Популярні імена - це суржикізми та наслідок зросійщення
Під час тривалого перебування України у складі російської імперії / СРСР нам було нав’язано русифіковані форми імен. Насправді українською вони вимовляються і пишуться зовсім не так.
Редакторка Ольга Васильєва пояснила у facebook, як називатися правильно, щоб плекати своє. Люди чато навіть не здогадуються, що їхнє ім’я - це русифікована форма і відстоюють своє, навіть за часів війни з росією.
Ольга Васильєва показала як правильно використовувати чоловічі імена, щоб навіть натяку не лишилося про російсмьку культуру.
Розмовні (не паспортні) форми
-
Ваня - Ванько, Іванко або Івась;
-
Міша - Мишко, Михайлик або Михась;
-
Юра - Юрко, Юрчик або Юрась;
-
Діма - Митько, Дмитрик або Дмитрусь;
-
Петя - Петько, Петрик або Петрусь;
-
Паша - Павлик або Павлусь;
-
Андрєй чи Андрюша - Андрійко або Андрусь;
-
Гордєй чи Гордюша - Гордійко або Гордусь;
-
Костя чи Костік - Костик, Кость або Костусь;
-
Саша - Сашко, Санько, Олелько або Лесь, Лесик;
-
Альоша - Олекса, Олешко або Лесь, Лесик;
-
Льоня - Ленько або Лесь, Лесик;
-
Олєжа - Олежко, Олькó або Лесь, Лесик;
-
Гріша - Гришко, Гриць або Гринько;
-
Нікіта - Микитка або Микитко;
-
Коля - Миколка або Колькó;
-
Сьома - Семко, Сенько або Семенко;
-
Стьопа - Стець, Степко або Степанко;
-
Женя - Геник, Генусь, Генько або Євгенко;
-
Гєна - Генко, Геник, Генусь або Геннадь;
-
Жора - Горко або Гошко;
-
Гера - Германко або Герко;
-
Рома - Романко, Ромась або Ромко;
-
Дєня - Дениско або Денько;
-
Тьома - Артемко або Темко;
-
Тіма чи Тімоша - Тимко;
-
Вася - Василько, Васьо або Васько;
-
Марік - Марик або Марко;
-
Даня чи Данік - Даник, Данько або Данилко;
-
Бодя - Богдась, Богданик, Даник, Данько або Богданко;
-
Боря - Борик, Борко або Бориско;
-
Слава чи Славік - Славик або Славко;
-
Владя чи Владік - Владик або Владко;
-
Толя чи Толік - Толик або Только;
-
Віталя чи Віталік - Вітик або Вітась;
-
Вітя - Вітик або Вітько;
-
Федя - Федусь або Федько;
-
Вова - Володик або Володько;
-
Сєрьожа - Сергійко;
-
Кірюша - Кирилко;
-
Ігорьоша - Ігорко;
-
Глєбушка - Глібко;
-
Іллюша - Ілько;
-
Льова - Левко;
-
Сєва - Севко.
Редакторка зауважує, що українська мова тяжіє до відкритого складу (закінчення на голосний, а не приголосний звук). Звідси й максимально природними є чоловічі форми імен, що закінчуються на -ко. Вони зафіксовані ще у графіті Софії Київської кінця Xl століття: Степко, Михалько, Марко. Тобто їм понад 1000 років.
У сучасних реаліях з’являються нові варіанти імен. Звичайно, вони жартівливі, але можливо деякі батьки забажають назвати дитину особливим варіантом.