Вони творять історію своїм словом: 5 геніальних українських поетів, чиї поезії повинен знати кожен

Знаменитості

Іванна Кульбіда

Редакторка стрічки новин

Кращі українські поети сучасності. Фото: колаж Хочу

Кращі українські поети сучасності

Сучасна українська поезія — це потужний голос болю, ніжності, боротьби та любові. Видатні сучасні автори формують літературне обличчя України та є обов'язковими для читання кожного українця.

21 серпня відзначається День поета. Воно було засноване у 1994 році Вільямом Сихгартом – британським філантропом, підприємцем та видавцем. У цей день раз на рік відбувається церемонія нагородження поетів.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Сергій Жадан

Сергій Жадан. Фото: Mariusz Kubik

Рок-зірка українського слова. Його вірші пронизані ритмом вулиць, війною, ніжністю і чесністю. Поет, прозаїк, есеїст, перекладач, учасник гурту “Жадан і Собаки”, а з початком війни на сході – волонтер й організатор культурних подій на Донбасі.

За хвилину до того, як випаде дощ,
ти відчуєш, як шкіра вібрує під тиском
ще не випалих крапель, що ляжуть уздовж
твого тіла і враз його стиснуть.

Так легкі голуби, на вулицях кинуті,
відчувають смак їжі за мить до годівлі,
так солдат, що за хвилю повинен загинути,
відчува деформації у власному тілі.

Сміх, що має до мене назавтра прийти,
розпізнаю сьогодні поміж плачу я.
За хвилину до того, як з’явишся ти, —
я тебе передчую.

Катерина Калитко

Катерина Калитко. Фото: womo

Лауреатка Шевченківської премії. Її тексти — це точна оптика часу, жіноча сила та рефлексія болю. Поезії Катерини Калитко неймовірні. Можливо - найкращі: їх потрібно вдихати,відчувати зором, слухом. Розуміти серцем. Обирати душею.

І немає пояснень любові — дверей у коштовний камінь.
Тільки місяць, що підіймає за собою велику воду,
тільки з літа засушені квіти між сторінками,
і ніхто нікому не сторож і не господар.
Тільки дух, що віє, де хоче, по вибуху наднової,
біле тільце хліба, червоне у мить причастя.
Смерть стоїть уночі з гранатою над головою.
Поясни мені слово “щастя”.

У якому його сховати підвалі, щоби вціліло,
щоби не спалили, аби не рознесли вóрони.
Наче шовком шиєш і плачеш — таке найбіліше біле
на світанку однаково стане червоним
і трохи чорним.
І немає в любові нічого, крім довіри й присутності,
щоби нині віддати нам, розгубленим і малим.
І коли з-під руїни світу нас на руках понесуть,
це вона залишиться розповісти,
які насправді були ми.

Юрій Іздрик

Юрій Іздрик на фестивалі "Книжковий Арсенал". Книжковий Арсенал

Майстер психоделічної та інтимної лірики. Поет, який поєднує музику, постмодернізм і глибокий філософський спокій.

Молитва

коли повертається світ спиною

і знов поміж нами відстань і стіни

говори зі мною

говори зі мною

хай навіть слова ці нічого не змінять

і коли вже довкола пахне війною

і вже розгораються перші битви

говори зі мною

говори зі мною

бо словом також можна любити

я одне лиш знаю і одне засвоїв

і прошу тебе тихо незграбно несміло:

говори зі мною

говори зі мною

і нехай твоє слово станеться тілом

Максим Кривцов

Максим Кривцов. Фото: theaustralian

Поет-воїн, позивний “Далі” чиє життя обірвалося на фронті. Його світлі, пронизливі вірші про окопи, котів та мрії стали класикою нової війни. Український поет, один із кураторів, комунікаційник та фотограф дитячої спільности “Строкаті єноти”.

Отче
подай мені Отче
побільше гранат
і побільше рук
наче у Шиви
якщо ти звісно
у нього віриш.

Та поки дме вітер
я буду молитись
Отче
загаси пожежі
тільки не слізьми
Отче
тобі є з чого посміятись.
Отче
нехай кожна птаха в небі
не буде безпілотником
нехай кожен коптер
який буде дзижчати
наче шершень
буде своїм.
Отче
нехай світанок
не зупиняється
нехай повітря
хоч на секунду
буде чистим
як гірське джерело.
Отче
щоб я не казав
не слухай мене
Отче
все одно буде по-Твоєму.

Ярина Чорногуз

Ярина Чорногуз. Фото: veteranka

Аеророзвідниця та поетеса. Її верлібри народжені на передовій; це документ епохи й водночас високе мистецтво. Її вірші – не є вигаданою лірикою, вони – рефлексія людини, яка творить безпосередньо на передовій.

Земля позбувається холоду
повільно й тотально
поки ти на весні обростаєш білими пелюстками болю
страждає художність тексту
за тонами слів про перемогу
за тонами закликів жити далі
жити щасливо всупереч втратам
у цій країні все брехня
окрім болю
у цій країні
розважальні легкі сюжети інтелекту
неодмінно збрешуть
правду здатен розповісти тільки біль
висихає на асфальті талант відсторонення  та узагальнення
до чорта всі філософії світу
і сняться тобі ночами
матері загиблих
що носять каміння на могили серед хащ
які забудуть себе
але не синів під могильними плитами
і сняться тобі загиблі
яких любила
і просить один обійняти на прощання
і ти обіймаєш
каже хоч хтось
має ніколи не відпустити
будь ти
і питає другий під час бою
чи ти ще жива
будь остання ніби витягнута наосліп щаслива карта з розталими у вогні очима
"якщо що — не плач за мною"
і сниться тобі втрата того,
яка знищить тебе швидше за кулю
цей останній вистріл в любов
і сняться тобі міста залишені в окупації
жодне звільнення не зітре їхніх руйнувань
вони не дізнаються вже чи були колись цілими
істина завжди була в цій руйнації
а спокій брехнею
тече в окупації Сіверський Донець
б'є в бік Чорне море море Азовське
тонуть в істині темній міста над ними
кажуть
вода всього світу — вода з наших роздертих порожнин
і сниться дочка яка вічно чекає
тебе із війни
твою сиву тінь із болю та попелу
що обростає білим цвітом втрат
і дихає на всіх полум'ям
наші тіла кольору лісу й землі
ніби духи
наша лють, наш вибір стояти й вбивати,
наша згода загинути, дійти від ран на полі бою, наша згода якщо буде треба  — лишити батьків без тіла й могили
держава й військові втрачають плоть синхронно
держава й військові помирають одночасно
держава й військові п'ють чашу чекання й ґарту разом.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Ліна Костенко - одна з видатних поетес сучасності. Залишаємо вам 10 кращих віршів у яких відчувається душа нації.