Від класики до сучасності: українські композитори, чиї твори підкорили світ

Українські композитори, яких соромно не знати

Твори знакових українських композиторів - це музична спадщина, яку обов’язково потрібно знати, цінувати і поважати. Видатні українські композитори з0робили вагомий внесок у світову культуру.

Мелодійність української народної пісні лягла в основу класичних музичних традицій. Глибина, наспівність українських мотивів, відточена часом та майстерною рукою музичних майстрів заворожує сучасних меломанів.

Історія дбайливо зберігає музичну спадщину та імена композиторів різних часів, які зробили вагомий внесок у музичну скарбницю світу. І сьогодні ми розповімо вам саме про них.

Бог дав нам музику, щоб ми перш за все тяглися нею вгору,

Далі читайте цікаву інформацію про українських композиторів, імена яких треба знати всім.

Семен Гулак-Артемовський

Семен Гулак-Артемовський (1813-1873), сьогодні відомий багатьом як автор першої української лірико-комічної опери "Запорожець за Дунаєм".

За свідченнями сучасників, композитор мав чудовий голос: дитячий дискант, який змінився яскравим баритоном, завдяки якому Михайло Глінка помітив його і запросив у хор при царському дворі.

Більшість свого життя Гулак-Артемовський прожив за кордоном.

Михайло Вербицький

Продовжуючи огляд відомих українських композиторів, неможливо оминути людину, яка створила головну для нашої держави мелодію. Михайло Вербицький (1815-1870), автор музики до гімну України (1864). Він був не лише композитором та диригентом з активною громадянською позицією, а й священиком української греко-католицької церкви. Незважаючи на духовну освіту, Михайло Вербицький любив гру на гітарі та навіть створив перший в Україні посібник "Поучення Хітарі".

Однак, створення духовного гімну України належить іншому українському композитору.

Микола Лисенко

"Молитва за Україну" — урочистий музичний твір, написаний у 1885 році, відомий також під назвою "Боже великий, єдиний, нам Україну бережи" створив композитор, основоположник української класичної музики, вихованець Каразинського університету Микола Лисенко. (1842-1912). Саме він також створив першу в Україні національну музично-драматичну школу (1904), яка працювала у програмному режимі вищих мистецьких навчальних закладів.

Дмитрович Леонтович

Напевно, одним із найвідоміших світу українських композиторів є Микола Дмитрович Леонтович (1877–1921).

Основу музичної спадщини Леонтовича становлять хорові мініатюри — опрацювання українських народних пісень, які й досі є неперевершеними та виконуються всіма українськими хорами України та діаспори. Це відзначені великим талантом композитора перлини народного мелосу "Щедрик", "Козака несуть", "Дударик", "Через гори сніжок летить", "Женчичок-бренчик", "Гаю, гаю, зелен розмаю" та багато інших. На основі українських народних мелодій Леонтович створював цілком оригінальні та самобутні хорові композиції, всебічно художньо переосмисливши їх, надавши їм неповторного звучання. Леонтович був одним із перших серед майстрів української музики, які по-новому інтерпретували фольклор, використовуючи музичні здобутки європейської музично-хорової культури. Водночас почерк Леонтовича вирізняється серед інших граничною гнучкістю та природністю руху голосів, ювелірним шліфуванням деталей. Леонтович вдало використав традиції імпровізаційності у творчості українських кобзарів, котрі кожну нову строфу тексту пісні інтерпретували по-новому. Леонтович застосовував темброву варіантність народних рапсодій у своїх обробках, надаючи хору можливість розкрити величезну різноманітність гармонії, контрапункту. Послідовно втілюючи у своїх обробках ідею гармонізації та поліфонічності, Леонтович, маючи глибоку та різнобічну музичну освіту, широко використовував найкращі досягнення світової хорової техніки, наприклад, спів із закритим ротом.

Його обробка "Щедрика" відома у всьому світі як різдвяна колядка "Carol of the Bells".

Просвітницьку музичну діяльність в Україні, розпочату Лисенком, продовжив російський композитор, іменем якого зараз названо одне з найкращих музичних училищ нашої країни.

Рейнгольд Глієр

Рейнгольд Глієр (1874-1956) тривалий час прожив у Києві. 1913 року очолив київську консерваторію. Пам'ятаючи про співучість української нації, Рейнгольд Глієр розширює навчальну програму, відкриваючи клас співу, з метою створити у Києві найкращу оперну школу. Вчитель М. Мясковського та С. Прокоф'єва Рейнгольд Глієр створив потужну композиторську школу і в Україні.

Серед його найвідоміших учнів — Л.А. Ревуцький та Б. Лятошинський.

Борис Лятошинський

Борис Лятошинський (1895-1968) став фундатором модернізму в українській музиці. Він був єдиним українським композитором, чию симфонічну діяльність визнали у Спілці композиторів СРСР, а його симфонія №3 і досі вважається взірцем музичних творів пам'яті Другої світової війни.

