День рідної мови: короткі вірші для дітей про мову, які варто вивчити з малюками

Ми зібрали найкрасивіші вірші українською мовою, наповнені глибоким змістом…
21 лютого святкують Міжнародний день рідної мови. І це ще одна можливість задуматися про важливі речі, особливо у такий непростий для України час. Мова — це душа народу, його історія, свобода й гідність, те, що визначає націю, і це ниточка, яка зв’язує покоління. Саме тому так необхідно прищеплювати любов до української мови наступним поколінням. Допоможуть це зробити короткі вірші для дітей про мову, наповнені глибокими сенсами. Єднаймось та плекаймо нашу мову разом!
Нагадаємо, Міжнародний день рідної мови відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 1999 року в Парижі.
День рідної мови в як свято в Україні покликане привернути увагу до збереження й розвитку української мови. Мова — це не просто засіб спілкування, це код нації, її пам’ять і майбутнє. Нині українці ще більше цінують рідне слово, захищають його та популяризують у всіх сферах життя. До цього процесу долучаються й дорослі, й діти. І саме для молодшого покоління призначений наш наступний контент.
Короткі вірші для дітей про мову
Далі ми зібрали улюблені вірші про українську мову від наших майстрів пера.
***
Ой, яка чудова,
Світла і багата
Українська мова,
Мова мами й тата!
Мова мами й тата, діда і бабусі.
Знаю її добре, ще краще навчуся.
Марійка Підгірянка
***
Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
Буду я навчатись мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці,
В корневищі пружному ниви колоскової
В леготі шовковому пісні колискової.
Щоб людському щастю
дбанок свій надбати;
Щоб раділа з мене
Україна-мати…
А. Малишко
***
Рідна мова
Разом із щастям і журбою
Зеленим листом шелестить,
У небі яснім над водою
Нам рідна мова мерехтить.
Це символ мудрості твоєї,
Моя Вкраїно. Він горить!
Тож мови рідної своєї
Не відцураймось ні на мить!
К. Коврик
***
Як нема без небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.
В. Забаштанський
***
Буква до букви —
І виникло слово.
Слово до слова —
Звучить рідна мова.
І. Січовик
***
Рідна мова
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,
У барвінки зодягайся, моє щире слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.
Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,
Як з колиски дорогої мовоньку кохали.
Л. Забашта
***
Колискова пісня, колискова
то найперша материна мова.
Пахне вона м'ятою і цвітом,
чебрецевим і суничним літом.
Пахне молоком і споришами...
Скільки в ній ласкавості і шани,
скільки в ній тривожності людської,
і надій, і сивини гіркої...
Колискова пісня, колискова –
то солодка материна мова.
М. Сингаївський
***
Рідна мова
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Д. Павличко
***
Матусин заповіт
Раз казала мені мати:
«Можеш мов багато знати,
Кожну мову шанувати,
Та одну із мов усіх
Щоб у серці ти зберіг».
В серці ніжну і погідну
Збережу я мову рідну!
М. Хоросницька
***
Рідна мова
Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, —
То України мова барвінкова, —
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.
Ю. Косинська
***
Соловей мовчить на дубі
У годину вечорову —
Зачудовано і любо
Слуха нашу рідну мову.
І коли б він став шукати
Слів до пісні чарівної,
То набрав би їх багато
З мови нашої живої.
Г. Вієру
***
Найдзвінкіше слово
Наче з поля чи з лугівки,
У розповні літа
Чую голос перепілки
З чебреців чи жита.
То говорить поле хлібне,
Луг, трава щовкова…
Найдзвінкіше слово рідне,
Найрідніша мова
М. Сингаївський
***
Наша мова
Наша мова волошкова, солов'їна, гомінка,
Мова пише на долоні — долі лінія тривка,
Наша мова як любисток, мліє в пахощах садів,
Рідна мова ще в колисці пестила нас уві сні.
Н. Грегуль
***
Рідне слово
Барвінково, волошково
В небі світиться зоря.
Починаймо рідне слово
Зі сторінки «Кобзаря».
Рідне слово любить ненька,
І співає: «Люлі-лю».
Так любив його Шевченко,
Так і я його люблю.
А. Камінчик
***
Рідна мова
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.
У тій мові нам співали,
Нам казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.
От тому плекайте, діти,
Рідну свою мову,
Вчіться складно говорити
Своїм рідним словом.
С. Воробкевич
***
Клятва
Мова кожного народу
неповторна і — своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші — трелі солов’я.
На своїй природній мові
і потоки гомонять:
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
колосисту — на віки —
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас, —
бо ж єдина — так, як мати –
мова в кожного із нас!
В. Лучук
***
Вся моя родина
Мати, мова, Батьківщина —
От і вся моя родина.
Батьківщина, мати, мова —
Три цілющих, вічних слова.
Батьківщина, мова, мати —
Нас повік не роз'єднати.
М. Сингаївський
***
Як парость виноградної лози
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає —
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
М. Рильський
Також не пропустіть вірші про кохання від українських поетів. Інтимна лірика — за посиланням.