновлення, і зараз деякі фрази, які є досить поширеними в нашому суспільстві, звучать для нього травматично.  

Ветеран зауважує, що є кілька типів фраз, які змушують військових думати, ніби цивільним абсолютно байдуже до того, що відбувається на фронті. Серед них — фрази на кшталт “Тримайся там”, “Бережи себе” та “Час вже це закінчувати”.

Насправді такі фрази дають відчуття, що людині ніби максимально байдуже і вона це говорить, просто аби щось запитати чи сказати. Краще вже нічого не говорити, ніж оці фрази, – говорить Олександр Роменський. – Ну от в сенсі “бережи себе!” – як це? Невже не зрозуміло, що там або пощастить, або ні? Чи святою водою вмиватися, чи часником обвішатися, чи що ще там робити, щоб берегтись? 😅

Водночас Олександр наголошує: надмірна турбота з боку цивільних теж може мати зворотний ефект. Так, буває, що знайомі цивільні проявляють занадто багато турботи, і це теж змушує військових почуватися “якимось не таким”, ба більше — неповноцінним.

І це дуже вибиває морально й емоційно, – зізнається ветеран. – Тому запропонувати допомогу – це правильно і круто, але не треба лізти й робити щось без дозволу, бо це реально дратує. По суті все просто: кожен з нас не хоче, щоб порушували його особистий простір, правильно? Тут так само.

Окремо ветеран наголошує: те, як спілкуються між собою військові, не можна автоматично переносити в цивільне життя. Адже їхня комунікація будується на спільному досвіді. 

Що стосується поведінки як з побратимом – тут зовсім інша історія. Звісно, між собою ми спілкуємось інакше, цивільним так краще не поводитися. Хоча бувають і винятки, коли цивільна людина входить у дуже близький простір до ветерана. Просто між нами, побратимами, цей шлях входження у близький простір значно коротший, ну, і гумор у нас відповідний,

Раніше ми писали про Валюху зі “Сватів”, яка за короткий час пройшла шлях від улюбленої "української бабусі" до зрадниці. Куди зникла Тетяна Кравченко і як вона виглядає зараз — показуємо на Hochu.ua