Бен Аффлек — грішний янгол, авіатор та колишній самої Дженіфер Лопес: найкращі фільми
Не лише актор, а ще й сильний режисер: як Бен Аффлек створював кіношедеври та грав у них головні ролі
Бенджамін Геза Аффлек-Болдт народився в Берклі, Каліфорнія, в родині шанованої викладачки Кріс Болдт і драматурга-початківця Тімоті Аффлека. Втім, більшу частину часу батько Бена залишався без роботи і безперервно пив. В середині 70-х у 3-річного Бенджаміна з'явився молодший брат, Кейсі, але на початку наступного десятиліття батьки хлопчиків все ж таки розлучилися.
На той час Бен уже давно проявив себе як надзвичайно талановита дитина – він не тільки знімав домашні фільми, але й уже грав перші ролі в кіно, наприклад, у драмі “Темний кінець вулиці”. Але справжня популярність до підрослого Бенджаміна прийшла вже в 90-х – і сьогодні ми згадуємо найкращі ролі Бена Аффлека.
“Догма” (1999)
Останнім часом про цю страшенно неполіткоректну комедію почали забувати – так, вона цілком здатна образити почуття мільйонів віруючих. Ну що ж, забувати “Догму” все-таки не варто. Чому? А просто тому, що ця безстрашна стрічка Кевіна Сміта, справжня класика кінця дев'яностих, все ще наочно показує і доводить, що добре обов'язково переможе зле – яким би смішним і безглуздим не здавалося добро, і яким би могутнім не було насправді зло.
А все закрутилося навколо історії двох грішних ангелів, Бартлбі (Аффлек) і Локі (Метт Деймон) – або, якщо хочете, просто Баррі і Ларрі. Ангелам, цілком нормальним і притомним хлопцям – герой Аффлека вічно корчить незадоволену фізіономію, але не звертайте уваги – вже остаточно набрид прісний і нудний штат Вісконсін, в який за вільнодумство їх заслав Господь. Але як же повернутися додому, на небеса?
“Перл-Харбор” (2001)
Режисер Майкл Бей – з тих кіношників, які досконало оволоділи вмінням ліпити і зводити гігантські романтичні історії в зовсім не ідеальних для цього умовах. Прикладом такого підходу був його “Армагеддон” 1998 року, і ще більшою мірою – “Перл-Харбор”, що вийшов на екрани три роки по тому.
Два друга дитинства, Рейф (Аффлек) і Деніел (Джош Хартнетт) ще мало не з пелюшок, з двадцятих років минулого століття, були захоплені авіацією – батько одного з хлопчиків керував штурвалом за часів Першої світової. Проходять роки, Рейф і Деніел стали справжніми асами – а світ тим часом падає у безодню чергової світової війни. На шляху молодим людям зустрічається медсестра на ім'я Евелін (Кейт Бекінсейл)…
Попереду у Рейфа авіаційна “Битва за Британію”, попереду у всіх трьох – Перл-Харбор і наліт японців, а ще – всі випробування, які закоханим готує любовний трикутник. Таких палаючих очей у Бена Аффлека ви не побачите в жодному іншому фільмі.
“Дівчина з Джерсі” (2004)
Той самий Кевін Сміт, який колись зняв “Догму”, в середині нульових представив публіці досить вдалу суміш сімейної драми та романтичної комедії – але публіка тоді, в 2004-му, не оцінила фільм по достоїнству. “Дівчина з Джерсі” з тріском провалилася в прокаті. Проте зараз картина виглядає досить непогано – можливо, просто тому, що сімейних фільмів у наш час знімають не так вже й багато.
Починається все весело і завзято – красиві молоді люди Олівер (Аффлек) і Гертруда (Дженніфер Лопес, до речі, майбутня, а потім і колишня дружина Бена) зустрічаються, одружуються, після чого героїня Лопес відразу повідомляє герою Аффлека, що той скоро стане батьком. Але Гертруда помирає під час пологів – і Олівер залишається один з маленькою дівчинкою на руках. Ні, у нього є розуміючий батько, який теж колись став вдівцем – але хіба замінить буркотливий тато кохану жінку?
Проходять роки, Олівер обожнює свою семирічну доньку, свято зберігає вірність покійній дружині – але потім все-таки заводить роман зі співробітницею відеосалону на ім'я Майя (Лів Тайлер). Саме в цьому салоні Олівер бере напрокат фільми для дуже дорослих...
“Місто” (2010)
Режисером цієї чудової кримінальної драми виступив сам Бен Аффлек, який також зіграв головну чоловічу роль. Крім того, Бен ще й став співавтором сценарію, тож “Місто” — багато в чому його дітище, і Аффлек може пишатися результатом.
