Великдень чи Пасха, паска чи куліч? Філологи пояснюють, які слова насправді українські, а які — ні
Розбираємо мовні помилки, які роблять майже всі українці
Часто у розмовах можна почути різні варіанти назви свята — хтось каже Великдень, а хтось — Пасха. Так само й з обрядовою випічкою, яку частенько нарікають російськими "кулічами". Але які з цих слів є справді українськими та як загалом правильно говорити? Розповідаємо далі!
Великдень чи Пасха — як правильно?
За даними Великого тлумачного словника сучасної української мови, слово "Великдень" означає весняне християнське свято Воскресіння Христового. Натомість "Пасха" вживається як синонім, але з певними застереженнями.
Філолог Олександр Авраменко звертає увагу, що в класичному "Словарі української мови" Бориса Грінченка слово "Пасха" взагалі не зафіксоване. Воно має біблійне коріння та походить від єврейського свята Песах. Саме від нього, до речі, й утворилася назва великоднього хліба — паска. Про це йдеться на порталі РБК.
В українській мові правильним варіантом для позначення свята є саме Великдень.
Паска чи куліч — що їмо та освячуємо?
Щодо святкової випічки, то тут теж часто виникають суперечки. Багато людей називають її "кулічем", проте в українській мові правильно казати "паска".
У словниках слово "паска" визначається як солодкий здобний білий хліб циліндричної форми, який традиційно печуть на Великдень. Натомість термін "куліч" є запозиченням із російської мови.
Українська Вікіпедія також вказує, що куліч — це традиційний великодній хліб у російській культурі, до складу якого входять борошно, яйця, вершкове масло, молоко, дріжджі та цукор Олександр Авраменко неодноразово наголошував: "Куліч — це російська назва, а українці святкують Великдень із паскою".
Тож тепер ви знаєте, як правильно говорити. Нехай ваш Великдень буде світлим і смачним!
Також раніше ми розповідали про те, хто не може пекти паски на Великдень і чому. Дізнайтесь більше про народні прикмети та заборони.
