Віддаєте останні сили іншим? Мудра притча, яка відкриє очі всім, хто забув про себе

Притча про людей які дбають про інших і забувають про себе

Бути готовим завжди прийти на допомогу - це позитивна риса. Але якщо задля інших ви починаєте забувати про себе і завжди ставите своє життя на другий план - це вже не про допомогу, а про жертовність. Притчі вчать нас мудрості, яка перевірена роками.

Коли турбота про інших перетворюється на самозречення, вона перестає приносити радість і починає випалювати зсередини. Давня притча м’яко нагадує кожному, хто звик ставити чужі потреби вище за власні, про просту, але необхідну істину: віддати світло іншим може лише той ліхтар, у якому палає власний вогонь, пише ukr.media.

Притча присвячена саме тим, хто не шкодує себе

Якось учні посперечалися між собою, чи потрібно присвячувати себе турботі про інших або, перш за все, дбати про себе і вибудовувати своє життя. Були ті, хто ратував за безкорисливість і службу на благо людей. Були ті, хто наполягав на тому, щоб спочатку вибудувати своє життя, зміцнити здоров’я. А, коли будуть сили — у міру можливості допомагати іншим.

Учитель почув їхню суперечку, але не озвучив жодної думки.

• Як же так, Майстре, — здивувався найбадьоріший учень, — Я думав, що ти скажеш, що сенс життя у служінні людям.

• Я не буду вам давати жодної відповіді. Кожен із вас сам повинен зробити вибір. Завтра я вам просто когось покажу, думаю, це допоможе вам визначитися.

Настав ранок. Майстер повів учнів до покинутого будинку. Будинок уже давно заріс чагарниками, травою. На його території жили мавпи.

Вони бігали, стрибали, пили воду з струмка, їли банани.

Серед них учні помітили найбруднішу мавпочку. Ця мавпочка збирала вошей з шерсті своїх одноплемінників. В одного, в другого, в третього… І так далі. І за старими великими мавпами вона доглядала, і за маленькими.

Після того, як вона їм почистила спину і голову, ті втікали по своїх справах: веселитися, їсти банани.

• Подивіться, сказав один з учнів, — Ця мавпа про все дбає, але вона найбрудніша і худа. На її шерсті найбільше вошей, тільки чомусь їй їх ніхто не збирає.

• Так, а ще до неї перебігають воші від тих, кого вона чистить, — підхопив інший учень.

• Дивіться і робіть висновки, — сказав Майстер. — Ця мавпа бачить вошей інших, постійно намагається всім допомогти. Але подивіться на їхнє стадо. Збоку відразу видно, що саме їй потрібна допомога в першу чергу. У неї не залишається сил на себе. Звичайно, доброчесність і людяність потрібні, я вас завжди цьому вчу. Але дуже хочу, щоб у вас перед очима назавжди залишився образ цієї мавпи. Думаю, він вам допоможе в житті дотримуватися у всьому балансу.

Стара мудра притча розповідає, навіщо потрібно робити добро. Всесвіт має свої справедливі закони про людяність.