За сюжетом, герой Аффлека - невдалий спортсмен з Бостона на ім'я Дуг. Він - алкоголік, але тепер Дуг в зав’язці, не п'є, зате грабує банки і очолює банду. Ця сама банда грабує черговий банк в жахливих масках - і вперше в своїй захоплюючій «кар'єрі» бере заручницю, симпатичну співробітницю Клер (Ребекка Холл). Бандити в результаті відпускають Клер, у якої очі були весь час зав'язані – але за нею вирішено стежити, оскільки, як виявилося, вона живе в одному районі міста з усіма іншими грабіжниками. В результаті герой Аффлека закохується в Клер...
Фільм варто подивитися хоча б через сцену, в якій Аффлек, в звичайному спортивному костюмі і на тлі міської клумби в похмурий день, розповідає Клер драматичну історію свого життя – абсолютно просто, не награно, і при цьому до біса проникливо.
“Арго” (2012)
Політичні трилери – той самий жанр кіно, до якого багато хто ставиться з підозрою, виходячи не з художніх достоїнств, а саме з огляду на політичне підґрунтя. Що стосується художньої складової “Арго”, то Бен Аффлек, який знову виступив у ролі режисера і виконавця головної ролі, зробив свою роботу майже бездоганно. Тож, якби не деякі історичні неточності, фільм міг би стати таким же ідеальним зразком голлівудського політичного трилера, як класика на кшталт «Всієї президентської раті».
Отже, кінець сімдесятих, революція в Ірані. Натовп штурмує посольство США, в полон захоплені десятки дипломатів. Проте, шістьом вдається втекти на вулиці – і зрештою сховатися в посольстві Канади.
Ці шестеро все ще ризикують життями, навіть більшою мірою, ніж полонені в посольстві – і щоб їх врятувати, агент ЦРУ Тоні Мендез (Аффлек) придумує досить нестандартну і ризиковану операцію. Ви з трудом впізнаєте Аффлека в “Арго” – в його герої немає нічого від того образу актуального мачо, який актор так чи інакше культивував у кожній картині зі своєю участю. У 2013-му фільм був удостоєний “оскарівської” статуетки.
“Зникла” (2014)
Як виявилося, Бен Аффлек і Девід Фінчер, один з найшанованіших режисерів сучасності, є практично ідеальним творчим союзом – природна стриманість Аффлека чудово доповнює неспішну й інтригуючу режисерську манеру Фінчера.
“Зникла” була одним з найкращих детективних трилерів минулого десятиліття – той самий випадок, коли навіть глядачеві не хочеться, щоб розгадка наближалася хоча б на сантиметр або секунду екранного часу. І навіть якщо ви вже бачили фільм і прекрасно знаєте, чим закінчується ця дивна історія – вам не буде нудно переглядати “Зниклу”, раз за разом знаходячи нові деталі, які раніше вислизали з уваги.
Отже, одного разу чоловік середнього віку на ім'я Нік (Аффлек) повертається додому – і що ж він бачить? Розбитий на друзки кавовий столик. А де ж улюблена дружина Емі (Розамунд Пайк) – адже у них чергова річниця весілля, і вона повинна бути вдома і чекати на нього? Герой Аффлека аж ніяк не панікер, але він викликає поліцію...
“Ніжний бар” (2021)
Це чудово, коли одну з найкращих ролей у своїй кар'єрі актор грає вже в більш ніж зрілому віці – не зупинившись на досягненнях молодості. Так траплялося, наприклад, з Марлоном Брандо і Джеком Ніколсоном, Робертом Редфордом і Клінтом Іствудом – так трапилося і з Беном Аффлеком.
У фільмі Джорджа Клуні (так-так, іноді загальний улюбленець Клуні теж виступає в якості режисера) Бен грає, можливо, найприземленішого і наймудрішого персонажа у своїй фільмографії. Героя Аффлека звуть Чарлі, для свого племінника, який виріс без батька, він – дядько Чарлі, власник бару “Діккенс” в американській глибинці. Дядько Чарлі вчить хлопчика, якого мама називає Джей Ар, всіляким правилам справжнього чоловіка, а саме: не пропивати гроші, які називаються “заначкою”, ніколи не піднімати руку на жінку, навіть якщо вона штрикнула тебе ножицями, міняти шини і піклуватися про матір. Роки минають...
А за які культові ролі соромно зіркам Голлівуду ми писали раніше. Своїми “фейлами” на знімальному майданчику поділилися Роберт Паттінсон, Кейт Вінслет, Джордж Клуні, Деніел Крейг,Блейк Лайвлі, Майлі Сайрус та Едріан Броуді.
