Легенда про Чорне море: загадка, що ховається на глибині
31 жовтня — Міжнародний день Чорного моря
Міжнародний день Чорного моря відзначають кожного року 31 жовтня. Метою свята є важливість збереження одного з найунікальніших морів світу.
Чорне море з давніх часів слугувало шляхом економічного, політичного та культурного впливу з півдня. Воно є наймолодшим у світі, але чому має таку назву знають далеко не всі. Цікаву легенду про Чорне море та чому воно бурхливе, розповідає zernyatko.
Легенда чому Чорне море бурхливе?
Давно це було, хто знає, коли все це було …
Жив на землі казковий богатир, сили нечуваної, сміливості небаченої. Мав він зброю дивовижну – чарівну стрілу. Але не тим стріла славилася, що була з чистого золота викувана, коштовними каменями усипана, а тим, що володіла чудовою властивістю. Достатньо богатирю взяти свій лук, натягнути тугу тятиву – і летіла стріла на край світу з такою швидкістю, що людське око не помічало польоту її. І там, де вона проносилася, спалахувало повітря, закипала вода, плавилася земля, гинуло все живе.
Страшною була ця зброя! На щастя, знаходилася вона в надійних руках. Богатир був людиною розсудливою, справедливою і вогненну стрілу без потреби в руки не брав. На інші країни він не робив замах, а на його батьківщину вороги не нападали – боялися.
Боялися і водночас мріяли заволодіти цим смертоносним луком, щоб чужі землі підкорити. Але не тут-то було! Міцно беріг чарівну стрілу богатир, заховавши її глибоко в підземеллі за десятьма пудовими замками.
Багато-багато років жив на землі богатир і багато років невсипущо оберігав чудодійну стрілу. Але ось прийшов час розлучитися йому з життям. Задумався богатир: кому передати стрілу? Синам-спадкоємцям? Не можна. Хоча вони воїни чесні й сміливі, але молоді й дуже вже гарячі. Не утриматися їм від спокуси випробувати силу зброї – і спалахне тоді братовбивча війна.
Кому ж ще? Чи є на землі людина, досить сильна й мудра, якій можна було б довірити стрілу, не побоюючись, що він використовує її в зло людству? Немає такої людини, не народився ще! Не можна залишати на землі вогненну стрілу, бо злі, жадібні люди, заволодівши таким страшним зброєю, можуть підпалити весь світ, зруйнувати його дощенту.
І вирішив богатир заховати чарівну стрілу, та так, щоб її ніхто не зміг відшукати впродовж тисячоліть. І лише тоді, коли люди, нарешті, втомляться воювати, коли навчаться цінувати і берегти мир, – тоді вони знайдуть стрілу, щоб використовувати її чудодійну силу в мирній праці.
Покликав богатир синів своїх і говорить їм:
-
Діти мої, я старий і тяжко хворий. Недовго залишилося жити мені на світі. Слухайте ж моє останнє веління: відкрийте підземелля ось цими ключами, візьміть золоту стрілу, про страшну силу якої ви чули, і киньте її посередині Чорного моря, найглибшого моря в світі.
Виконуючи присмертну волю батька, воїни взяли чарівну стрілу і тієї ж ночі вирушили в дорогу.
Чи довго йшли вони, чи коротко, тільки ось попереду показалися сині гори. Своїми високими вершинами вони підпирали блакитне, прозоре, ніби з кришталю, небо. Підійнялися брати на сині гори, піднялися до блакитного неба, і поглядам їх відкрилася велична картина: далеко-далеко внизу тягнулося величезне безмежне море. Огорнуте ранкової рожевим серпанком, воно ще спало. У його тихих водах відбивалася червона куля – то піднімається сонце.
Це було Чорне море.
І раптом брати відчули, що шкода їм розлучатися з дорогоцінною стрілою, і честолюбні мрії оволоділи ними.
-
Послухай, брат, – обережно почав молодший, – навіщо викидати таке багатство в море? Адже це спадок наш …
-
Так, – підхопив старший, – чарівна стріла по праву повинна належати нам, і нерозумно було б так просто відмовитися від неї …
-
А якби ми володіли вогненною стрілою, – продовжував молодший брат, – ми завоювали б цю красиву країну, побудували б на вершині цієї гори великий замок, взяли б собі в дружини прекрасних з прекрасних …
-
Та що одну країну! – Вигукнув старший брат. – Ми підкорили б всі країни, які знаємо і яких ще не знаємо. Ми мали б багато дружин, нам покірливо підкорялися б всі. Ми стали б володарями світу …
І домовилися брати, що заховають вони стрілу в горах, а батькові, якщо той до їх повернення не помре, скажуть, що виконали його волю.
Як домовилися, так і зробили. Залишили вони чудодійну стрілу в печері, привалили вхід величезним каменем і відправилися в зворотний шлях.
Яке ж було їх здивування, коли, повернувшись додому, вони дізналися, що батько якимсь чином розкрив їх задум. З обуренням накинувся старий на своїх синів, звинувачуючи їх у батьківському непослуху.
-
Не буде вам мого благословення, – сказав він, – поки чудодійна стріла не ляже на дно Чорного моря.
Тоді сини, переконавшись в тому, що неможливо зберегти у себе чарівну зброю, знову відправилися до берегів далекого моря і з сумом виконали наказ батька.
Вогняна стріла опустилася в безодню морську. Потемніло від гніву море, закипіло, захвилювалися його тихі води.
І з того часу не може заспокоїтися Чорне море. Ні-ні та й знову завирує воно, заклекоче, підніме величезні хвилі, марно намагаючись викинути з надр своїх смертоносну зброю.
Пропонуємо вам поглянути на красиві фото Чорного моря. Та дізнатися трішки історичних фактів про нього.