Мирослав Скорик

У 60-ті роки у напрямі нової фольклорної хвилі свою професійну діяльність розпочав інший, дуже відомий сьогодні український композитор та музикознавець Мирослав Скорик (1938). Про його активну творчу та наукову діяльність можна багато розповідати (завідувач кафедри історії української музики у НМАУ, художній керівник "Kyiv Music Fest" та Київської опери), а можна просто нагадати, що саме він є автором музики до кінофільму "Тіні забутих предків" та знаменитої "Мелодії" з фільму "

Нещодавно Мирослав Скорик закінчив роботу над створенням нового музичного твору "Я з тобою", який він присвятив китайським медикам, які борються з епідемією нового коронавірусу (COVID-19) та всім людям, які постраждали від вірусної інфекції. Відомо, що створення композиції пішло десять днів. На нову мелодію було покладено слова українською, китайською та англійською мовами. Завдяки діяльності наступного композитора про українську музику дізналися за кордоном.

Валентин Сильвестров

Наприкінці 1950-х у Київській консерваторії стався безпрецедентний випадок. Студента-третьокурсника Київського інженерно-будівельного інституту Валентина Сильвестрова без іспитів перевели до головного музичного вишу України. З того часу він не давав підстав сумніватися в тому, що його справжнє покликання — бути архітектором музики, а не каменю.

Сьогодні Сильвестров – найвідоміший за кордоном сучасний український композитор. Причому світова слава прийшла до нього набагато раніше за визнання в рідних краях. Поки в СРСР із підозрою придивлялися до авангардистських експериментів Сильвестрова, з яких пізніше сформувався його унікальний особистий стиль, він уже наприкінці 60-х став лауреатом престижної премії Сергія Кусевицького (США) та міжнародного конкурсу молодих композиторів Gaudeamus (Нідерланд). Його спадщина включає симфонії, оркестрові твори, хорові та камерні кантати.

Валентин Сильвестров (1937), гучно відсвяткувавши 80-річчя, продовжує надихати публіку своєю цільовою музикою. "Медитативний" стиль Ст. Сильвестрова відокремлює його твори серед робіт інших композиторів, а співпраця з відомими режисерами (К. Муратова, Ф. Озон) сприяла створенню неповторних музичних композицій.

Алла Загайкевич

Серед сучасних українських композиторів Алла Загайкевич вважається якщо не зіркою, то яскравим талантом. Причому багатогранним. Вона відома своїми творами як класичної інструментальної музики (і симфонічної, і камерної), так і електронної. Більше того, композитора нерідко називають "хрещеною матір'ю" української експериментальної електроніки.

Втім, Загайкевич не обмежується тільки композиторством, вона куратор та натхненник багатьох електроакустичних проектів та перформансів в Україні, таких як фестивалі EM-VISIA (з 2005-го) та Електроакустика (з 2003-го).

Загайкевич, яка очолює українську Асоціацію електроакустичної музики, започаткувала власний Electro-Acoustic Ensemble, з яким у 2011 році записала дебютний диск Nord/Ouest.

При цьому творчість українки давно помітили за кордоном. Загайкевич – переможець міжнародного конкурсу сучасної класичної та електроакустичної музики Musica Nova (2011). Її твори виконують у Франції, Канаді, Австрії, і сама вона регулярно бере участь у зарубіжних фестивалях, серед яких Маратон of New Music у Чехії, E-musika та Gaida у Литві, Takefu International Music Festival у Японії.

Вікторія Польова

Також твори іншої українки Вікторії Польової слухають шанувальники сучасної класичної музики у найкращих залах — від США та Чилі на заході до Кореї та Сінгапуру на сході. Її цінують критики та включають у свої репертуари провідні інструментальні та хорові колективи світу. 2013-го твори обдарованої киянки вперше були виконані культовим американським ансамблем Kronos Quartet.

Польова була неодноразово нагороджена українськими та міжнародними преміями, вона пише музику у хоровому, камерно-інструментальному та симфонічному жанрах. У ранні роки найближчою їй була естетика авангарду. Сьогодні критики зараховують її до популярного на Заході стилю сакрального мінімалізму, коли глибокі духовні теми розкриваються повторенням простих музичних фраз.

Така творча трансформація була для Польової цілком природною. Адже, за її словами, для композитора важлива насамперед не новизна як така, а простота і правдивість висловлювання.

Партитури композитора друкують авторитетні видавництва, її музика нарозхват, і при цьому вона ніколи не пише на замовлення. Музика для Польової — "єдина насолода, не обтяжена виною і не обтяжена користю".

MARIOLOGIA

Насамкінець, на особливу увагу заслуговує сучасний музичний проект "MARIOLOGIA", в якому взяли участь молоді композитори України. Ідея реалізації проекту виникла у процесі переосмислення європейської духовної культурної спадщини.

В результаті були створені нові обробки древніх грегоріанських гімнів, які відомі під назвою "BVM Antifone" — антифони Діви Марії, або марійні антифони.

Переосмислили канонічні твори Максим Шалигін, Святослав Лунєв, Олексій Ретинський та Максим Коломієць.

Також пропонуємо до вашої уваги добірку музичних новинок цього тижня. Вони заряджають енергією та силою.